«В часи Польщі Львів – це був крайній схід, в Радянському Союзі – крайній захід. Але завжди – на узбіччі, завжди – на межі з чимось іншим. Це накладає певні особливості ментальності. Це бастіон захисту чогось, а бастіонна ментальність має свої «плюси» та «мінуси». З одного боку, це регіон, який творить героїв, що вміють захищати своє, до того ж, це масовий героїзм. З іншого боку, є остерігання чогось іншого, бо це інше може привнести якісь збурення в ту ідентичність, яку ти хочеш захистити», – пояснив свою думку Мирослав Маринович.
Він зауважив: «Львів ніколи не був посередині чогось, він ніколи себе не відчував у безпеці. Тому це відчутно і в нинішній Україні. Можливо, як дасть Бог, як ми почуватимемося частиною якоїсь ширшої, європейської ідентичності, можливо тоді Львів перестане бути отим пограниччям».
Читайте скоро ще більше цікавих думок Мирослава Мариновича про Львів і не тільки у нашому спецпроекті «Люди Твого міста».
