У Львові планують ознакувати 30 будівель модернізму. У міськраді хочуть таким чином розповіcти історію тих будівель, які сформувалася у міжвоєнний період.
Адреси будинків, на фасадах яких встановлюватимуть інформаційні таблиці з описом, Tvoemisto.tv повідомили у ЛКП «Бюро спадщини», яке реалізовує проєкт разом з управлінням охорони історичного середовища ЛМР на Національним університетом «Львівська політехніка».
Будинок на вул. Академіка Гнатюка, 4
На початку ХХ століття на цьому місці розташовувався більш старший будинок. У ньому містилися крамниця з продажу делікатесів і ресторан Шимона Бласбалга, нотаріальна контора Лушпинського, фабрика туток Юзефа Кернера.
Сучасний житловий будинок у стилі функціоналізму, зведений у другій половині 1930-х за проєктом Юзефа Авіна. У міжвоєнний період в будинку працювала кондитерська для жінок «АС». За часів незалежності на першому поверсі будинку містився кафе-бар «Мандрики», від 2015 року – паб «Черчиль», а також магазин сирів «Сирне королівство».
Будинок театру на вул. Академіка Гнатюка, 11
Наприкінці XIX століття тут була дерев'яна споруда для спортивних змагань, викуплена Фанею Сокол і у 1890-1891 роках, перебудована на театр за проєктом Саломона Рімера. 1905 року той самий архітектор збудував на цьому місці літню естраду. 1918 року на замовлення нових власників Вурма і Гімпля, Рімер споруджує дах. Приблизно у 1937-1938 роках будівлю розібрали і для потреб єврейського театру спорудили нову, у стилі функціоналізму, за проєктом Даніеля Кальмуса. Існував також не реалізований проєкт Владислава Бляйма.
У 1910-х роках в партері будинку працювали крамниці з продажу меблів Юзефа Гермеліна та з продажу швейних машинок Х. Каґане, крамниця з продажу делікатесів та ресторан Самюеля Флейстера, заклад з будівництва водогонів Ігнація Вайсса, банковий дім Мауріція Йонаша. За радянських часів в колишньому приміщенні єврейського театру містився театр юного глядача імені Горького (нині – Перший український театр для дітей та юнацтва), а також обласний відділ у справах мистецтв.
Синагога на вул. Братів Міхновських, 4
На початку вулиці, під № 4, розташована синагога «Бейс Аарон ве Ісраель», зведена у 1924-1925 роки на кошти Благодійного товариства «Цорі Ґільод» за проєктом архітектора Альберта Корнблюта. За радянських часів, у 1962 році, синагога була закрита та використовувалася як склад, а відновила свою діяльність лише в незалежній Україні. В інтер'єрі синагоги зберігся оригінальний настінний живопис роботи Максиміліана Куґеля.
Будинок управління СБУ у Львівській області на вул. Дмитра Вітовського, 55
Колишня будівля адміністрації Міських електричних закладів. Збудована у 1935-1936 роках у стилі функціоналізму. Спорудженню передував конкурс проєктів 1934 року. Перемогу здобув проєкт варшавських архітекторів Болеслава Шмідта, Януша Юрашинського і Юліуша Думницького. До реалізації однак прийняли проєкт Леопольда Карасінського і Тадеуша Врубеля, що не здобув призових місць. Інтер'єри сходової клітки оздоблені алебастром із журавненської фабрики Чарторийських.
У 1970-1985 роках споруду добудували за проєктом Василя Каменщика. У 1940 році у будинку розмістилося регіональне управління НКВС, у роки війни – гестапо, пізніше – КДБ. Саме про цей будинок львів'яни казали, що це найвища будівля у місті, адже з неї видно Сибір. Нині тут міститься обласне управління СБУ. 23 вересня 2008 року будинок внесли до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Житловий будинок на вул. Генерала Грекова, 8
У 1920-х рр. місто замовило проєкт зразкового будинку архітектору Збіґнєву Жепецькому. Великий чотириповерховий комплекс розмістили на сучасній вул. Генерала Грекова, 8 на Підзамчі, що відоме як робітнича дільниця міста. З одного боку ділянка межувала із залізницею та площею-торговицею худоби, зі заходу – із казармами часів Австро-Угорщини. Помешкання тут невеликі – однокімнатні, з кухнями і туалетами. Очевидно, головною метою було надати квартири якнайбільшій кількості мешканців.
Архітектор розробив два варіанти фасадів, але через відсутність достатніх коштів влада обрала надзвичайно пуристичне рішення. Єдиною окрасою будинку є центральний вхід з боку площі: аркова брама, розміщена у двоповерховому об'ємі, веде до наскрізного проїзду.
Житловий будинок на вул. Герцена, 5
Цей чотириповерховий житловий будинок звели 1938-1939 за проєктом Фердинанда Каслера для Владислава Лянґа. У дизайні застосована уся палітра прийомів тогочасної європейської архітектури: стрічкові вікна, вікна-ілюмінатори та інші елементи перегукуються із архітектурними постулатами Ле Корбюзьє. Пам'ятка архітектури (охор. №2078-М).
Вілла на вул. Гіпсовій, 36б
Будинок був зведений для інженера Бруно Шиманського. Вілла вважається однією найяскравіших в стилі функціоналізму. Будинок – зразок індивідуальної віллової забудови для однієї родини. Вілла внесена до реєстру пам’яток місцевого значення. У декорі цього двоповерхового будинку використано майже всі елементи, притаманні львівському функціоналізму 1930-х років. Одразу привертають увагу великі вікна-ілюмінатори, з оригінальними решітками.
Вілла на вул. Глінки, 12
Вілла збудована в кінці 1930 року для Адольфа Фінкельштейна. Цей будинок – яскравий приклад віллової забудови Львова в часи модернізму. У віллі присутня стильова орієнтація на стрімлайн, про що свідчить скруглений кут будинку і вікна-ілюмінатори.
Будинок на роздоріжжі двох вулиць. Вхід до вілли повернутий до вулиці Глінки, а тильна частина виходить на вулицю Героїв Майдану. Усі гострі кути будинку простягнулись вздовж вулиці Глінки, скруглена частина будинку, де розташований хол, зосереджена на розі вулиць Глінки та Героїв Майдану.
Чиншовий будинок на вул. Грецькій, 5
Чиншовий будинок зведений 1936-1937 роках для Антоніни Ляскової. Фасад складається з двох об’ємів, що різняться висотою. Вища частина висунута вперед і прилягає до вулиці Грецької, нижча виходить на вулицю Зарицьких. На ній зараз бачимо сучасну надбудову.
Школа на вул. Замкненій, 8
У 1930-1932 роках на вул. Замкненій, 8 за проектом архітектора Тадеуша Обмінського був побудований будинок української школи ім. Маркіяна Шашкевича, тепер це загальноосвітня середня школа №34 ім. Маркіяна Шашкевича. У сусідньому будинку № 6 мешкав директор школи, колишній підполковник армії УНР Василь Бень.
Науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни ЛНМУ ім. Данила Галицького на вул. Зеленій, 12
Будинок на вул. Квітневій, 10
Житловий будинок на вул. Кибальчича, 11
Однородинний двоповерховий особняк із підвалом, був споруджений у 1933-1934 роках за проєктом, який розробив інженер-архітектор Тадеуш Врубель для Євгенія Божемського. Це зразок доступного однородинного житла в оточенні саду.
Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення. Йому присвоїли охоронний номер № 67 рішенням Львівського облвиконкому № 280 від 21.05.1991 р.
Кам'яниця на вул. Київській, 24
Житловий будинок, збудований у 1926 році за проєктом Вітольда Мінкевича у стилі ар деко. Будинок складається з чотирьох секцій, які зміщені відносно осі.
Фасад декоровано трикутними сандриками, що розмішуються над вікнами. Балкони мають трикутну форму. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №№ 1602-м, 1602/1-м, 1602/3-м, 1602/4-м. У підвалі будинку № 24 від 1970-х років працює популярний гриль-бар, відомий у народі під назвою «Унітаз», нині – паб «The Unitas».
Будинок на вул. Київській, 34
Будинок збудований у 1934 році для архітектора Юзефа Йоахіма Тіша, за його власним проєктом у стилі функціоналізму. При будівництві уперше використали стропи в системі «ISTEG». Ризаліт винесли на мансардний поверх, що підкреслює поворот вулиці та по обидва боки від нього розташовані балкони лоджії. Над вхідними дверима дата зведення будинку, виконана в римських цифрах. Також на дверях збереглись ще рештки автентичного скління.
Інтер’єри будинку виконані в стилі ар деко. Вхідний портал декорований поліхроманою керамічною плиткою. Під'їзд будинку декоровано двома керамічними рельєфами – білий зображує динамічну фігуру чоловіка, а червоний – статичну жіночу постать, що розташовані між плиткою. Цією ж плиткою та золотими фризами декорований плафон. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2132-м.
Будинок воїна на вул. Короленка, 1а
Будинок громадського центру при монастирі францисканців, збудований у 1932-1934 роках у стилі конструктивізму за проєктом Вавжинця Дайчака. Більшу частину споруди займав кінотеатр «Пакс» з глядацькою залою на 324 місця. Тут демонструвались вистави та фільми на релігійну тематику. У радянські часи, від 1939 року – кінотеатр імені Фелікса Дзержинського, згодом – імені Короленка. У 1990-2017 роках тут містився Російський культурний центр у Львові, 13 жовтня 2018 тут відкрили Будинок воїна.
Міський палац культури ім. Гната Хоткевича на вул. Кушевича, 1
Триповерхова будівля з підвалом та горищем, збудована в 1933–1938 рр. за індивідуальним проектом інженера-архітектора Тадеуша Врубеля як Клуб спілки працівників комунальних служб міста Львова. Це зразок модерністської цегляної архітектури з домінуванням рис раціоналізму та «краківського стилізаторського декоративізму».
Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення. Йому присвоїли охоронний номер №1613 рішенням Львівського облвиконкому №280 від 21.05.1991 р.
Будинок Каслера на вул. Левицького, 25
До 1937 року на місці сучасного будинку №25 стояла пишна необарокова вілла, зведена Вінцентом Равським молодшим у 1893-1894 роках на замовлення Марії з Качковських та Чеслава Козловєцького, заможних землевласників із Гути Коморовської.
Будинок 1938 року є один з найяскравіших прикладів львівського функціоналізму. Це житловий, багатоквартирний будинок. На фасаді будинку типові для стилю прямокутні отиньковані плити і великий висунутий ризаліт.
Вхідні двері зроблені з дерева, оздоблені блискучою нікельованою сталлю. В дверях ще збереглось автентичне скло. Вхід до під’їзду повністю облицьований алебастром. На стелі видніється все, що залишилось від плафона.
Львівська дитяча клінічна лікарня (ОХМАТДИТ) вул. Миколи Лисенка, 31
У 1927–1930 рр. спорудили функціоналістичну будівлю Санаторію каси хворих для лікування від туберкульозу. Тепер (2010 р.) тут Обласна клінічна дитяча лікарня. Будівля є пам’яткою. архітектури місцевого значення, охоронний № 1623 – лікарня Охматдиту (сан. Товариства соціального страхування) – 1926-1930 рр.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці на вул. Личаківській, 175
Житловий будинок на вул. Мишуги, 45
Одноповерховий особняк із підвалом та додатковою кімнатою на горищі, збудований у 1934–1935 рр. за індивідуальним проектом, який розробив для себе інженер-архітектор Тадеуш Теодорович-Тодоровський – старший асистент «Львівської політехніки». Це зразок доступного однородинного житла в оточенні саду.
Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення. Йому присвоїли охоронний номер № 2717 рішенням Львівського облвиконкому № 374 від 15.04.1994 р.
Будинок гінекологічного відділення 5 лікарні на вул. Русових, 4
Колишній житловий будинок, зведений наприкінці 1920-х років за участі будівельної фірми Генрика Заремби у дільниці «Новий Світ». Територію забудовували 2-4-ох поверховими віллами та оточеними зеленню «чиншовими» будинками, що було в дусі модної тоді ідеї міста-саду Ебенезера Говарда.
Саме тут у кінці ХІХ ст. нерухомість була найдорожчою у Львові, що засвідчувало високий статус цієї дільниці. У1907 р. її з'єднали із центром міста лінією електричного трамвая.
Будинок нотаріусів на вул. Саксаганського, 6
Дослідники архітектури вважають, що саме цей будинок є ключовим в еволюції львівського житлового будівництва в стилі функціоналізму. Нотаріальна палата, яка об’єднувала найбагатших та найвідоміших адвокатів Львова, вклала гроші в зведення споруди, тому його назвали Будинком нотаріусів, або садибою Нотаріальної палати.
Будинок мав кілька версій проекту, зрештою, 24 березня 1939 року остаточну затвердив і підписав відомий архітектор Збігнєв Вардзала в бюро Станіслава Ружицького.
Будинок на вул. Стрийській, 42
Будинки на вул. Стрийській, 36-42 є комплексом на 86 квартир, побудованииу 1928-1930 роках у стилі функціоналізму. Призначався для працівників закладу соціального забезпечення.
У цих будинках вперше у Львові було впровадили центральне опалення, також фасади відрізняються великою кількістю балконів і лоджій. За радянських часів у будинку № 36 були магазин канцтоварів і «Воєнторг». 6 липня 2012 року на будинку під № 38 відкрили меморіальну таблицю на честь польського діяча Яцека Куроня, який провів тут свої дитячі роки.
Корпус Львівської комерційної академії на вул. Туган-Барановського, 10
Традиція фінансового навчального закладу продовжується: у радянські часи тут був Торгово-економічний інститут, а сьогодні – Комерційна академія. Запланована у проекті Вавжинця Дайчака статуя Меркурія на головному фасаді будівлі з'явилася тут значно пізніше від спорудження.
Кам'яниця на вул. Туган-Барановського, 36
Чотириповерхова кам’яниця, споруджена у 1937 році за проєктом архітектора Ришарда Гермеліна у стилі функціоналізму для родини Шпац. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 385-м та нині виконує житлову функцію.
Школа на вул. Тютюнників, 2
Львівська середня спеціалізована школа №28 із поглибленим вивченням німецької розмістилася у колишньому навчальному закладі Сестер Уршулянок для дівчат. Школа уршулянок складалася з двох будівель при вул. Яцка (тепер Архипенка), які постали у різний час і за проектами різних архітекторів. Стару будівлю в стилі історизму 1894 р. будував Михайло Ковальчук, і 1923 р. перебудовував Міхал Кустанович. Нову 1934 р. звів Тадеуш Врубель у стилі функціоналізму. Ох.№156-Л.
Палац залізничників «Рокс» на вул. Федьковича, 54
У приміщенні Дому профспілок залізничників, що на вул. Федьковича, 54-56, у 1938–1944 рр. діяв кінотеатр «Роксі» на 880 місць. У повоєнні роки тут розмістився Будинок культури залізничників. До наших часів серед львів'ян у повсякденному мовленні збереглась назва будинку за іменем колишнього кінотеатру – «Рокс». Нині тут розташований Палац залізничників.
Будинок на вул. Цетнерівка, 18
Будинок спорудив для себе 1930 року відомий у довоєнному Львові архітектор Владислав Дердацький (1882–1951).
Офісний будинок на просп. Шевченка, 7
Цей восьмиповерховий будинок у стилі функціоналізму є висотною домінантою проспекту. Свого часу найвищий львівський будинок звели 1929-1931 рр. за проектом Фердинанда Касслера на замовлення підприємця-мільйонера Йони Шпрехера. Приміщення тут орендувалися під офіси, фешенебельні крамниці, житло. Сьогодні у будинку – Об'єднання профспілок Львівщини. Пам'ятка архітектури (охор. №398-М).
Підготувала Ольга Коваль
За матеріалами Центру міської історії та Львів. Архітектура модернізму
Фото: Центр міської історії, Львів. Архітектура модернізму, Вікіпедія