Фото: ipress.ua, zn.ua, eeas.europa.eu
Переселенці та волонтери – найактуальніші питання для України
Для будь-якої країни проблема переселенців – це великий тягар. Україна має справу з великою кількістю переміщених людей, і така ситуація тісно пов’язана з реформами. Тому в Європарламенті гостро постає питання біженців. Зокрема, як проводити їх асиміляцію. Зараз це одне з найскладніших завдань, які стоять перед нами.
Тому, коли ми говоримо у Європарламенті про Україну, всі віддають велику шану зусиллю громадянському суспільству, здебільшого волонтерам. Багато подій в Україні відбуваються завдяки громадянському руху. І це є позитивом для України. Зараз волонтерство – це активний рух. Ми не можемо залучати до реформ людей, які допомагають переміщеним особам. Тому цей момент хочу підняти. Я розумію, що це ненормальна ситуація, враховуючи реформи, які повинні активно діяти в Україні.
На Україну чекає тривалий період реформ: деякі ще навіть не розпочались
Найважливіші питання – це конституційна реформа, боротьба з корупцією, економічна політика, децентралізація, а також реформи, яких вимагає МВФ. Є також багато інших викликів та інформації, є певні втрати, проте, знаходяться і рішення, створюються комісії. Ми слідкуємо за виконанням деяких зобов’язань. Певна частина процесу вже запустилась, але деякі реформи ще навіть не розпочались.
Коли ми говоримо про реалізацію реформ – це зовсім інше питання. Ми займаємось розробкою законодавства для політики Європейського Союзу, і бачимо, що повинні пройти роки для того, щоб прийняти деякі рішення, закони і їх реалізовувати. В ЄС є такі рішення, результати яких ми бачимо через десятиліття. Зовні ми бачимо, що з’являється більше проблем в Україні. Якщо дивитися на ситуацію усередині країни, то ми не бачимо результатів, як влада розбирається з цими процесами, які гальмують реалізацію реформ.
Найважливіше завдання – позбутися корупції серед нової політичної еліти
Кремль порушив демократичні устої України, але я бачу, що ми виявляємо все більше проблем, які є в межах самої країни і системи. Я вважаю, що непросте поєднання політики і особистих інтересів – найбільший виклик для впровадження реформ в Україні. Усі спроби боротьби з корупцією не можуть бути завершені успішно, якщо захист певних інтересів відбувається в межах самої політичної системи. Або якщо йде мова про керівників політичних партій. Після відставки міністра економіки ми бачимо, що ці проблеми олігархічної системи продовжуються серед нової політичної еліти. Нам потрібно дати з цим раду.
Стосунки політики та бізнесу потрібно повністю зруйнувати
Уже достатній час ми звертаємось до друзів у ВР, громадянського суспільства, навіть олігархів і повторюємо їм, що деякі із тих стосунків, які існують між політикою і промисловістю, треба повністю зруйнувати і розділити для того, щоб вирішити проблеми у сфері реформ. Я не знаю, чи наша думка стала зрозумілою, але ми намагаємось її донести до українського уряду.
Потрібно реалізувати зміни, і загалом бачимо, що замінюють суддів, прокурорів. І це все добре, але цього недостатньо , щоб втілити справжні зміни. Якщо ми хочемо зруйнувати малі корупційні схеми, тоді мусимо переконатися, що не лише нова поліція отримує достойну платню, а і політики, і громадські службовці мали б належну оплату праці. Інакше змін не настане. Будуть кроки вперед і назад, але якщо ми згуртуємось і будемо вірними обіцянкам Майдану – зміни відбудуться.
Глибокі зміни – це завжди довгий процес
Нові вибори не є правильним кроком і виходом з ситуації. Я вважаю, що в уряді та в державних установах є правильні люди, які здатні змінити країну. Якщо ми повернемося до періоду, який був на Майдані, ми втратимо дуже багато часу. Набагато раціональніше зараз буде зосередитися на зміні поведінки тих лідерів, які сьогодні контролюють процеси. Це нове покоління Майдану розпочало нові процеси і ця перспектива – довготермінова. Це важливий момент для покращення розвитку України.
Як подолати пропаганду у ЗМІ
Люди, які контролюють ЗМІ – контролюють законодавчі процеси. У Брюсселі ми проводимо багато обговорень у сфері гібридної війни. Єдина моя порада: якщо хочете подолати пропаганду, то не варто впадати у крайнощі і відповідати пропагандою на пропаганду. Мої друзі з Києва розповідають про те, що журналісти, які після висловлення недовіри до влади, пробують адекватно реагувати на події, нічого не перекручують та не подають однобоку інформацію, – отримують погрози. Це питання треба вирішувати, оскільки журналісти, які мають відвагу прямо говорити про проблеми, потребують захисту громадянського суспільства.
Довідка
Ребекка Гармс – німецька депутатка Європарламенту, режисер-документаліст. Вона є членом Комітету з питань парламентської співпраці між Україною та ЄС. Також Ребекка є заступником Комітету з питань охорони навколишнього середовища. Належить до тих європейських політиків, які активно працюють над тим, аби Україна стала членом Євросоюзу.
Ребекка Гармс підтримувала українців під час Помаранчевої Революції та Революції Гідності. Російська Федерація визнала її персоною нон ґрата після того, як вона прилетіла підтримати Надію Савченко в суді.
У співпраці з Вендлендським Кінокооперативом, брала участь у продукції цілої серії документальних фільмів.
Підготувала Оксана Матійків
