«Я хочу сказати, що особисто я не вважаю проблему смороду,найбільшою у Львові і на Львівщині. Тому, що Львівщина стикається із екологічними проблемами, які на порядок небезпечніші і важливіші з точки зору захисту прав громадян. Проблема зі смородом є комунальною проблемо, проблемою утримання каналізаційних мереж, проблемою прийняття водоканалом стоків підприємств, здійснення, власне, комерційної діяльності. Вона продемонструвала, що місцева влада не здатна навіть вирішити цю проблему, коли ми її відчуваємо», - сказав Дмитро Скрильніков, пише Новий погляд.
Він також наголосив на тому, що до сьогодні у Львові не можуть ні знайти причину смороду, ані джерело, ані чітко визначити наслідки цього смороду. А комісії, які кожен раз начебто збираються не можуть дійти до логічного висновку.
«У нас проблема комісій усіх в тому, що вони тимчасові. Вони висувають різні версії і припущення. Немає постійно діючого моніторингу забруднення. Не тільки пов’язаного зі смородом, а й іншого виду забруднення які існують у Львові», - констатував пан Скрильніков.
Експерт погоджується, що одною з основних причин є відходи підприємств, які викидають у каналізацію органічні речовини. Однак суть в тому, що «Львіводоканал» не здатен регулювати ті скиди.
«У свій час якби не порушувалось питання смороду, Водоканалу було вигідно приймати понаднормові скиди у каналізацію. Тому що за понаднормові стоки він отримував понаднормову оплату, яка мала би йти на утримання тих же каналізаційних споруд. Але вона розпорошувалась на якісь інші витрати. Якщо говорити за підприємства, так є доля вини на підприємствах, які збільшують виробництва і отримують прибутки, але економлять на очисних. Інше питання, якщо брати юридичний аспект, то вони уклали договір з водоканалом і платять йому гроші. Він, приймаючи стоки, повинен надати належну інфраструктуру і мав би здійснювати їх очистку і нести відповідальність за утримання каналізаційних мереж», - розповів Дмитро Скрильніков.
Також за його словами, сприяє смороду те, що при ремонті доріг були зруйновані гідро затвори, які не давали можливість запахам піднімати на поверхню.