ілюстративне фото: Global Images Ukraine
Які саме зміни і реформи чекають та які напрацювання і рішення уже підготовлені для Парламенту, експерти Української Галицької партії обговорили спільно з чинними народними депутатами під час круглого столу «Експертні рішення для парламенту: що пропонує УГП на національному рівні?». Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.
Освіта: навчити, виховати, примножити
Керівниця освітньої групи та голова львівської організації УГП Ірина Бек, яка вже третій рік працює над шкільними питаннями, переконана, що реформи в Україні мають починатися саме з освіти.
«У дошкільній освіті важливо змінити підхід до виховання дітей — від навчально-виховного, де дитина лише засвоює та запам’ятовує великий об’єм інформації, до такого, що враховує її психологічні особливості, з раннього віку розвиває когнітивні можливості і звертає увагу на особистість. Такий підхід дозволить якісно підготувати дитину до НУШ. У розрізі школи, важливо розвивати профільну школу. Діти у старших класах повинні мати можливість обирати собі ті предмети, які їм найбільше подобаються і де розвивається їх особистість», — каже вона.
За її словами, досить низьку репутацію в суспільстві, невисокий рівень знань і навиків студентів мають зараз і професійно-технічні заклади. Аби ситуацію змінити на краще, потрібно видозмінити сам формат навчання. Бізнес, економіка мають формувати замовлення фахівців, а також повинна бути якісна база для практичного навчання студентів профтех-освіти, переконана Ірина Бек.
Читайте також: Гроші для Сихова та фейковий імпічмент. Наталія Піпа про свій голос у Раді
Над Законом про загальну середню освіту та популяризацією профільної школи в Парламенті працює народна депутатка, секретарка комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа. На її думку, змінювати країну можуть люди, які здобувають не так нові знання, як навики. Цінність профільної школи є дуже велика, адже дасть можливість дитині визначитися чим вона хоче займатися, а чим ні. При тому, що предмети можна буде вивчати на різних рівнях — базовому, середньому і поглибленому.
«У профільну школу діти мали б піти вже у 2027 році. Ми зацікавлені запустити якнайшвидше пілотний проект, щоб випробувати цю модель, дізнатися всі негативні і позитивні сторони, щоб до моменту старту ми вже мали готову модель», — каже Наталія Піпа.
Експертка з освітніх питань, керівниця Центру забезпечення Світоглядного ядра УКУ Ольга Матійчук вважає, що реформа система освіти має корелюватися з економічною стратегією держави. Щоб цього досягти, потрібна синергія у всіх рівнях освіти, тобто варто одночасно реформувати дошкільну, загально-середню, професійно-технічну і вищу освіти.
Досвід у реформуванні освіти можна перейняти в сусідніх країн, вважає керівник освітніх напрямків, експерт комітету освіти і науки ВРУ Роман Грибовський. І хоч більшість новацій, які пропонують закордонні системи освіти, для України є досить затратними, все ж починати рух у цьому напрямку варто.
«Поки що ми не можемо скористатися фінською системою Вілла, повністю відмовитись щоденників та перейти на електронний варіант оцінювання, коли учні не знають, яка оцінка в сусіда по парті. Також фінська школа передбачає відвідини школи дітьми босоніж. Це дозволяє відмовитись від прибиральниць та є доброю профілактикою багатьох захворювань. Але теплі підлоги для українських шкіл — дороге задоволення. Проте, ми можемо запровадити, аби учні кожної перерви виходили на вулицю, а класи в той час провітрювалися», — каже він.
Читайте також: Інтелект та вільнодумство. Як працює Львівський фізмат-ліцей
Доцент кафедри програмування Львівського національного університету ім. І. Франка Святослав Літинський додає, що в пріоритеті реформування освіти також має бути гідна зарплата для викладачів та вчителів, а кінцево освіта має давати не тільки фахівця, а й свідомого громадянина.
Економіка: підвищити, ефективно використовувати
Економічна група Української Галицької партії готувалася до походу в парламент більше 2,5 роки, каже її керівниця Андріана Шелхович. В основу напрацювань групи лягли принципи економічної ідеології УГП — принцип відкритої конкуренції, демонополізації ринку комунальних послуг (зокрема, теплоенергетики), підвищення рівня енергоефективності житлово-комунального господарства, лібералізація та дерегуляція ринку пасажирських перевезень, поводження з ТПВ, поетапне створення ринку земель сільськогосподарського призначення.
«Проєктом держбюджету на 2020 рік знову закладено 47,5 млрд грн на субсидування населення. Натомість на фонд енергоефективності — лише 1,6 млрд грн, а на «теплі» кредити — 400 млн грн. Цифри не співмірні. Тому потрібно переглянути державну соціальну політику, закласти чіткі критерії, за якими обиратиметься та категорія населення, яка претендуватиме на субсидії. Вивільнені кошти можна буде спрямувати на теплі кредити і енергозберігаючі заходи», — говорить Андріана Шелхович.
Також, за її словами, УГП стимулюватиме створення ОСББ та займатиметься сферою поводження з відходами.
«Захоронення сміття має стати найдорожчим і найменш вигідним варіантом поводження з ТПВ. Для цього пропонуємо підвищити ставку податку на захоронення. Крім того, важливо запровадити двоставкову систему оплати за розміщення сортованого і несортованого сміття. При несортованому тариф має бути значно вищий, ніж при сортованому. Такий досвід зараз ефективно діє в Польщі», — каже Андріана Шелхович.
Читайте також: «Ми розраховували на кращий результат». Галина Васильченко роботу і виклики в Парламенті
У свою чергу народна депутатка, членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів Галина Васильченко розповіла, що в Парламенті працюють над законопроєктом про зміни зарахування ПДФО.
«Зараз порядок зарахування ПДФО до місцевого бюджету здійснюється за місцем юридичної реєстрації підприємства. Ми хочемо змінити його на місце юридичного проживання фізичної особи. І ми активно працюємо над розробкою такого законопроекту в Раді, адже хочемо, щоб він був якісним та сприяв підвищенню фінансової спроможності ОТГ та розвитку соціальної інфраструктури в громадах», — каже вона.
Зі слів представника від Комітету підприємців Львівщини Ярослав Кохалевич, важливим є запровадження е-врядування, аби підприємець менше спілкувався з чиновником, тобто втручання держави в економіку та бізнес має бути мінімізоване.
Місцеве самоврядування: поділити, змінити, але не зруйнувати
«Райони повинні укрупнюватися не по межах районів, а по сформованих ОТГ. Населення таких одиниць субрегіонального рівня має складати від 150 тисяч до 800 тисяч мешканців. Зараз у нас існують райони по 50-60 тисяч мешканців, які себе віджили», — говорить член експертної групи УГП Андрій Пелехатий.
Народний депутат, перший заступник голови комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та регіонального розвитку Роман Лозинський каже, що на Львівщині йтиметься про 7 районів — Червоноградський, Золочівський, Львівський, Новояворівський, Самбірський, Дрогобицький і Стрийський.
«На нашу думку, їх достатньо, щоб після передачі всіх повноважень у громадах на районному рівні залишити більше управління державним майном і держвласністю», — каже він.
Читайте також: Район Львівський. Що ще змінить децентралізація в нашій області
Внести зміни й до Конституції, а районним і обласним радам віддати виконавчі органи пропонує науковий консультант Конституційного суду України, експерт з децентралізації Максим Брезіцький.
«У Законі про місцеве самоврядування мусимо прописати повноваження районів і областей, вписати нову структуру місцевого самоврядування на місцях. На моє переконання, виконавчі комітети повинні відійти в минуле, як і множинність виконавчих органів», — вважає він.
Експерт з місцевого самоврядування, професор «Львівської політехніки» Микола Бучин додає, що запорукою успіху закону про децентралізацію і ефективного самоврядування є ініціативний громадянин і ефективний службовець.
«Проведення місцевих виборів мають дати нам оновлену владу і зініціювати громадян, як співпрацювати з владою. Якщо ми маємо наміри будувати демократію, однією з основ має бути баланс сил. Ми вперше не маємо поділу влади, одна політсила контролює майже все. Місцеве самоврядування може бути ефективним важелем протидії і не дозволить узурпувати владу», — каже він.
На його переконання, депутати мають не допустити провести вибори навесні.
Ольга Шведа
