Нова голова для лева. Як у Львові рятують унікальні балкони. Фото

1266 0
Як виглядають балкони історичних кам’яниць, врятовані від дощу, іржі, голубів, хімічної фарби, склопакетів і недбалих власників.
Фото: Петро Ткачишин

Фото: Петро Ткачишин

Коли берлінська архітекторка Анна-Марія Роте приїхала до Львова, вона була вражена розмаїттям тутешніх балконів. А ще більше – їхньою занедбаністю. З 2012-го року вона супроводжує реставрацію львівських балконів у межах спільного проекту Німецького товариства міжнародної співпраці GIZ і Львівської міської ради «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини Львова». За п’ять років відреставровано понад півсотні балконів львівського середмістя. Tvoemisto.tv разом із німецькими реставраторами подивилося на відновлені балкони львівських кам'яниць. 

Відреставрувати історичний балкон коштує від 60 до 100 тисяч гривень. Половину цієї суми сплачує міська рада, половину – GIZ. Свій невеличкий внесок 500 гривеньмає зробити й власник помешкання, аби відчувати хоча б мінімальну відповідальність. Анна-Марія каже, що чимало львів’ян відмовились платити, тож їхні балкони не відреставрували. Хоча йдеться не лише про красу, а й про безпеку: якщо балкон доведений до аварійного стану, він загрожує як власникам квартири, так і перехожим. З початку 2017-го року було кілька випадків, коли балкони або їхні частини падали на тротуар – зокрема, на вулиці Бандери, 35 і на Костюшка.

Старовинні балкони, за словами Анни-Марії Роте, руйнуються через вологу, клімат, несвоєчасний і неякісний догляд, а також непрофесійний ремонт. Ще однією проблемою є пластикові вікна та двері, що спотворюють історичний вигляд балконів. За самовільну заміну дерев’яних рам на пластикові власників помешкань мають штрафувати, проте чиновники самі визнають, що ця процедура не працює.

Балкон на Дудаєва

Виготовлений із романцменету, або натурального цементу – матеріалу, поширеного в Австро-Угорській імперії. Це білий матеріал, який не темнішає з часом. Романцемент, з одного боку, достатньо міцний, з іншого – еластичний. Його особливість полягає в тому, що він із часом стає лише твердішим. Він дуже витривалий, проте його слабке місце – металева арматура: у вологому кліматі вона іржавіє, і споруда руйнується.

Романцемент винайшли в кінці XVIII століття та часто використовували у будівництві з кінця ХІХ до 20-х років ХХ століття. Зараз романцемент уже не виготовляють, проте компанії, що забезпечують реставраторів, намагаються відтворити його, щоб фасадам збудованих зі старого матеріалу будинків можна було повернути оригінальний вигляд. Аналог романцементу шукали два роки й знайшли у французькій компанії, яка виробляє будматеріали вже понад півтора століття. Цемент привезли до Чехії та автомобілями везли в Україну – це було дешевше, ніж замовляти доставку безпосередньо із Франції.

Вся частина балкону, що вища за еркер із квітами, нова – там уже не було що реставрувати.

Балкони на Богомольця

Краї балконів були надщерблені в місцях, де металеві елементи впирались у плиту. Тріщини, що виникли через перепад  температур, заповнювались водою, металеві частини, виготовлені зі звичайного заліза, іржавіли, й балкон руйнувався. Під час реставрації важливо було вивести іржу й укрити металеві елементи антикорозійним засобом, а плиту – спеціальною ізоляцією, щоб туди не потрапляла волога.

На верхньому балконі одна з консолей була зруйнована. Після реставрації консолі не фарбували, щоб залишити оригінальний колір, а білий колір нового цементу заретушували, щоб не було контрасту.

Перш ніж фарбувати металеві конструкції, реставратори перевірили, скільки на них було шарів фарби і який шар був першим. Виявилось – зелений, тож їх пофарбували у зелений колір.

Цинковий балкон на площі Соборній

На позір кам’яний, цей балкон насправді виготовлений із цинкової бляхи. Таких у Львові обмаль. Реставрацією цього балкону займались одразу декілька майстрів, які спеціалізуються на металі. Водночас реставратори провели майстер-клас для всіх охочих навчитись такої роботи.

Деякі елементи були дуже зруйновані: їх замовили в Німеччині та привезли до Львова. Цікаво, що підлога балкону зроблена з дерева, а не з цементу.

Балкон на Федорова

Консолі й перила цього балкону зроблені з литого чавуну. Цей матеріал дуже важко реставрувати – його не можна ні паяти, ні варити. Чавун іржавіє й ламається під дією вологи. Елементи, яких бракувало, відливали наново. Тепер, кажуть реставратори, не відрізниш, де нові, а де старі елементи.

Плиту довелося замінити повністю – вона була надто іржава.

До речі, такі консолі можна часто побачити на львівських балконах. Це свідчить про те, що міг існувати салон, де проектували балкони.

Балкони на Сербській

Спершу здавалося, що цей балкон достатньо просто пофарбувати. Та коли реставратори уважно його оглянули, то побачили, що всюди крізь потрісканий цемент і тиньк вилазить арматура. А це небезпечно для пішоходів. Металевий прут довелося демонтувати й відлити наново.

На цьому балконі також були чорні плями – засоленість. Таке трапляється через дощову воду чи послід голубів. Висихаючи, солі збільшуються в об’ємі й руйнують матеріал. Видаляти засоленість – важка робота для реставраторів.

Балкони на Братів Рогатинців

Розчину між цеглинами, з яких складалися ці балкони, вже майже не залишалося – дивно, що вони не впали. Архітектор, якого закликали реставратори, сказав, що балкон необхідно демонтувати. Проте, коли його почали оббивати, виявилось, що балкон тримається міцно. Його вирішили залишити, обробивши спеціальним розчином, зміцнивши та проклавши нову арматуру.

Однією з проблем під час реставрації була неякісна фарба. Спершу треба було відчистити багато шарів механічного пофарбування. Поки реставратори думали, в який колір пофарбувати балкон, підрядник вирішив за них і замазав усе ядучим зеленим, який зовсім не пасував до будинку. Реставратори вже не змогли відчистити свіжу фарбу, тож лише трохи заретушували колір.

До того ж, балкон пофарбували штучною акриловою фарбою, яку не можна наносити на вапняний розчин. Вона вже відлущується, бо поверхня не дихає. Анна-Марія Роте пояснює: пофарбувати цей балкон акриловою фарбою – все одно, що вдягнути поліетиленовий пакет на голову. Натомість, слід було використати фарбу на вапняній основі або силікатну: ці фарби мають відкриту поверхню і пропускають газ.

Дерев’яний еркер у проїзді Крива Липа

Еркер доби класицизму мав дуже страшний вигляд, наче ось-ось упаде. Ліва консоль була повністю зруйнована й трималась на кількох цвяхах. Голови лева вже не було.

Еркер демонтували й відвезли до майстерні, щоб укріпити частини, які ще можна було врятувати, та за їхнім зразком зробити нові. З голови лева на правій консолі зробили зліпок, щоб зробити голову для лівої.

Невідомо, який колір еркер мав від початку, тому реставратори обрали типовий колір для класицизму – стриманий, нейтральний сірувато-коричневий.

Підготував Петро Ткачишин,

фото автора.

 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар