Новини, хобі і секс. Як змінились поведінка та емоції українців на карантині. Дослідження

2839 0
Жінки стали частіше готувати, а чоловіки – займатись спортом або вживати алкоголь.
Фото з відкритих джерел

Фото з відкритих джерел

Соціологічна група Рейтинг провела дослідження про те, як за час карантину змінились поведінка та емоція українців. Про це Tvoemisto.tv повідомили у Рейтингу.

Так, за період карантину серед опитаних значно зросла частота перегляду новин (майже половина з них стала слідкувати за ним частіше). Третина опитаних зазначили, що стали частіше дивитися фільми та серіали, прибирати вдома, готувати їжу. Близько чверті зазначили, що збільшили час на заняття саморозвитком, спілкування з рідними та близькими, сон, їжу та прослуховування музики. Кожен п’ятий став частіше займатися своїм хобі, читати книги або ж займатися спортом.

Читайте також: Як не впасти у депресію. Важлива розмова з психологом про карантин

Попри це, карантин значно вплинув на прогулянки на свіжому повітрі – майже половина зазначили, що роблять зараз це рідше, ніж зазвичай. Також обмеження суттєво позначилися на спілкуванні з друзями: близько 40% заявили, що говорять з ними не так часто як до карантину. Кожен п’ятий змушений був обмежити спілкування з рідними та близькими та заняття спортом.

Жінки і чоловіки

Згідно з дослідженням, жінки дещо частіше стежать за новинами та готують їжу. Чоловіки частіше стали займатися спортом, більше часу, ніж зазвичай, витрачають на сон, алкоголь і секс. Особливо ті чоловіки, які зараз на карантині і не ходять на роботу.

Вік

Представники наймолодшої вікової категорії (18-29 років) частіше інших переглядають фільми, займаються саморозвитком, спортом, власним хобі, спілкуються з друзями та близькими, сплять, їдять, слухають музику, займаються сексом.

Внаслідок карантину готуванням їжі стали частіше займатися не старші люди, а представники наймолодшої та молодої вікових груп (до 40 років). І навіть чоловіки це роблять значно активніше, ніж зазвичай. Представники вікової групи до 40 років частіше за інших зазначали про свої обмеження, щодо прогулянок на свіжому повітрі, аніж інші.

Зайнятість

Респонденти, які не ходять на роботу (не працюють або працюють віддалено) значно більше часу почали приділяти сну, приготуванню та вживанню їжі, спорту, хобі, спілкуванню з близькими, навчанню та саморозвитку, книгам, фільмам та серіалам. Навіть ті, хто ходить на роботу, почали значно більше дивитися фільмів, стежити за новинами, збільшили час на сон і їжу (хоча і менше за тих респондентів, які сидять на карантині). Зайнятість практично не позначилась на частоті сексуальних контактів.

Емоції

Серед базових емоцій опитані найчастіше відчувають радість та зацікавленість/хвилювання. Менш виражені – здивування, гнів, сум та страх. Ще менш виражені – відраза, почуття провини, сором і байдужість.

Читайте також: Як живуть на карантині різні міста світу. Розповіді очевидців

Представники наймолодшої вікової групи (18-29 років) частіше за інших відчувають радість та байдужість. Молоді (30-39 років) – гнів. Опитані середнього віку частіше відчувають здивування. Найстарші рідше за інших відчувають байдужість неприязнь, та здивування. Водночас, в старшому віці частіше спостерігається сум/печаль. Старша група менше відчуває страх, незважаючи на те, що саме вони – група ризику сьогодні.

Читайте також: Я ніби пів життя прожила. Як це працювати в аптеці під час карантину

Жінки частіше за чоловіків відчувають радість, здивування, зацікавленість/хвилювання, почуття провини та сум. Чоловіки – байдужість, неприязнь/відразу та гнів. Отже, чоловічий спектр емоцій знаходиться на негативному полюсі. Жіночий – двополюсний.

Що робимо, те і відчуваємо

Дослідження також показало залежності між зміною у частоті виконання справ під час карантину та емоційним станом. Отже, наша діяльність здатна керувати емоційними станами, так само, як і емоційні стани викликають зміни у діяльності та поведінці. Окрім цього, емоційний фон залежить також від фізичного стану людини та фізичних параметрів середовища (комфортна температура у приміщенні або вулиці, сонце, свіже повітря, достатня дистанція з іншими людьми, власна територія, – все це дозволяє зберігати психологічні межі особистості, почуватися краще, бути у гарному гуморі).

Отже, ті, хто частіше почав дивитися новини останнім часом, частіше за інших зазначали, що відчувають страх та здивування. Ті, хто більше вживає алкоголю, частіше відчувають страх, неприязнь, гнів, здивування та сум. Ті, хто став рідше спілкуватися з друзями та близькими, частіше відчувають сум та гнів.

Читайте також: Подбайте спершу про себе та ще 9 дієвих порад для батьків на карантині

Натомість, хто частіше спілкується з друзями, частіше інших відчувають радість. Ті, хто став частіше займатися сексом та робити онлайн-покупки, більше за інших відчувають здивування та радість і значно менше – сум. Також, спостерігається тенденція, що серед тих, хто став рідше займатися спортом, власним хобі чи просто слухати музику, частіше інших мають негативні емоції: сум, гнів та страх.

Ті, хто став більше спати, більше відчувають байдужість, відразу і гнів. Ті, хто став більше бувати на свіжому повітрі, частіше відчувають радість, але водночас в них підвищене почуття провини (що пов’язане з карантинними обмеженнями).

«Ми можемо змінювати власний емоційний фон за допомогою простих речей, наприклад, менше дивитися новин, щоб менше тривожитися і відчувати страх; більше спілкуватися з рідними та друзями, щоб відчувати радість та не сумувати. Займатися конструктивною діяльністю задля покращення емоційного фону: секс, хобі, спорт, свіже повітря, улюблена музика. Та уникати деструктивної поведінки, щоб не занурювати себе в негативні переживання: занадто багато алкоголю, сну, новин, самотності (відсутності спілкування)», – підсумовують автори дослідження.

Читайте також: Як вижити на карантині ще місяць. Поради фінансового експерта

Дослідження проведене 1-2 квітня 2020 року. Вибіркова сукупність: 1300 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Опитування проводилось через інтернет методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.


Читайте також: