Навіщо львів'янам статут міста та як долучитися до його створення. 10 тез

1739 0
Що таке статут міста? Яку користь він може приносити мешканцям? Які головні недоліки чинного статуту та що треба зробити, аби його удосконалити? Як львів’яни можуть долучитися до цього процесу? На ці та багато інших питань шукали відповіді під час зустрічі «Навіщо львів’янам статут міста?», організованої дискусійною платформою Tvoemisto.tv «Твоє місто Львів» спільно з управлінням «Секретаріат ради» ЛМР. Пропонуємо найцікавіші тези.
фото: samoorg.com.ua

фото: samoorg.com.ua

Статут Львова: функції та недоліки

Юлія Гвоздович,
депутат ЛМР, голова постійної комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова

Кілька днів тому до нас звернулися мешканці вулиці Богдана Хмельницького, що у них біля будинку починають незаконну забудову. Законодавство України передбачає, що перед тим, як будь-що будувати, потрібно порадитися з мешканцями, які живуть поруч.

Мало бути проведене громадське слухання, але у Львові не існує практично положення про громадські слухання. Це можна було б здійснити «для галочки», але й того не було. У цьому випадку у статуті міста Львова мало б бути передбачено, яким чином повинні бути проведені громадські слухання, скільки людей потрібно, щоб вони були визнані такими, що відбулися, яким чином думка мешканців має бути врахована при розробці проекту будівництва.

Це все має описувати статут міста для простих громадян. Також для інвесторів, які би хотіли починати бізнес у Львові. Вони скаржаться, що немає карти вільних земельних ділянок чи іншої відкритої інформації. У статуті можна було б прописати дані, які мають бути обов'язково оприлюднені. У статуті важливо прописати не так форми відкритості роботи місцевої влади, як інформацію, яка б підлягала обговоренню з громадськістю.

Оксана Романишин,
виконавчий директор Львівської громадської організації «Комітет виборців України»,
представник громадського руху «Чесно»

Статут львів'янам треба для того, щоб захистити свої права. Коли відбувався розподіл бюджетних коштів цьогоріч, жодних громадських слухань проведено не було. Це питання є надважливим. У статуті його потрібно врегулювати. Бо, відповідно до чинного статуту, міська рада не повинна проводити консультацій з громадою щодо того, як розподіляти кошти. Принцип, за яким це було здійснено, нам незрозумілий.

Також важливим є питання звітування депутатів та міського голови. Останній звіт, який нам вдалось знайти на сайті – за 2013 рік. Очевидно, що ця інформація вже не актуальна. Зараз у нас є чудова нагода закріпити ці речі у статуті разом із відповідальністю, яку несе депутат чи міський голова у випадку неналежного звітування.

Юрій Лукашевський,
в.о. начальника управління «Секретаріат ради»

Прийнятий у 2010 році статут міста Львова не був зареєстрований при Мін’юсті. Це основна причина того, чому ми користуємося статутом у редакції 2002 року. Наша пропозиція була поділитися думками щодо того, яка справді корить буде звичайному львів'янину від статуту.

У Львові кілька сотень громадських слухань на різні теми, що значно більше, ніж в інших містах. Це зроблено завдяки статуту-2002. Єдиний його недосконалий пункт – у ньому не прописано процедуру, як саме львів'яни можуть ініціювати проведення громадського слухання. 2010 року статут не набув чинності. Очевидно, що в ньому положення про громадські слухання було б важче виконувати, ніж за статутом 2002 року. Статут має бути документом, придатним для застосування.

Статут мав би давати відповідь на питання «Хто є львів'янин?»: чи є ним людина, яка не прописана у Львові, але має власність; чи є ним студент, який приїхав до міста тощо. Відповідь на ці питання мав би давати статут. У нас є розділ «Права та обов'язки членів територіальної громади». Сподіваюсь, що цей розділ даватиме відповідь на те, хто може вважати себе львів'янином. Адже бути львів'янином – це щось інше, аніж бути мешканцем іншого міста.

Олександр Неберикут,
делегат Львівського представництва громадянської мережі «Опора»

Статут територіальної громади – це є базовий документ, який регулює особливості функціонування міського самоврядування, а також взаємовідносини територіальної громади, мешканців і влади. У цьому головна специфіка цього документу.

Статут чинний з 2002 року в нас є, але насправді ним ніхто не послуговувався, бо взяти з нього нічого неможливо. У 2009 році були визначені конкретні речі, такі як процедура звітування міського голови, депутатів тощо. Але він нелегітимний, не був схвалений управлінням юстицій. Коли з'являються ситуації з вимогами громади, ми будемо звертатися до нормативних документів і, в першу чергу, до статуту міста. І наскільки добре ми врегулюємо форми комунікації громадян і влади, настільки ефективним буде цей документ.

Я не думаю, що новий статут, який має з'явитись найближчим часом, якось вплине на сприйняття людей чи їх практику, поведінку. Короткострокових ефектів не буде.

Іван Городиський,
директор Центру верховенства права

Статут міста – це свого роду конституція міста. Це не має бути рамковий проект, він має бути прикладним. Але для того, щоб він таким став, його не потрібно перевантажувати. У статуті мають бути закладені основні принципи, за якими функціонує місто, за якими міська влада співпрацює з громадою міста та механізми відповідальності влади перед громадою.

Зараз ми працюємо над структурою, потім працюватимемо над змістовою частиною. Може виникнути спокуса надто посилювати роль територіальної громади. Тут є ризик, що безумовно територіальна громада має мати якнайширші права, і статут має це зафіксувати, але не можна виходити за рамки чинного законодавства, Конституції. Бо ми можемо повернутись до ситуації, коли статут відмовлятимуться реєструвати, бо формально можуть бути такі підстави.

Олег Сорочкін,
депутат ЛМР, член постійної комісії з питань землекористування

У нас статуту нема і ніколи не було. Статут 2002 року був прийнятий на останньому пленарному засіданні, перед виборами, як піар-хід кандидата в мери. Писався він нашвидкоруч і фактично ніколи не застосовувався. Статут 2010 року був на той час досить модерним. Він забезпечував те, що на статут покладає закон. Статут має стати юридичним документом, без політики.

Якщо ми говоримо про участь членів територіальної громади у місцевому самоврядуванні, значить ми у статуті маємо опрацьовувати такі механізми, які би забезпечили участь жителів міста у самоврядуванні.

Збори громадян або громадські слухання не врегульовуються жодним іншим документом. Важливо також розглянути питання специфічного підходу міста до питань містобудування, бо наше місто відрізняється від інших міст, особливо у центральній частині.

Уляна Пак,
депутат ЛМР, член постійної комісії фінансів та планування бюджету

Група вирішила залишити попередні помилки в минулому і формувати новий документ з чистого листка. Ми хочемо зробити документ простим, доступним, логічно структурованим. Звісно, ми не уникнемо звернення до нормативних актів, оскільки нам треба буде все-таки передбачити, хто є владою в місті, які їх права, яку владу вони мають, які права територіальної громади. Більше уваги ми будемо зосереджувати на участі громади у здійсненні влади і на тому, що громада здійснює владу через певні механізми, які є передбачені в статуті. Ми виокремили окремим розділом поняття відповідальності. Громада вимагає чіткого прописання своїх прав, а також відповідальності від влади і виконання своїх зобов'язань.

У статуті ми хочемо передбачити такий документ, як бюджетна резолюція – він буде щороку прийматися, щоб визначити, які основні напрямки розвитку міста цього року. Щоразу він повинен пройти всі офіційні процедури та обговорення із громадою. Я би хотіла бачити вплив громади на основні положення щодо витрачання бюджетних коштів. Також варто говорити і про залучення коштів, варто стимулювати раду, щоб максимально наповнювати бюджет міста.

Тарас Чолій,
голова фракції «УГП» у Львівській міській раді

Статут міста – це мала би бути декларація прав, свобод і можливостей громадянина міста, бо в нас в попередніх версіях статуту більше говорили про владу, процедури, аморфні речі, які ніколи не організовувались у місті городянами. Для того, щоб люди були зацікавлені статутом міста, вони мають розуміти, яку вигоду конкретно їм несе бути членами територіальної громади міста Львова.

Колись Львів був містом-лідером в Україні за розвитком місцевого самоврядування і впливом громади на прийняття рішень. Багато говорилося про картку львів'янина, коли місцеві жителі мали б мати багато пільг: проїзд у транспорті, паркування, освіта і комунальні послуги. Наразі створення статуту – це сфера діяльності міської ради та вузького кола експертів. Громадськість в тому не залучена. У статуті мають бути визначені пріоритети розвитку міста.

У статуті символіка міста, яка розроблялась у 1991 році і, згідно зі свідченнями геральдистів, не відповідає тій символіці, яку місто мало би мати. Її варто було б відкорегувати у новому статуті.

Як громаді долучитись до створення статуту

Як розповів Юрій Лукашевський, в.о. начальника управління «Секретаріат ради», на інформаційному порталі депутатів ЛМР є створений окремий розділ «Статут міста»:

«У ньому ми зібрали попередні документи. Також там розміщена структура, яка пропонується для нового статуту. Ще там є порівняльна таблиця, де можна подавати свої пропозиції до кожного розділу. Будь-який мешканець міста може надати свої пропозиції щодо статуту. Пропозиції щодо самої структури ми збираємо до 13 червня, а подальші кроки ми проговоримо на робочій групі. Є також електронні петиції, бюджет участі, є кілька документів, які регулюють, як жителі Львова можуть долучитись до прийняття рішень у місті. Також ми плануємо протестувати можливість громадських слухань, щоб у статуті прописувати не лише теорію, а й практичні речі.

Електронні петиції показали, що львів'яни є дуже активними громадянами України. Система, яка зараз існує, не дає 100% гарантії, що люди, які подають або підтримують ту чи іншу петицію, справді є українцями, мешканцями Львова. Є один зафіксований факт, коли була «накрутка» голосів. У статуті будуть передбачені правила і щодо петицій», – зазначив Юрій Лукашевський.

Читайте також: Львів'ян закликають долучитися до створення нового Статуту міста. Відео

Тарас Радь,
представник громадської мережі «Опора»

Я б не драматизував факт неучасті громади у написанні статуту, це об'єктивно, що процес написання юридичних документів є експертним. Громада зазвичай висловлює критичні пропозиції, а не продуктивні. Конституцію України також не приймало суспільство. Треба розуміти, що статут ми пишемо для себе і кожен у міру своїх можливостей може долучитись до його створення. Статут міста – це політичний документ, який декларує політичну волю і консенсус територіальної громади.

«У статуті щодо громадських слухань ми маємо акцентувати не на кількості людей, а на якості. У Польщі нам казали, що навіть якщо одна людина щось вимагає – її думка має бути врахована. – додав Олександр Неберикут, делегат Львівського представництва громадянської мережі «Опора». – У статуті треба описати, що якість має бути первинною, навіть якщо одна людина має конкретні аргументи – вона має бути почута. Це не означає, що депутати виконають її рішення, але людина має бути почута».

Фото Мелісси Жаботинської


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар