Необхідний урбанізм. Чому знати про містобудування Львова не право, а обов’язок мешканців

6555 1
Мешканці повинні брати активну участь у житті свого під’їзду, вулиці, району і, зрештою, міста.
Фото: Твоє місто

Фото: Твоє місто

Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський під час бізнес-сніданку Break West, який організувала компанія HD Partners, розповів про те, чому Львову потрібна доступність на короткі відстані та як змінити промислові райони. Tvoemisto.tv подає головні тези архітектора під час виступу.

Бути відповідальним за своє місто

Час, коли містобудування і планування міст було закритим масонським знанням, минув. Право знати про місто мають усі. І це не просто право, а обов’язок бути відповідальним за своє місто, який стосується як влади, так і кожного мешканця міста, який експлуатує його вулиці, сквери, продукує сміття, використовує воду, електрику, газ. Це все і є урбанізм і цим ми займаємось під час розробки Інтегрованої концепції розвитку Львова.

Інтегрована вона тому, що у ній беруть участь багато людей. У своїх блогах намагаюся привернути увагу до містобудівних проблем, які в першу чергу стосуються девелоперів, проектантів та загалом кожного львів’янина. Чому, коли ми коли приїжджаємо у Варшаву, Мюнхен чи Відень ми всі граємо у їхні правила – їздимо на метро чи трамваях, паркуємо машини за гроші, а не кидаємо бички від сигарет на вулиці чи через вікно. Втім, коли повертаємось назад, перетворюємось на тварин, які кидають авто на газонах.

Моя відповідь така: ми можемо говорити, що у них інші цінності, ментальність, але всі люди мають однакову божественну і тваринну природу, і та божественна завжди намагається етично підкорити тваринну, але тваринні інстинкти є в усіх. У мене немає почуття меншовартості, але ті самі австрійці чи німці взялися за порядок значно раніше.

Німецьке товариство GIZ, коли почало працювати у Львові, показало нам, що провідні міста мають master-plan або Інтегровані концепції розвитку, які є неформальною альтернативою генеральному плану.

Читайте також: Юліан Чаплінський про еміграцію, Львів за 20 років та двори без машин. Частина друга

Генеральний план не виконало жодне місто України

Багато наших політиків апелюють до того, що генплан не виконують, про нього не звітують на сесії. А де в Україні виконали генеральний план? У якому місті колишнього СРСР виконали генплан? Таких міст не існує. Місто – органічна структура, як і людина. Радянський генплан малювали для промисловців. Потім Союз розвалився, а промисловість почала зникати цілком природним шляхом. Як виконати генплан, якщо на це немає ні грошей, ні життєвої логіки.

Інтегрована концепція розвитку – це коли суспільство між собою домовляється про те, яким має бути місто. Розробивши концепцію, ми плануємо показати її мешканцям у вигляді доступних і зрозумілих діаграм, а поки що наведу кілька тез із того, що ми вже напрацювали.

Необхідність стримування урбанізації. Компактні міста – це високий рівень екології. Коли до Львова приїжджав головний архітектор одного з німецьких міст, він назвав цифру, яка мене приголомшила. У 2000 році вони втрачали 120 га на день зеленого покриття території Німеччини. До нині їм вдалось скоротити цю цифру до 60 га, а у майбутньому хочуть зменшити до 30 га.

На мапі фіолетовим кольором позначена промисловість. Якщо цю промислову фіолетову пляму скласти у квадрат, то вийде ще один центр міста.

За генпланом тут планували перспективні житлові райони. Серед них вулиця – Малоголосківська та район Голоско. За дуже короткий час забудова цього району призвела до скандалів: приватники будують житло, а дороги немає, садка немає, школи немає.

Під час радянської планової економіки бюджет одночасно виділяли і на будівництво заводу, і на будівництво житла, садка чи школи. Так збудували Сихів, наприклад. Але навіть тоді все одно інфраструктуру дотягували не до кінця. Зрештою, трамвай на Сихів проклали лише через 50 років.

Інтегрований підхід до планування

Якби ми розвивали цей пояс змішаною забудовою офісів, житла і торгівлі, то ми б могли перенести активність у радіус пішохідно-велосипедної доступності. Ми порахували, що більшість людей працює і веде свою діяльність у центрі, й усе місто мігрує з околиць у центр. Тому щодня маємо проблеми з заторами. Але якщо активність перенести у пояс промисловості, то ми отримаємо перевагу коротких відстаней, де люди житимуть і працюватимуть у одному районі.

Крім розвитку промислових територій, місто має розвивати поліцентричність, тобто щоб усе місто не їхало на площу Ринок, а мало свої площі Ринок, розвивати університетську політику і зв’язки між кампусами та гуртожитками, упорядкувати стихійну торгівлю.

Звідки взялися МАФи? Радянські райони будували з квартирами на перших поверхах. Тоді торгівля вилізла на вулиці. Потім з явилися великі торгові моли. Наприклад, Стрийська зараз дуже потерпає від Ашану. У німецьких же містах є цілі пішохідні променади, на яких ведуть торгівлю. Ці вулиці не завжди обладнанні паркінгами, натомість люди користуються або таксі, або залишають авто поруч на паркінгах офісних центрів.

Читайте також: Навколо хороших ідей. Юліан Чаплінський про принципи розбудови Львова

У нас така торгівля з’явилися у формі брудних базарів. У Львові у МАФах працює близько 30 тисяч людей. Вони «з’їли» масу зелених газонів, закривають фасади, перекривають вулиці. Але якщо ми сьогодні знесемо МАФи, то завтра вони знесуть нас. Необхідно розробити програму оптимізації їхньої роботи.

Міський сталий розвиток повинен бути поза політикою. Хто б не був при владі у місті, він не має впливати на соціальний договір між містом і суспільством. Сюди входить соціальна інфраструктура, культура, освіта, екологія, безпека і доступність. Крім цього, місто має співпрацювати з областю, тоді ми могли б мати, наприклад, швидкісний трамвай із Городка до центру Львова або будувати житло, враховуючи інтереси області.

Змішувати функції та зменшувати переміщення містом

Щодня до Львова заїжджає 120 тисяч машин. У Інтегрованій концепції ми пропонуємо змішувати функції і зменшувати переміщення містом. Це б зменшило видатки на інфраструктуру та скоротило б час переміщень.

Ще на початку своєї кар’єри у міськраді я говорив девелоперам, аби вони насичували свої новобудови офісами. Тоді вони називали це нісенітницею. Два роки тому держава відмінила у містобудівних умовах і обмеженнях кількість паркомісць, аргументуючи це тим, що їхню кількість має перевіряти експертиза. Наприклад, на вулиці Малоголосківській у старих містобудівних умовах були прописані 100 паркомісць, за фактом є 27, а реально стоїть 200 машин. Зараз ці паркомісця на вагу золота. А якби девелопер забрав наземну паркову, облаштував громадський простір із озелененням і лавочками, мешканцям не було б де ставити машину і вони б або купували паркомісце, або не купували машину.

У Відні є район Асперн, який будують за прикладом змішаної забудови. Там суміщені найрізноманітніші функції: від житла та рекреації до промисловості та ділової активності.

Проект району «Асперн» у Відні

У Львові схожий район має з’явитися на Чмоли, де буде ІТ-парк. Він якраз має стати прикладом змішаної забудови, а 33% його території віддали під парк. Ми не хочемо, щоб у цей парк щодня їхало 10 тисяч машин і хочемо скоротити до максимум 2,5 тисяч.

Проект IT-парку у Львові

Нещодавно ми мали нараду із забудовниками, де поділили проект організації руху в цьому районі на шість окремих частин: вирішення лівих поворотів на Стрийській та прилеглих вулицях, кільце в районі Монумента Слави, проектована вулиця між податковою і УКУ, яка передбачена у детальному плані, реконструкція Чмоли і Козельнцької. Крім цього, на стадії проекту перебуває «пробивання» вулиці Луганської.

Якщо глянути на Франківський район, то він також сформований за прикладом змішаної забудови. Його центром є Політехніка, а на вулицях чергується житло, кафешки, поліклініки, між якими можна переміщуватись пішки.

Стримування автомобілізації та структурування міського простору

Вулиця – це не просто дорога, це – громадський простір. Комфортні вулиці тренд – у Європі. За останні роки транспортна парадигма значно змінилася – трамвай їде по центру вулиці, «віденські зупинки», формування мережі громадських просторів для різних категорій населення, прикладом яких у Львові є площа Митна – стриманий дизайн, фонтан. Таким же має стати і громадський простір на Сихові. Крім цього, ми розробляємо концепцію вело-пішохідного маршруту із Сихова до центру міста. Він має стати альтернативою трамваям, автобусам та значно скоротити добирання у межах цих двох точок. 

Міський простір необхідно структурувати на громадський простір, простір спільнот і приватний простір, а кордони забудови мають визначатися не парканами, а гуманними різоповерховими будівлями.

Читайте також: Львів не Відень. Чому ми боїмося втручатися в історичне середовище

Приклад різноповерхової забудови ЖК «Місто трав»

Вирішення питання води і відходів

Полеміки про сміттєпереробний завод мене лякають. Рекомендую поїхати у Краків на їхній сміттєспалювальний завод. Завдяки його енергії, опалюється комунальна нерухомість, курсує трамвай.

Якщо ми й далі купуватимемо квартири та автомобілі, але будемо горнути сміття до себе, то почнуться хвороби у місті. Це стосується всього: і використання води, і енергії. Елементарно для початку навчитися сортувати органічні та побутові відходи.

Клімат змінюється і вода, у якій ми плавали влітку після зливи, нікуди не дінеться. Я досі працюю над проектом ставу. Він потрібен не як елемент ландшафтного дизайну, а для того, щоб перехоплювати воду. Але у нас немає інженерів, які готові над ним працювати, бо не мають досвіду.

Інтенсивне озеленення міста

На мапі температури у Львові, найбільше нагріваються промислові зони Рясного і Сихова – купа асфальту, бітумні дахи. Це призводить нагрівання міст, де немає води. Їх можна лікувати, збільшивши кількість озеленення, захистивши наявні насадження та сформувавши різноманітні ландшафти.

У Мюнхені три мільйони метрів квадратних зелених дахів, вода із яких випаровується і не перевантажує колектор. Така технологія коштує дорого, тому у Львові її мало застосовують.

Температурна карта Львова

Активна участь мешканців

Якщо людей не залучати до містобудування, то вони все одно прийдуть і спитають. Прикладом цього є, коли відбувались громадські слухання по Пелчинському ставу. Тоді прийшли близько ста людей. Попередньо ми розвішали оголошення у під’їздах на Вітовського, що дало нам реальних мешканців не «професійних громадян». Урешті лютих опонентів розширення Парку культури за рахунок ставу стало менше.

Якщо ми хочемо жити в парадигмі «русского мира», то це авторитарний лад, де «міцний» начальник вдарив кулаком по столі і показав, як гарно він уміє вирішувати. Натомість Європа – це партисипативний підхід, коли нікуди не спішать і можуть 20 років обговорювати проект. І вони більше встигають, ніж ми. Мешканці повинні брати активну участь у житті свого під’їзду, вулиці, району і, зрештою, міста.

Партнерська публікація

Повне відео виступу Юліана Чаплінського


Читайте також:
21 Березня, 2019 08:14
Віктор Дуже розумна людина. Мало хто зараз хоче займатися безкоштовно проблемами суспільства. Успіхів у цій нелегкій справі. Пост спонукає задуматись про завтрашній день, і забезпечити здорове життя своїх дітей, внуків.
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!