Фото: Твоє місто/Скрін з відео
У роки Другої світової війни українці були в тих арміях, які спричинили перемогу над нацизмом. Про це під час ефіру Tvoemisto.tv зазначив історик, дослідник визвольного руху, донедавна керівник Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.
Читайте також: Цьогоріч ми кажемо «Ніколи знову» інакше. Зеленський записав звернення з Бородянки
«В аспекті світової історії, українці були в тих арміях, які спричинилися до перемоги над нацизмом. Мільйони українців були в Червоній армії, 100 тисяч в українській повстанській армії, десятки тисяч у британській, польській і французькому русі опору. Усі вони разом спричинилися до того, щоб нацистська Німеччина нарешті підписала акт капітуляції. Тому, абсолютно можемо претендувати на роль тих, завдяки кому відбулась роль перемоги над нацизмом», – каже Володимир В’ятрович.
За його словами, у роки Другої світової війни не було суто української армії, відтак доводилося воювати у тих арміях, які були на території. На жаль, часто це була війна українців проти українців – по суті за чужі інтереси.
Єдина структура, яка чітко поставила за мету створити незалежну українську державу – була Українська Повстанська Армія.
Історик Володимир В’ятрович, який причетний до започаткування відзначення в Україні 8 травня – Дня пам’яті і примирення, каже, що зараз у нас триває перехідний період, завдання якого – нарешті відмовитися від 9 травня, як дня перемоги, що відзначають у совєтському союзі і теперішній росії.
Читайте також: У Львові відзначають день пам'яті та примирення. Події
«На жаль, поки що цього завершального кроку не зроблено, попри те, що українське суспільство дозріло. Останні соціологічні дослідження показали, що 80% українців не готові 9 травня відзначати день перемоги. Українці розуміють, що цей день – це монополізація перемоги над нацизмом. Це, по суті, основа культу «побєдоносіє», на якому виховувалися нинішні вбивці українців, вбивці у Бучі, Гостомелі, Ірпені, Маріуполі. Ми нарешті маємо завершити перехід совєтської пам’яті про Другу світову війну і традицій відзначення пов’язаних із роковинами війни до європейських традицій. І це питання не лише історичної справедливості. Для нас це питання безпеки», – каже історик.
Скільки точно загинуло людей з радянського боку у Другій світовій війні не відомо – спочатку казали про 20 млн, потім про 27 млн, а тепер, що й і ця цифра є применшена. Цифра реальних втрат совєтського союзу приховувалася і продовжує приховуватися сучасною росією. Втрати українців – це 8-10 млн людей, які загинули у цій війні. Більшість – цивільні люди.
Що стосується традицій, які є в росії до дня перемоги, то, як зазначив історик, вони є слабо модернізованими совєтськими традиціями.
За словами Володимира В’ятровича, військовий парад, мілітаристська пиха і риторика – це те, що з чого починалися відзначення і святкування у совєтські часи. З 1965 року цей день став вихідним. Згодом почав перетворюватися у головне свято для країни. Після розпаду союзу, у 1991 році, певний час відзначення було інерційним. З 2005 року стало одним з державних свят для сучасної російської федерації та одним з інструментів для втримання впливу на колишньому пострадянському просторі. Саме тоді запустили акції «безсмертний полк», георгіївська стрічка, завдання яких показати значимість, силу, відновити вплив, приховати злочини на території України, які є співмірними з нацистськими.
«Зараз також триває наша боротьба за незалежність. Українці відчувають себе продовжувачами тієї боротьби, які вели їхні попередники у лавах повстанської армії і так само очевидно бачать, як їх намагаються звинуватити у нацизмі, а боротьбу української армії, яка бореться за незалежність, намагаються представити як денацифікацію», – додав Володимир В’ятрович.
Нагадаємо, медіа-хаб «Твоє місто» запустив серію зустрічей «Explaining Ukraine» для іноземних медіа, щоб допомогти глибше зрозуміти Україну, пояснити її прагнення до свободи і незалежності, а також розкрити контексти російсько-української війни.
Ольга Шведа
