Між свободою та маніпуляціями. Хто і як захищає права користувачів в Інтернеті

606 0
Впродовж багатьох років український інтернет був одним з найвільніших у світі, тому потреби в обговоренні цифрових прав користувачів практично не виникало. З огляду на безпекові ризики для країни, доступ до інтернету і свободу висловлювань в онлайн-сфері все частіше розглядають крізь призму обмежень з боку держави. Про право на приватність, чи варто блокувати сайти та групи у соціальних мережах, як боротися з фейками та маніпуляціями в онлайн-сфері говорили учасники дискусії, організованої ГО «Інтерньюз-Україна» спільно з медіа-хабом «Твоє місто».
ілюстративне фото: www.rbc.ua

ілюстративне фото: www.rbc.ua

Керівник програм нових медій ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз констатує, що в Україні вже більше року тривають дискусії про потребу посилення регулювання інтернету. Втім, ще у 2013-2014 роках стало зрозуміло, що і користувачі інтернету, і онлайн-медіа є доволі вразливими до атак. Проте держава, розв’язуючи проблеми безпеки, пропонує невдалі рішення, що стосуються усього суспільства. В Україні інтернет є поки що вільною сферою, хоча є певні обмеження — наприклад, передбачена відповідальність за поширення комуністичної ідеології.

Експерт вказує на побоювання багатьох українців щодо можливого наступу влади на анонімність користувачів в інтернеті.

«Регуляції рухаються в тому напрямку, що скоро для купівлі сім-карти необхідно буде вказувати паспортні дані. Це поширена в європейських країнах практика. Однак у випадку України це викликає багато запитань, – застерігає Віталій Мороз. — У першу чергу, хто володітиме цими даними? Адже на нашій території працюють мобільні оператори із переважною часткою російського капіталу й Росія має значний вплив».

Наступ на анонімність: чи обґрунтовані побоювання активістів

Особливу небезпеку, на думку Віталія Мороза, становлять пропозиції, що фактично реалізують в Україні російський сценарій регулювання інтернету — змусити провайдерів зберігати весь трафік, дозволяючи прокурорам і слідчим мати до нього доступ без рішень суду.

З ним погоджується правозахисниця Ярина Боренько, яка зазначає, що за нинішніх умов держава і так дозволяє собі забагато, особливо коли слідчі судді дають слідчим та прокурорам доступ до особистих даних осіб, зокрема, листування, а ці люди не можуть захистити своє право у суді. Як приклад вона навела ситуацію з акаунтами у соцмережах членів «Автономного опору», які з жовтня 2017 р. перебувають під контролем співробітників СБУ.

Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич натомість вважає, що реєстрація абонентів, тобто продаж сім-карток за паспортом, не становить загрози для приватності користувачів чи свободи слова. Навпаки, на його думку, реєстрація абонентів може побороти телефонне шахрайство та зменшити кількість фейкових профілів у соціальних мережах.

Блокувати, забороняти чи вчити мислити критично

Роман Рак, керівник української редакції Польсько-українського порталу PolUkr.NET, вважає, що закривати медіа, які поширюють російську пропаганду, та блокувати доступ до російських чи сепаратистських сайтів не варто.

«Краще не забороняти, а вчити людей критичному мисленню й впроваджувати саморегуляцію в медіаспільноті. Шляхів просунути пропаганду – мільйони. Якщо вічно забороняти – ми так скоро почнемо жити в Росії чи Китаї», – говорить він.

Тетяна Вергелес, головна редакторка інформагенції «Західна інформаційна корпорація» також каже, що блокування не дасть відчутних результатів, адже з’являться нові пропагандистські сайти. Крім того, в неї є сумніви щодо обгрунтованості майбутніх рішень про блокування чи закриття: «Хто вирішуватиме, це антидержавницькі дії, чи ні?».

Правозахисниця Ярина Боренько вважає, що вчити людей критичному мисленню недостатньо: «Без загального рівня освіченості критичне мислення не працює». Вона пропонує скористатися також європейським досвідом регулювання. По-перше, блокувати сайти, що розповсюджують особисті дані людей, наприклад, адреси, номери телефонів. По-друге, сайти, на яких є заклики до повалення конституційного ладу. У Німеччині, зокрема, за це блокують сайти неонацистів.

Захід відбувся в рамках проекту «Захист Інтернет свободи в Україні шляхом залучення ключових учасників» від ГО «Інтерньюз-Україна», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через американську неурядову організацію «Counterpart International, Inc».

Підготував Дмитро Борисов


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар