На першій лінії. Історія львівського хірурга, який рятує важкопоранених через війну пацієнтів

2350 0
За час війни у лікарні доводилося надавати допомогу як молодим хлопцям і дівчатам, яким по 18-20 років з ампутованими руками і ногами, так і старшим, по 50-60 років з множинними травмами.
Фото: Твоє місто

Фото: Твоє місто

Майже з першого дня від початку повномасштабної війни росії проти України, лікарі Першого медичного об’єднання почали приймати поранених, яких привозили з міст та сіл, де велися бої. Травми у більшості людей були складними, адже спричинені мінно-вибуховими чи ракетними ударами. День у лікарів, медсестер і всього персоналу досі починається раніше, а закінчується пізніше, а інколи взагалі не закінчується.

Читайте також: На першій лінії. Медик, який допомагає лікувати онкохворих діток під час війни

Як зазначив завідувач 1-го хірургічного відділення Першого медичного об'єднання Львова Гнат Герич у проєкті відеоісторій «На першій лінії», яке запустив медіа-хаб Тvoemisto.tv, раніше вважалося, що період, коли у лікарні одмоментно звертається більше ніж троє-четверо людей, то це багато. Але під час цієї війни лікарня в один час прийняла навіть понад 60 пацієнтів.

За час війни у лікарні доводилося надавати допомогу як молодим хлопцям і дівчатам, яким по 18-20 років з ампутованими руками і ногами, так і старшим, по 50-60 років з множинними травмами. Гнату Геричу довелося навіть оперувати пацієнтку, в якої було поранено 18 частин тіла, починаючи від обличчя і закінчуючи прямою кишкою та кінцівками.

За словами хірурга, найбільше, що його вражає у пацієнтів – це їхній патріотизм та бажання перемогти ворога.

«Ми однозначно переможемо, бо українці – вільні і феноменально патріотичні. На війні люди часто втрачають усе, але залишаються з великим оптимізмом, любов’ю до життя та країни. Тепер у нас є стовідсоткова єдина нація, а також сила, яку вже оцінив увесь світ», – додав Гнат Герич.

Читайте також: У Львові запустили проєкт про тих, хто на першій лінії допомагає перемогти у війні

Нагадаємо, що 23-річна медсестра з Лисичанська втратила ноги наприкінці березня. Жінка обернулася, аби попередити коханого про небезпеку, а вже за секунду під нею розірвалася міна. Трагедія трапилася 27 березня. Оксана з Віктором поверталися додому знайомою стежкою. Вона йшла попереду, він за нею. Коли побачила перед собою снаряд в землі, повернулася до чоловіка, щоб сказати йому про це. Встигла тільки крикнути: «Дивись», і пролунав вибух. Віктор дивом не постраждав, а от Оксані відірвало ноги та чотири пальці лівої руки.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!