"Щорічно вибір номінантів викликає в журі Фонду гарячі суперечки. Цього року наше рішення було одноголосним – долі двох наших лауреатів схожі, вони присвятили своє життя боротьбі з комунізмом, піддавалися переслідуванням і провели багато років у радянських таборах за свої переконання в боротьбі за свободу", – сказав, представляючи нагороджених, директор Фонду жертв комунізму Маріон Сміт, пише Голос Америки.
Український правозахисник Мирослав Маринович народився в релігійній сім'ї, підданої гонінням за радянської влади. У 1977 році він був заарештований за антирадянську агітацію і провів сім років в ув’язненні, після чого залишив Україну і прожив п’ять років в еміграції. Маринович заснував і очолив українське відділення Amnesty International. Верховна Рада України нагородила правозахисника Орденом Свободи. В даний час професор Маринович – віце-ректор львівського Українського католицького університету.
Кримськотатарський лідер Мустафа Джемілєв присвятив все своє життя боротьбі за права свого народу. Шестимісячним дитиною він разом з усією своєю родиною і всім кримськотатарським народом депортований до Узбекистану. У СРСР Джемілєв шість разів заарештовувався за звинуваченням в антирадянській діяльності. У 1989 році він був обраний лідером кримськотатарського національного руху. Сьогодні, після російської анексії Криму, Джемілєв знову в центрі боротьби за права і свободи свого народу. Російський уряд заборонив Джемілєву в’їзд до Криму на п’ять років. На церемонії нагородження були присутні посли та представники понад сорока країн світу. Серед виступаючих на церемонії – Аннет Лантос (вдова конгресмена Тома Лантоса), голова Фонду жертв комунізму Лі Едвардс, конгресмени Дона Рорабахер і Джон Шімкінс, колишній президент Чеської Республіки Вацлав Клаус і Мирослав Маринович. Від імені Мустафи Джемілєва, який не зміг особисто бути присутнім на церемонії, медаль прийняла прес-секретар Меджлісу кримських татар Лілія Муслімова.
«Щоб подолати нинішню загрозу нашим цінностям, ми маємо змінити перспективу й виробити солідарну поставу щодо цінностей і принципів, які лежать в основі демократичної системи і які ми не можемо принести в жертву. Це було нашим словом до світу в той час, коли Мустафа і я були ув’язнені в таборі, оточеному сімома рядами колючого дроту», – зазначив проректор УКУ Мирослав Маринович, пише РІСУ.
Виступаючи на урочистостях, колишній дисидент радянського режиму зазначив, що своєчасне не засудження комуністичних злочинів стало помилкою, розплачуватися за яке доводиться сучасному поколінню.
«Тепер ми розуміємо, що насправді це була дорога утопія, або, радше, звичайна спроба перекласти вирішення проблем на майбутнє. Це однаково, що залишити на полі насіння бур’янів у надії, що воно не проросте», – зауважив Мирослав Маринович.
Невирішення цього питання, на його думку, переросло у агресивну поведінку сучасної російської влади щодо пострадянських країн.
«Наша країна переживає сьогодні виклики, яких ніхто не очікував у ХХІ столітті. Анексія Криму Російською Федерацією стала символом політичної відсталості, яка охопила уми сучасної російської еліти, а також викличною «машиною часу» для всього світу. На жаль, ця окупація стала символом також нових страждань для обох наших народів – українського і кримськотатарського, жоден із яких іще не оклигав після нищівного періоду комуністичної диктатури й посткомуністичного авторитаризму», – зауважив Мирослав Маринович.
Подолати цю проблему, на думку Мирослава Мариновича, може консолідована позиція цілого світу. «Ми мусимо прийняти виклик цього породження минулого і, діючи в солідарності та згоді, звести з ним рахунки».
Разом з тим це не має бути відродження Холодної війни чи вороже ставлення до самих росіян. Як приклад він навів український Майдан, який був антирадянським та антипутінським, але не антиросійським.
«Проте в інтересах російського народу, як і в інтересах усіх народів, травмованих комуністичним правлінням, криміналізувати комуністичні дії у правовому сенсі й покаятися в тих злочинах у моральному плані», – зазначив дисидент.
Відтак лише спільні зусилля посткомуністичних та демократичних країн у засудженні злочинів комуністичного режиму убереже світ від відновлення цього антигуманного ладу у всіх його проявах.
Довідка:
Медаль Свободи Трумена-Рейґана – відзнака некомерційної освітньої та правозахисної Фундації з ушанування жертв комунізму (Victims of Communism Memorial Foundation), яка вручається тим особам і установам, які все життя демонстрували відданість свободі й демократії та опір комунізмові й усім іншим формам тиранії. Серед її лауреатів у попередні роки – Лех Валенса (2006), Папа Іван-Павло ІІ (2005), Вацлав Гавел (2003) та інші.