Фото: Mufid Majnun for unsplash
В Україні щонайменше половина смертей від Covid-19 не ідентифікована. Офіційну статистику щодо смертності потрібно множити на два-три. Про це в інтерв'ю DW заявив заступник директора Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Ігор Бровченко.
Він очолює робочу групу з математичного моделювання подальшого розвитку епідемії, в яку увійшли науковці провідних українських науково-дослідницьких установ, її створили ще на початку епідемії.
Зокрема, за його словами, насправді кількість випадків інфікування відрізняється в рази від офіційної статистики. Науковець не може сказати, наскільки саме, оскільки є лише непрямі методи, які можуть показати реальну картину інфікування.
Робоча група, яку Ігор Бровченко очолює, лише може вказати на той факт, що в Україні динаміка поширення Covid-19 не була такою радикальною, як ми бачили її з офіційних цифр. Він пояснює це тим, що статистичні цифри надходять з затримкою у кілька днів чи навіть тижнів.
«Якщо нам кажуть сьогодні, що стільки-то нових випадків зафіксовано, стільки померло, стільки одужало, то це не означає, що це відбулося вчора. Нові випадки мають затримку до двох тижнів, летальні до місяця, одужання до двох місяців. Але якщо розглядати дані не на день, коли їх офіційно оголосили, а на день настання події, то динаміка трішки інша», – заявив він.
Читайте також: «Маленький вірус може нас цілком перезорієнтувати». Владика Борис Ґудзяк – про 2020 рік
Він наголосив, що через ці затримки важко зрозуміти, що є насправді. Наприклад, зараз оприлюднюють, що кількість тих, хто одужав, більша за кількість тих, хто захворів. Але, наголошує керівник робочої групи, якщо ретельно все проаналізувати, то вийде, що жодного дня у нас ще не було більше одужань, аніж нових інфікувань.
«Такі перекоси з’являються через те, що до бази даних вносять дані, зокрема, про людей, які одужали місяць чи більше тому, а насправді картина на день оприлюднення цифр зовсім інша. Святкові дні вносять додаткові похибки до статистичних даних, тому найближчими тижнями аналіз даних суттєво ускладниться», – каже науковець.
Щодо реальної смертності, то дані, за словами Ігоря Бровченка, також надходять нерегулярно. Тож з офіційних даних важко зрозуміти реальну динаміку. Інша справа – «надлишкова» смертність. Якщо порівняти загальну смертність з середньою смертністю по Україні, то можна приблизно оцінити, наскільки цього року більше померло людей порівняно з іншими роками.
«І висновок такий: у нас щонайменше половина смертей від Covid-19 не ідентифікована. Тобто офіційну статистику щодо смертності потрібно множити на два-три. В Україні показник надлишкової смертності – 25-30 відсотків від загальної середньої смертності», – каже він.
Читайте також: Повторні пневмонії. На Львівщині створили анкету для тих, хто вдруге перехворів на Covid-19
Відповідаючи на запитання, чи змінилося з початку епідемії і до цього часу в Україні обробка та аналіз даних, він сказав, що зараз їх стало більше, до них є регулярний доступ, але вони різної якості і їх важко аналізувати. Найбільша проблема з даними щодо госпіталізації.
«Є три джерела цих даних. Перше – публікації на сайті уряду, де наведена кількість людей, яка перебуває з діагнозом Covid-19 в переліку опорних лікарень, але цей перелік лікарень не повний. Наприклад, в цьому списку немає лікарні «Феофанія», де лікувався президент Зеленський, тож він до статистики не потрапив. Інше джерело – первинні дані, які збирає Центр громадського здоров’я міністерства охорони здоров’я (МОЗ). Ці дані прив’язані до кожного окремого випадку, кожної людини, яка захворіла і лікувалася в медичних закладах. Тут є всі лікарні, але звідти надходять дані з затримкою. А третє джерело – це те, що міністр охорони здоров’я Максим Степанов оприлюднює на брифінгах», – розповів він.
Читайте також: В Україні затвердили дорожню карту вакцинації від Сovid-19
І якщо порівняти дані щодо госпіталізації з цих трьох джерел, то, за словами науковця, вони виходять суттєво різними. Зокрема, каже Бровченко, тяжко зрозуміти, які саме дані оприлюднює міністр на щоденних брифінгах.
