ілюстративне фото: www.rbc.ua
Керівник програм нових медій ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз констатує, що в Україні вже більше року тривають дискусії про потребу посилення регулювання інтернету. Втім, ще у 2013-2014 роках стало зрозуміло, що і користувачі інтернету, і онлайн-медіа є доволі вразливими до атак. Проте держава, розв’язуючи проблеми безпеки, пропонує невдалі рішення, що стосуються усього суспільства. В Україні інтернет є поки що вільною сферою, хоча є певні обмеження — наприклад, передбачена відповідальність за поширення комуністичної ідеології.
Експерт вказує на побоювання багатьох українців щодо можливого наступу влади на анонімність користувачів в інтернеті.
«Регуляції рухаються в тому напрямку, що скоро для купівлі сім-карти необхідно буде вказувати паспортні дані. Це поширена в європейських країнах практика. Однак у випадку України це викликає багато запитань, – застерігає Віталій Мороз. — У першу чергу, хто володітиме цими даними? Адже на нашій території працюють мобільні оператори із переважною часткою російського капіталу й Росія має значний вплив».
Наступ на анонімність: чи обґрунтовані побоювання активістів
Особливу небезпеку, на думку Віталія Мороза, становлять пропозиції, що фактично реалізують в Україні російський сценарій регулювання інтернету — змусити провайдерів зберігати весь трафік, дозволяючи прокурорам і слідчим мати до нього доступ без рішень суду.
З ним погоджується правозахисниця Ярина Боренько, яка зазначає, що за нинішніх умов держава і так дозволяє собі забагато, особливо коли слідчі судді дають слідчим та прокурорам доступ до особистих даних осіб, зокрема, листування, а ці люди не можуть захистити своє право у суді. Як приклад вона навела ситуацію з акаунтами у соцмережах членів «Автономного опору», які з жовтня 2017 р. перебувають під контролем співробітників СБУ.
Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич натомість вважає, що реєстрація абонентів, тобто продаж сім-карток за паспортом, не становить загрози для приватності користувачів чи свободи слова. Навпаки, на його думку, реєстрація абонентів може побороти телефонне шахрайство та зменшити кількість фейкових профілів у соціальних мережах.
Блокувати, забороняти чи вчити мислити критично
Роман Рак, керівник української редакції Польсько-українського порталу PolUkr.NET, вважає, що закривати медіа, які поширюють російську пропаганду, та блокувати доступ до російських чи сепаратистських сайтів не варто.
«Краще не забороняти, а вчити людей критичному мисленню й впроваджувати саморегуляцію в медіаспільноті. Шляхів просунути пропаганду – мільйони. Якщо вічно забороняти – ми так скоро почнемо жити в Росії чи Китаї», – говорить він.
Тетяна Вергелес, головна редакторка інформагенції «Західна інформаційна корпорація» також каже, що блокування не дасть відчутних результатів, адже з’являться нові пропагандистські сайти. Крім того, в неї є сумніви щодо обгрунтованості майбутніх рішень про блокування чи закриття: «Хто вирішуватиме, це антидержавницькі дії, чи ні?».
Правозахисниця Ярина Боренько вважає, що вчити людей критичному мисленню недостатньо: «Без загального рівня освіченості критичне мислення не працює». Вона пропонує скористатися також європейським досвідом регулювання. По-перше, блокувати сайти, що розповсюджують особисті дані людей, наприклад, адреси, номери телефонів. По-друге, сайти, на яких є заклики до повалення конституційного ладу. У Німеччині, зокрема, за це блокують сайти неонацистів.
Захід відбувся в рамках проекту «Захист Інтернет свободи в Україні шляхом залучення ключових учасників» від ГО «Інтерньюз-Україна», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через американську неурядову організацію «Counterpart International, Inc».
Підготував Дмитро Борисов