Фото: Цензор.нет
Зараз ми проживаємо справді історичний момент формування нової української нації, яка не просто усвідомила власну ідентичність, а й показала всьому світу, що Україна існує, і вона не є програшною державою. Таку думку під час ефіру Тvoemisto.tv висловив директор Інституту Українських студій у Гарвардському університеті Сергій Плохій, додаючи, що під бомбами наша країна функціонує навіть краще, ніж, здавалося, робила до того.
Це зовсім не видумана нація без історичних прав, як путін писав у своїх «наукових» статтях. І вона змінює світ, попри свої численні жертви.
Читайте також: «Вони бояться смерті сильніше, ніж ми». Психоаналітик Роман Кечур про путіна і росіян
До 2004 року про Україну в світі було відомо доволі мало, окрім трагічних подій часів Другої світової війни чи Голокосту. Після Помаранчевої революції, на думку Сергія Плохія, Україна в досить позитивний спосіб увійшла в західний медіапростір, проявивши себе як молода нація, готова стати за демократію і виступити проти виборів, які влада вирішила вкрасти у громадян і використати у власних інтересах.
«Це була мирна, доволі кольорова революція. Пам’ятаю, як у Вашингтоні люди питали мене жартома, чи може Україна мати революцію, яка не схожа на вуличну вечірку. Це був вступ у міжнародне середовище, у західний медіапростір. Потім ми мали революцію 2013-14, яка не була такою кольоровою, проте доносила ту саму суть: Україна – це про свободу. А з початком війни у 2014-му й пізнішої драматичної ескалації в лютому цього року все стало ще більш явно. До того часу, між Вашингтоном і Москвою було небагато речей, на яких вони збігалися думками, проте в одному вони були переконані обоє – в тому, що Україна не протримається довше кількох днів. Україна вразила всіх», – наголосив гарвардський професор.
Читайте також: Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
Значення гідності також трансформувалося протягом останніх восьми років, говорить історик. Євромайдан перетворився в Революцію Гідності в час, коли кияни вийшли на площу, щоб захистити студентів, яких почала бити поліція. У цьому і була гідність, щоб стати проти авторитарного режиму, який вирішив всупереч народу зближувати стосунки з росією і вважав, що має прави на побиття власних громадян.
«Це було досить особливе розуміння гідності у 2013-му. Зараз, під час цієї війни, значення цього поняття ще більше змінилося, адже йдеться вже про гідність індивіда, суспільства, гідність демократії. Я не військовий експерт, але, дивлячись на успіхи української армії, можу сказати, що український солдат має значно більше почуття індивідуальної гідності і можливостей, ніж російський солдат, який звик до постійного підпорядкування», – каже Сергій Плохій.
Читайте також: Зло Путіна. Яким є психологічний портрет російського диктатора
Історик наголосив, що сьогодні ми стримуємо армію, що змушувала Європу і світ боятися, з огляду на події минулого століття у Чехословаччині, початок Другої світової, окупацію Прибалтики без значних зусиль. І аж дотепер у світі вважалося, що підтримка добрих стосунків з такою сильною державою допоможе підтримувати певний modus vivendi. Раніше стосовно відносин між Україною і росією люди були готові сприймати російський наратив про те, що Україна – неіснуюча держава, якою керують нацисти чи націоналісти. Проте цей наратив був остаточно розбитий тепер на полях бою.
Тим не менш, Сергій Плохій вважає, що зараз ще зарано оцінювати результати протистояння. Переговори допоможуть досягти деяких ключових формальних домовленостей, але ситуація повністю вирішиться лише на полі бою. Щодо єдності суспільства у питанні переговорів, на думку історика, за останній місяць Зеленський справді продемонстрував, що він має зв’язок із аудиторією і вміє доносити сенси у спосіб, зрозумілий для неї. Він зміг згуртувати українців, і нещодавно 90% висловили надію, що Україна переможе.
Стосовно українського націоналізму, історик наголошує, що він пройшов ті ж нормальні стадії, що і європейський – від романтичного націоналізму ХІХ століття зі збиранням фольклору про славне минуле народу, до політичної стадії зі зростанням радикального націоналізму в міжвоєнний період і часи Другої світової війни. Не зовсім нормальним, на думку Сергія Плохія, є те, що навіть під час війни націоналістичні партії не представлені в українському парламенті. Адже особливо у європейських країнах ці партії є дуже важливими, тому західні політики дуже зважають на націоналізм і всюди шукають його.
Читайте також: 93% українців вірять у перемогу над Росією. Результати дослідження
«Щодо тих, хто намагається зрозуміти український націоналізм, треба звернути увагу на той факт, що Президент України – єдиний у світі президент єврейської національності, окрім Ізраїлю. Два попередніх прем’єр-міністри були також євреями. Це справді унікальна ситуація, і складова нашої сильної громадянської ідентичності.
Інше питання, яке я хотів би додати – чому націоналісти не можуть перетнути 5% бар’єр у парламент. На мою думку, відповідь на це питання є там, де і на перше – у силі громадянської ідентичності. Подивіться на кадри з Мелітополя, Херсона та інших міст на Півдні Україні, де люди з українськими прапорами йдуть на російські танки. Хочете дізнатися, що таке націоналізм? Дайте відповіді на питання, які я перед вами поставив», – підсумував український професор.
Віталій Голіч
