– На вашому YouTube-каналі вийшов кліп на пісню «Тільки не треба» з п’ятого альбому «Снайпери-Амури». В описі до кліпу йдеться, що режисером цієї роботи були ви. Розкажіть про зйомки: як з’явилась ідея відео, де відбувались зйомки, що запам’яталось, чи були казусні ситуації?
– Якось упіймав себе на думці, що у нас доволі давно не виходили відео. Влітку ми презентували нову відеороботу на наш хіт «Я з України», яку записали з дітьми. Але це все-таки не був повноцінний кліп, тому вирішив, що прийшов час презентувати щось новеньке.
Минулого року ми видали п’ятий альбом «Снайпери-амури». За цей час до більшості треків вже було відзнято відео, лише ще кілька пісень не отримали візуалізацій. І я подумав, що настав час зробити кліп на пісню «Тільки не треба».
Пісня мені дуже подобається, тому що це диско-рок. Вона має стилістику «нульових» років, адже на той час дуже багато музикантів грали саме у цьому стилі. Пісня створена вже кілька років тому, вона чекала свого часу: спочатку ввійшла в новий альбом, а тепер отримала візуалізацію.
Так, режисером відео був я. Це не був новий досвід роботи для мене, адже вже було кілька відеоробіт, де я виступив в такій ролі: зокрема у відео на пісню «Сестра». Режисер, як на мене, звучить трохи пафосно. Скажімо так, я мав ідею і керував процесом її втілення. Режисером чи кліпмейкером себе не вважаю.
Було бачення, що робити з тим треком, тому що пісня доволі проста і в ній все буквально: йдеться про самовпевнену дівчину. Ми лише це все візуалізували.
Зйомки відбувалися у різних локаціях: на курорті у Трускавці, у Львові, ще одна локація була у Дрогобичі. Прекрасно впоралася з роллю акторка театру у Дрогобичі, одеситка Тетяна Манжук. Вона прекрасна акторка і могла б зіграти значно більше, але ми її стримували. Вона стала втіленням такої дівчини і вийшло це досить переконливо. Мені шкода, що далеко не всі сцени, які були відзняті, увійшли у відео. Тому що сам кліп має лише три хвилини, і там ще потрібно було показати синхрони з музикантами, зі мною.
Зйомки відбувалися, що мені дуже подобається, абсолютно легко, весело, не було ніяких напружених ситуацій (хоча іноді і вони бувають), а також – доволі швидко. Збережу про цю роботу прекрасні спогади.
– Ви вже розповіли, що у новій відеороботі та й пісні також йдеться про надто самовпевнених дівчат, які вважають, що земля обертається навколо них. Чи був у вас досвід спілкування (стосунків) із такими дівчатами у житті?
– Насправді так. Я переконаний, що багато людей у своєму житті зустрічали таких і не лише дівчат. Чоловіки часом також поводять себе подібним чином, але чомусь вважається, що це більше жіноча роль.
Однак мені не подобаються: сучасна попкультура, «дороговкази», які існують у «гламурній» пресі та соцмережах. Я за те, щоб людина була яскрава, однак, щоб це все відбувалося в розумних «дозах».
А якщо ти бачиш, що дівчина от така гіперсамовпевнена, а за цим глобально нічого немає, крім зовнішності, то спілкування з нею, зазвичай, приречене на розчарування. Все одно в кінці історії може статись так, як із героїнею нашого кліпу: йшла на концерт, а коли прийшла, то там нікого не було, адже її там не чекали.
Тому я звертаюсь (якщо, звісно. можу звернутись – сміється) до дівчат: будь ласка, будьте такими як ви є. Пам’ятайте, що Земля не може обертатись навколо однієї особи: є ще інші люди, на яких варто зважати.
– За кілька днів кліп на цю пісню зібрав чимало переглядів. Як відреагували на нову роботу прихильники? Якими були коментарі?
– Відео стрімко набирає перегляди, що тішить. Цей кліп, не дивлячись на те, що є досить простим, без особливих підтекстів, дуже подобається глядачам і це приємно.
Коментарі в основному позитивні, людям подобається, що у кліпі немає «подвійного дна». Скажімо так, ми трохи «подурачились». Я люблю це робити, крім того, ми вже давно не робити чогось подібного. Але якщо згадати перші наші роботи, 15-річної давнини, наприклад, «Ромео», «Бандити», «Kiss на біс», які стали візитівками і без яких не обходиться майже жоден концерт, то саме так ми починали. Тож у такий спосіб ми згадали старе і глянули трохи на себе зі сторони, чи зможемо ще так само запалювати.
Судячи з «каскадерських» трюків з диваном, на яких пішло з десять дублів і після яких мене дуже боліла спина – «ще є порох в порохівницях». У відео є кадр, де я падаю на диван. Це все виглядає ніби безболісно, але це майже каскадерський трюк, і задоволений, що впорався з цим завданням.
– Осінь у більшості асоціюється з ностальгією та смутком, чому сприяє погода. Та чудова музика може кардинально це змінити, доказом чого є ваша нова робота. А ви любите осінь? Із чим у вас асоціюється ця пора року?
– З часом зрозумів, що не буває поганих пір року. Осінь, звичайно, має свої мінуси, особливо у листопаді, коли холодно і мокро. Але, водночас, я дуже люблю осінь за те, що після неї починається зима. А зиму можна любити за те, що після неї іде весна, і так далі… Треба сприймати і помічати щось круте у кожній з них, і це благодать. Тим більше я народжений восени, відповідно це моя стихія.
Пам’ятаю старі фільми в кінотеатрах. Давним-давно це ще було… Коли закінчувався фільм, йшли титри, лунала музика, як наприклад, у фільмі «Професіонал». Впевнений, що його бачили майже всі. І коли він завершується, звучить прекрасна музика Енніо Морріконе. От цей момент, ця музика, в мене асоціюються з осінню…
Треба розуміти, що погода – це те, що змінюється… Буде краще, а потім знову погіршиться і навпаки… Не треба на це зважати. Життя одне, воно дуже коротке, тому треба приймати все і насолоджуватися кожним моментом.
– Зараз знову посилили карантинні обмеження. Чи встигли ви у період послаблення карантину втілити все задумане? Чи сформовані творчі плани на майбутнє? Є у планах нові прем’єри, концерти (можливо, в онлайн-форматі)?
– Знаю про нові обмеження. Треба розуміти, що з людством сталась така неприємна ситуація, тому це треба прийняти і якось виходити. На жаль, наша країна дуже погано себе показала від початку цієї недуги, цієї біди і продовжує це робити.
Україна посідає чи не останні місця в Європі і світі по рівню вакцинації. Зараз щепитися є чим, тим не менш, люди настільки застрягли в своєму «середньовіччі», що чимало відмовляється вакцинуватись. Постійно чую, наскільки це погано. І це від людей, які не мають жодного відношення до медицини, нічого в цьому не тямлять. Вони вважають себе спеціалістами: не вакцинуються самі і переконують інших це не робити. Тому зараз виникла така неприємна ситуація з поділом на вакцинованих та ні, що вже сталося в Європі раніше (не пускають в заклади розваг, харчування, транспорт тощо). Це все сумно…
Поки карантинні обмеження були трохи послаблені, а подекуди скасовані, у нас були концерти, зараз ще плануємо кілька виступів, а потім якось все в тумані. Творчі плани, без сумніву, є: в процесі запису і продюсування нові пісні. Плануємо найближчим часом зняти ще один кліп, який презентуємо дещо пізніше, але відзняти хочемо зараз, адже там потрібні осінні кадри.
Ми продовжуємо жити. Маю надію, що локдауни минуть і стануть вже історією.
– Зараз дуже багато українських зірок презентують різні колаборації. Чи плануєте з кимось з «колег по цеху» таку співпрацю?
– Дуже модне зараз слово «колаборація», але я його зовсім не вживаю, бо я все ж таки трохи музикант зі «старшої» формації, і в нашому словнику це слово мало негативне значення, адже колаборанти – це ті, що співпрацюють із ворогом, зрадники. Для мене воно в більшій мірі негативне.
Зараз якийсь такий період, що куди не звернись, всі об’єднуються, роблять якісь дуети. Подекуди виходить дуже гарно.
За творчу кар’єру в мене було багато дуетів, але зараз в планах чогось такого немає. Але я не зарікаюся, бо ідея може виникнути уже завтра. Якщо буде цікава пропозиція, або побачу, що в пісні можна буде залучити когось із знайомих або незнайомих мені артистів (для мене ніколи не мало значення, чи співак є відомим, чи маловідомим), то з радістю візьмусь за такий проєкт.
Розмовляла Марія Чернявська
Фото: пресслужба Віктора Винника
Партнерська публікація
