Виконавчий директор Львівського обласного осередку Української спілки інвалідів Оксана Потимко:
Я не прихильник виховання інвалідів у споживацький спосіб і вважаю, що людину з інвалідністю не потрібно годувати рибою, а краще таку людину навчити ловити рибу. Але в даному випадку вважаю, що рішення щодо обмеження пільгового проїзду в міських маршрутках – дискримінаційне та необдумане.
Є дуже багато пільгових категорій. Серед них, до прикладу, такі, як працівники СБУ, податкової міліції, ветерани праці – ті, що не живуть на 900 гривень пенсії. Як можна було прирівнювати їх до людей, яким ці пільги були по-справжньому потрібні?
Так, можливо, для пенсіонерів пільговий період з 10:00 до 16:00 є зручним. Але що робити тим, хто працює з 9 до 18 години? У Львові є кілька сотень людей з інвалідністю, які працюють. І більшість з них працюють на волонтерських засадах – на благо міста та на благо громади. Чи можуть ті, хто гарують на волонтерських засадах та отримують 1 тисячу гривень пенсії, платити ще й за проїзд? Так, я згодна, ми поступово повинні йти до ліквідації пільг. Але це має бути обдумана робота, поступова. А фактично ми маємо ситуацію, коли через необдуманий крок влади люди з інвалідністю будуть змушені сидіти вдома. Так, можливо, через декілька місяців вони почнуть шукати альтернативні можливості пересування – той же електротранспорт. Але усім добре відомо, що не в усіх частинах Львова є комунальний транспорт –трамваї та тролейбуси. Якщо врахувати ще й підвищення цін на газ та ліки, то складається враження, що частина людей, яка зараз живе на пенсію по інвалідності, просто пропаде.
Нагадаємо: У Львові обмежили пільговий проїзд в маршрутках. З причини
Голова «Спілки багатодітних сімей Львівщини «Щаслива родина» Леся Кравчишин:
Зменшення часу пільгового проїзду є незаконним. Адже є Закон України «Про охорону дитинства», у якому передбачений безкоштовний проїзд у міському транспорті для дітей із багатодітних сімей.
Тут стоїть питання, насамперед, проїзду школярів, а також студентів училищ, технікумів та вишів із багатодітних сімей. Дитина не зможе приїхати на навчання на 11:00 – в час, коли їй пропонують безкоштовний проїзд; їй доведеться їхати тоді, коли починається навчання. Відтак, це сильно битиме по кишені багатодітних сімей. Окрім того, думаю, що дітям із багатодітних сімей доведеться відмовитися від спортивних занять та гуртків, які вони відвідують здебільшого у вечірній час.
Ми вважаємо, що рішення міської ради щодо обмеження часу пільгового проїзду є незаконним та негуманним. Ці пільги нам дуже потрібні, відтак, будемо організовувати пікет.
Голова правління Львівської обласної організації Українського товариства сліпих Любов Кукуруза:
Як може виконавчий комітет Львівської міської ради приймати рішення, що суперечить Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», який передбачає пільговий проїзд у міському транспорті інвалідам першої групи?
Напевно, люди, які приймають такі рішення, взагалі не думають. Незрячим доводиться їздити із супроводжуючими – а це означає, що їм за проїзд доводиться платити подвійну ціну – за себе та за супроводжуючого. Якщо ж незрячий їде сам, то у нього виникне безліч труднощів: людина не знатиме, яку купюру вона передала, не знатиме, чи це її решта, чи ця решта дійде до незрячого тощо.
У Львові багато говорять про безбар'єрне середовище та про створення умов для людей із інвалідністю для того, щоби вони не були змушені сидіти вдома. До прикладу, наша організація домовляється про безкоштовне відвідування театрів для незрячих. Багатьом із них доводиться їхати транспортом з двома пересадками. Якщо помножити це на дорогу туди-назад для незрячого та супроводжуючого – така мандрівка обійдеться для людини у 24 гривні. Людина з інвалідністю добре подумає, чи варто їй їхати на такий захід. Таким чином, це рішення просто ізолює незрячих у їх помешканнях.
Ми розуміємо, що сьогодні в країні важка ситуація. Але порівнювати ветерана праці та незрячого – це некоректно і несправедливо.
