Мойсеєв: Якби в Росії не дивились кіношлак, то, можливо, і війни б не було

2639 0
Минулого тижня у Львові режисер із Херсона Дмитро Мойсеєв презентував свій перший повнометражний фільм – наскрізь українське кіно «Такі красиві люди». Tvoemisto.tv зустрілось із режисером напередодні презентації та поговорило про те, чи важко знімати українське, чи актуальні зараз добрі фільми та про те, чому українці не ходять на українське кіно.
Фото: kino-teatr.ua

Фото: kino-teatr.ua

«Такі красиві люди» – це фільм про друзів, котрі втекли від соціального життя у місті та оселились на березі моря. У кожного із них були на це свої причини: "Колись, відпочиваючи біля моря, я написав вірш-колискову. Ось цей вірш і став наріжним каменем сценарію. Опісля в мене в голові виник фільм буквально за дві години. Звичайно, що він був складений із нереалізованих сценаріїв та задумів, які туди просто перекочували. Коли з’являється ідея – все інше до неї просто притягується. Цей фільм про добро! Красу людей я вбачаю саме у внутрішньому світі, доброті, яку людина несе протягом життя. Тому фільм називається «Такі красиві люди». Бо люди віддають своє життя просто на проживання якогось часу серед добра. Ви можете помітити, що вони втекли від соціального світу, бо в соціальному світі важко бути в гармонії з людьми. Це трохи складно, особливо, коли ти трохи інакший, ніж усі", – розповідає Дмитро Мойсеєв.

Тvoemisto.tv: Є щось, що б Ви хотіли донести до глядачів своїм фільмом?

ДМ: У цій колисковій, з якої розпочався фільм, є такі слова: «Щасливо обертається Земля, щасливий ти, щасливий я». Щастя близької людини робить тебе щасливим. Про це не варто забувати. Можливо, це і є те, що я б хотів передати, сказати глядачеві.

Кожен глядач і кожна людина бачить у фільмі щось своє. Більшість людей виходить вражена, однак враження у всіх різні. Вони всі вражені красою та душевним теплом. Глядачі виходять такі трохи замріяні. Мені це дуже подобається, я задля цього і знімав кіно. Однак словами цього не переказати, не можу і не буду.

Тvoemisto.tv: Як вдалося отримати державне фінансування вашого фільму?

ДМ: Я довго шукав гроші, близько року, не міг нічого знайти. Потім з’явилась ця програма підтримки і розвитку національного кіно, на першому ж конкурсі я здобув 100% фінансування на свій дебют. Це було для мене спасінням. Опісля були трохи складнощі на кіностудії із освоюванням цих великих коштів. Проте ми робили все, аби фільм вийшов таким, яким він був задуманий. Я зняв майже те, що замислив просто не так швидко як хотів. Замість одного року, витратив чотири.

Тvoemisto.tv: Не намагались знайти спонсорів?

ДМ: Я шукав спонсорські кошти, однак я їх не знайшов. Тому що люди, які заробили мільйони доларів своїми потом і обманом, і ненавистю до самого себе, навряд чи зможуть віддати їх якійсь іншій людині. Особливо, коли ми говоримо про суми, за які можна купити «Ферарі» або яхту. Я ж говорю про мільйони. Шість мільйонів гривень нам коштував цей фільм. Кіно – це дуже дорога річ, це ж багато місяців складної технічної праці. Спонсорів для українського кіно в нас немає. Та їх і не може бути.

Тvoemisto.tv: Що є основним гальмом для розвитку українського кіно?

ДМ: На мою думку, наше кіномистецтво в першу чергу гальмує відсутність фінансування. Кіно – це дуже коштовна річ. Коштовніша, ніж діаманти. Просто треба виділяти в рік 100-150 мільйонів гривень на кіно, а не на нові меблі для ВР і все буде класно. Через десять років у нас і актори почнуть нормально грати, і режисери краще знімати. Бо на чому нам вчитись? Пробачте, але мій попередній фільм я зняв тривалістю півгодини за 500 доларів. З технічної точки зору, там якість просто жахлива. Звичайно, що цей фільм також подобається людям. Проте, а де нам вчитись, зробити класну картинку, як в європейському кіно, а може і краще?

Тvoemisto.tv: Думаєте, тоді наше кіно змогло б конкурувати з європейським та американським?

ДМ: Звичайно! Наше кіно може конкурувати з європейським. Воно вже конкурує. Подекуди навіть перемагає, як от «Плем’я». Все нормально, у нашого кіно є потенціал, однак немає можливості розвиватись.

Тvoemisto.tv: Як гадаєте, опісля виборів до Верховної Ради увага до національного кінопродукту зросте?

ДМ: Не знаю, не думаю. Розумієте, є національна ідея, національний продукт, а є кінематографія, яка потребує 100 млн на рік. Ви ж розумієте, що при владі залишаються люди із таким самим світоглядом, розумінням світу. Зрештою, яка високодуховна людина може піти в політику? (сміється – ред.) Вона навіть не знайде спільної мови із своїми колегами. Щоб щось зробити мені на кіностудії теж потрібно було бути, як режисер, високодуховною людиною, а як продюсер жорсткою і без жалю. Ну отака в нас робота, і я без неї не можу жити.

Тvoemisto.tv: Яке кіно повинно фінансуватись державою?

ДМ: Я вважаю, що будь-яке кіно, яке можна назвати національним, яке розмовляє українською мовою і має хоч якесь відношення до України повинно фінансуватись. Хай буде не п’ять фільмів, а більше.

Тvoemisto.tv: Чи можна вигідно знімати кіно в Україні?

ДМ: Що стосується фінансування, то це ж не наші кошти. Державна кіностудія імені Довженка зробила це все за власний кошт, все зняла, змонтувала. Вони зняли кіно і далі фільм би просто лежав, зрозуміло, що його ніхто не хотів би прокатувати. Якби ми – члени знімальної групи та «Їжак фільм» – не витрачали б своїх коштів, то фільм не вийшов би в прокат. Кіно в Україні навіть прокатувати не вигідно, не тільки робити, а й прокатувати. Гроші, які витрачаєш на рекламу, друк і подорожі по Україні – більші, ніж глядач витрачає на квиток.

Tvoemisto.tv: На прем’єрний показ люди розкупили квитки ще за півгодини до сеансу. Багато хто хотів, але не зміг потрапити на фільм. І ви маєте такий песимістичний настрій?

ДМ: Люди зараз дуже погано ходять у кіно. Мені сказали, що у Львові люди ходять приблизно так само як і рік тому. А от у Києві ходять набагато гірше, у Запоріжжі майже не ходять.

Ситуація в країні зараз така, просто увага людей не на мистецтві. Я це розумію, однак ми зараз вийшли у прокат. Прем’єра відбулась у Запоріжжі, Дніпропетровську, Києві. 90% з тих, хто прийшов – у захваті. Однак прийшло небагато. У Запоріжжі було десь шістдесят людей, то 50 з них стояли в черзі до головного актора. Ну режисерів не так люблять, як акторів. (cміється – ред.) Проте я і не для цього знімаю кіно. Мені звичайно ж приємно, коли до мого актора стоїть черга.

Тvoemisto.tv: Як думаєте, можна якось заохотити глядача?

ДМ: Йосиф Бродський на врученні Нобелівської премії сказав наступне: «Є більший гріх ніж спалювати книги – це їх не читати». Я не знаю, чому українці не ходять на українське кіно, натомість обирають зарубіжні аналоги, що мають мало спільного із мистецтвом. Багато людей обирають кіно, де не треба думати, замислюватись над чимось. Я думаю, якби глядач побачив деякі українські фільми, а не просто почув про них, то їх ніяк і заохочувати не треба було б. У нас люди щось почують, прочитають і вважають, що вже знають і бачили кіно. Фільм – це ж не десять речень. Тому неправильно складати враження про українське кіно, не бачачи його.

У мене питають, чи актуальний зараз мій фільм, оскільки він про добро, про простоту і він дуже далекий до війни і військової теми. У моїх героїв просто неможлива війна, у тому світі, який я показую, просто неможлива війна. Я на це відповідаю: «Знаєте, якби в Росії люди дивились фільми Павла Костомарова, а не, скажімо, кіношлак, то можливо і війни не було б». Хоча, кажуть, що люди завжди однакові просто мистецтво змінюється...

Тvoemisto.tv: Ви зараз працюєте над сценарієм до ще одного повнометражного фільму. Його також сподіваєтесь зняти на грантові кошти?

ДМ: Скажімо так, якщо наступного року буде держфінансування з великими грошима, в мене вже є сценарій для цього. Якщо фінансування не буде, то я зніматиму кіно без грошей. Як я зняв півгодини за півтисячі доларів, то давайте помножимо на три і вийде півтори тисячі доларів за повнометражний фільм. Звичайно, що такого в світі ще не було, але і такої ситуації, можливо, не було. Я все одно робитиму кіно.

Довідка:

Фільм "Такі красиві люди" було створено Національною кіностудією художніх фільмів ім. О. Довженка. Автор сценарію та режисер-постановник – 30-річний уродженець Херсона Дмитро Мойсеєв. В головних ролях: Поліна Войневич, Костянтин Данилюк, Алла Бінеєва, Олег Стефан, В’ячеслав Глушко, Михайло Савченко. Прем'єра фільму відбулася 24 жовтня 2013 року на кінофестивалі «Молодість». Опісля цей фільм показали на фестивалі Lucania Film Festival в Італії, 43 Міжнародному кінофестивалі в Лагові (Польща) та 11 Міжнародному кінофестивалі «Золотий абрикос» (Єреван, Вірменія). зйомки фільму повністю профінансувала держава. На роботу над «Такими красивими людьми» було витрачено близько 6 млн гривень.

Фільм можна подивитись у кінотеатрі "Кінопалац", що на вул. Театральній, 22, з 29 вересня по 1 жовтня о 17:10.  

Розмовляла Ірина Скіць


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар