За давнім переданням, Зарваницька святиня бере свій початок із чуда явлення Пресвятої Богородиці та її ікони монаху Києво-Печерської Лаври. Сталося це в 1240 році, коли, рятуючись від навали орди хана Батия, який спопелив Київ, інок-християнин втік на галицько-подільські землі, звідки був родом. Знесилений багатомісячними скитаннями, вкритий кривавими ранами, ледве живий, чернець заснув, зморений сном, у якому раптом йому з’явилася Пресвята Діва Марія, яка простягала нещасному свій рятівний омофор.
Прокинувшись, чернець побачив перед собою чудотворний образ Божої Матері з Дитятком Ісусом на руках, що височів над джерелом. Обмивши рани водою з джерела, він із подивом зауважив, що вони загоїлись. Вдячно поклонившись Богові за чудесний порятунок, монах збудував каплицю, в якій молився перед явленою іконою, та невеличку печеру для себе, і з того часу Зарваниця стала місцем паломництва й чернечого подвигу. Із давніх-давен молитва перед чудотворним образом у Зарваниці та споживання води з чудотворного зарваницького джерела приносила зцілення від багатьох недугів.
Чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері є однією з найвідоміших і найулюбленіших ікон для греко-католиків цілого світу. У численних копіях вона розійшлася по багатьох парафіях і домівках. Мозаїка з зображення Матері Божої Зарваницької прикрашає стіни базиліки Благовіщення Пресвятої Богородиці в м. Назареті, спорудженої на тому місці, де архангел Гавриїл благовістив Пресвятій Діві Марії про народження в Неї Божого Сина.
Саме перед Зарваницькою іконою молився під час свого історичного візиту в Україну Святіший Отець Іван Павло ІІ: образ височів за престолом під час Літургій в Києві та Львові.
Образ Зарваницької Божої Матері прославив себе і в столиці нашої держави, Києві, в церкві св. Миколая на Аскольдовій могилі. В ніч на 13 листопада 1998 року запрестольна ікона-копія загасила пожежу в храмі, коли зловмисники вкинули у святилище пляшку з запальною сумішшю. Образ зірвався зі стіни і накрив собою джерело вогню, врятувавши церкву від цілковитого знищення. З тих пір обгорілу, але дорогу серцю парафіян ікону шанують тут як нову святиню – Київсько-Зарваницьку Богородицю. І таких історії є ще дуже багато…
Чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері зберігається в бічному приділі церкви Пресвятої Трійці в с. Зарваниця. Цей кам’яний храм постав на місці дерев’яного ще в середині ХVІІІ ст. стараннями українського шляхтича А.Мйончинського. Сюди з каплиці над джерелом перенесли чудотворний образ.
У 1867 році ікону Зарваницької Богородиці коронували. Коронація чудотворної ікони – це дуже давня західна християнська традиція, пов’язана з шануванням у Католицькій Церкві Пресвятої Богородиці як Цариці Неба. Образ коронують ( під час спеціального обряду урочисто надівають королівські вінці на голови Пресвятої Богородиці та Дитятка Ісуса) лише з благословення Папи Римського на знак особливого значення образу для цілої Церкви і вірних та численні чуда, явлені через молитву до неї.
Трохи згодом із благословення Папи Римського Пія ІХ Зарваниця набула статусу відпустового місця. Це означало, що здійснення паломництва до Зарваницької ікони у певні визначені дні силою благословення Церкви дарує не тільки благодать прощення і відпущення гріхів людини, що кається у святому таїнстві сповіді, а й повного зцілення від усіх духовних наслідків гріхопадіння, відновлення духовних сил і зміцнення у вірі.
У церкві Пресвятої Трійці в Зарваниці зберігається також ще одна давня українська християнська реліквія – чудотворна ікона Розіп’ятого Спасителя. Цей образ у яскравому небесному сяйві явився побожному селянинові просто серед поля в 1740 році. Чудо явлення ікони засвідчив митрополит Атанасій Шептицький, який коронував образ. Ікона-Розп’яття є запрестольним образом храму Пресвятої Трійці.
У храмі паломники отримують благословення ще від однієї реліквії – мощівника з мощами перших християнських мучеників, який уже в ХХ ст. явив чудо мироточення.
Традиційно кожну всеукраїнську прощу до Зарваниці очолює Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. Свого часу тут бував митрополит Андрей Шептицький. А для Патріарха Йосипа Сліпого зарваницький храм був рідним із самого дитинства, адже майбутній Глава УГКЦ народився і виріс у с. Заздрість, що розташоване неподалік від Зарваниці, і сюди маленького, недужого на хвороби ніг Йосипа мати носила на руках, щоб просити зцілення біля Зарваницької ікони.
У пам’ять про Патріарха Йосипа Сліпого від с. Заздрість до Зарваниці сьогодні прокладений особливий прочанський шлях - Хресна дорога.
Зарваницький духовний центр – це великий церковний комплекс. Крім церкви Святої Трійці, де зберігається ікона Пресвятої Богородиці Зарваницької, на західній околиці села зведено величний собор Зарваницької Божої Матері (архітектор - М.Нетриб’як, конструктор – Т.Григель), який може вмістити понад 1500 прочан, що його у Ювілейний 2000 рік освятив Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар. Собор має верхню і нижню церкви, а також кілька каплиць. Поряд із храмом – 75-метрова дзвіниця, яку увінчують дзвони, вилиті у знаній в Європі дзвонарній майстерні Фальчинських (Польща).
Перед храмом розташоване велике Співоче поле, розраховане на 50 тис. паломників. Посередині поля на високому постаменті височіє стела з іконою Зарваницької Богородиці, виготовлена з білого італійського мармуру та виставлена у відкритій каплиці, що також увінчана короною. Для потреб духовенства тут також збудований великий реколекційний будинок.
Продовжуючи давню традицію чернецтва в цій місцевості, у Зарваниці відбудували також Свято-Троїцький монастир Студійського уставу, заснований тут митрополитом Андреєм Шептицьким та зруйнований більшовиками в 1940-х роках. Була відновлена монастирська дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, де сьогодні зберігаються мощі пратулинських мучеників – 13 греко-католиків, що були розстріляні в 1874 році російськими царськими солдатами за відмову перейти в російське правослів’я у с. Пратулин (нині - Польща). Нагору, де розташований монастир, провадить звивиста дорога, на якій встановлені стації Хресної дороги Господа Ісуса Христа.
Дізнайтеся про паломництва Україною за цим посиланням pilgrimage.in.ua
Підготовлено на умовах партнерства Патріаршим паломницьким центром УГКЦ pilgrimage.in.ua
