Фото: dream-create-enjoy.com
Словниковий запас, як правило, росте та розвивається з віком, і слугує як практичний і фундаментальний інструмент для спілкування та здобування знань, це ніби картка ідентифікації особи, це свого роду, розширений аналіз крові, показники якого безпомилково розкажуть про історію життя його власника. Погодьтеся, поспілкувавшись з людиною всього декілька хвилин нам стають зрозумілими багато фактів з її біографії: освіта, життєвий досвід, статус у суспільстві, рівень виховання і не тільки.
Філологів відрізняє «чистота», «правильність» та використання літературної мови. Технарі, в основному, скупі на порівняння та описи, думку формують чітко і стисло, не затрачаючи часу та сил на синоніми, фразеологізми та пароніми. Про значення останніх дехто навіть і не здогадується, або давно вже встиг забути після закінчення школи. Наша мова про нас розповість усе. Точно вкаже про те, де ми зростали і де проживаємо на даний час. Відомо, що в кожному куточку України свій діалект, особлива вимова. Тому, фахівець який добре розуміється в цьому питанні зможе з легкістю визначити ваші «геолокаційні дані», прислухавшись всього-на-всього до кількох вимовлених вами звуків. А чи знали ви, що росіяни ідентифікують українців за вимовою звука «г»? За їх словами, в нашому варіанті вимови він особливий, так би мовити, м’який.
Словниковий запас залежить від багатьох факторів: умов зростання та виховання, соціального рівня, освіти, статі, етнічного походження, здібностей, роду заняття, захоплень, вподобань та життєвих пріоритетів. Тому встановити його вкрай тяжко.
Словниковий запас індивідуальний для кожної людини. А ще, його прийнято поділяти на активний і пасивний. До активного відносяться слова, які людина постійно використовує, до пасивного – слова, котрі розуміє при читанні, прослуховуванні, однак вони відсутні у повсякденному вжитку. І лише той факт, що вчені споконвіків й донині намагаються дослідити «недосліджене» й встановити «невстановлене», дозволяє опиратись на деякі кількісні дані. Так, активний словник дорослої людини налічує 6-8 тисяч слів, в той час як пасивний може сягати 10-15 тисяч. Наведені дані відносні й відрізняються для кожної конкретної людини. Для прикладу, словниковий запас Вільяма Шекспіра, налічує понад 15 тисяч слів; словник мови прозових творів Тараса Шевченка охоплює близько 20 тисяч.
Це якщо говорити про рідну мову. Зрозуміло, що словниковий запас носія і не носія істотно відрізняються. Цікаві дослідження провели Френсіс і Кучер. Вони встановили, що знаючи 2000 іноземних слів з найбільшою частотністю можна розуміти 80% змісту повідомлення. Ситуація виглядає ще краще, якщо працювати доводиться з неофіційним контекстом. Тоді 2000 слів зможуть покрити до 96% змісту. Відразу постає запитання, невже для того, щоб володіти іноземною мовою на хорошому рівні достатньо вивчити всього 2000 тисячі слів? Відповідь вас потішить.
Вважається, що середньостатистична людина в розмові використовує 2000-3000 слів.
Тобто, якщо цього запасу достатньо аби висловитися рідною мовою, то, певна річ, ця цифра зможе задовольнити ваші потреби при спілкуванні іноземною. Тепер, хотілося б дізнатися скільки часу на це потрібно?
Хуан Джейпс, заступник директора асоціації мовних шкіл English UK, каже, що вивчити мову так, як того вимагає британський уряд, можна за 360 годин занять.
Не важко підрахувати, що приділяючи вивченню англійської мови 1 годину в день, доведеться наполегливо попрацювати майже рік – 360 днів (5 днів відведено на відпустку). Якщо ваші плани не настільки амбітні, і ви не маєте потреби у підтвердженні свого рівня відповідним сертифікатом державного зразка, в такому разі ситуація виглядатиме дещо по-іншому. Вам, мабуть, не раз доводилося чути про те, що потрапивши у мовне середовище (за умови постійного активного контакту з носіями) нашим співвітчизникам вдається опанувати мову всього за 2-3 місяці. Це правда, адже для нашого мозку створюються такі умови, що у нього не має іншого виходу, як окрім опрацьовувати і засвоювати інформацію в найкоротші терміни. Зрозуміло, що не всі готові до такого «екстремального» методу вивчення мови, і не всі мають можливість «зірватись» і поїхати «в світ».
Спробуємо з’ясувати на прикладі звичайного освіченого українця, котрий має сім’ю та роботу, за скільки часу він зможе опанувати словниковий запас у розмірі 2000 слів. Зрозуміло, що при наведених обставинах, час на вивчення справді обмежений. Лише школярам та студентам дається можливість повноцінно навчатися цілий день, хоча багато з них цього зовсім не цінує. І вже у дорослому, зрілому віці починають собі ставити подібні запитання: «Чому я не вчив англійську в школі, чи в інституті?» Хоча, надолужити згаяне завжди можливо, навіть за досить короткі терміни. Доведено, що людина з середньою пам’яттю здатна запам’ятовувати до 100 нових слів в день. Отже, для того, щоб вивчити 2000 слів, знадобиться всього-на-всього 20 днів. Тобто, вищезгаданому українцеві достатньо буде відпустки аби здобути пристойні знання з англійської.
Тепер постає питання: як краще вчити слова? Тут варто встановити до якого типу за сприйняттям та засвоєнням інформації ви належите: візуал, аудіал, чи кінестетик,і вже відштовхуючись від даної інформації, визначити для себе найефективніший спосіб. Візуали, найкраще запам’ятовують за допомогою зору; в цьому випадку в нагоді стануть картки, а також будь-які наглядні матеріали англійською. Аудіали сприймають інформацію через слух, тут незамінними помічниками стануть: перегляди кінофільмів, прослуховування аудіо книг і, навіть, музика улюблених виконавців. Кінестетики, здебільшого отримують інформацію через рух. І якщо в дитинстві для того, щоб вивчити вірш вам необхідно було з книжкою в руках обійти всю кімнату кілька разів – ви яскравий представник цієї категорії. Вам найкраще навчатися дорогою до роботи, під час прогулянок та занять спортом. При цьому однаково добре підійдуть способи, які застосовують як візуали, так і аудіали.
Однак, самого лише «зазубрювання» недостатньо, адже якщо ви просто вивчите слова й не будете їх застосовувати, вони відійдуть у пасивний словник. Щоб зробити цей запас у 2000 слів активним – необхідно його постійно практикувати. На сьогоднішній день з цим проблеми не повинно виникнути. Існує безліч навчальних платформ, як ось, наприклад Lingostan, які пропонують онлайн-спілкування з носіями мови. Чому варто звертатися саме до носіїв? Ви будете здивовані, але їхня вимова навіть найлегших слів, значно відрізнятиметься від вашої.
Зробіть невеликі розрахунки, встановіть час, за який особисто вам вдасться вивчити мову, виведіть свою формулу успіху та додайте у своє резюме ту омріяну фразу: «Рівень англійської мови – достатній для спілкування!»
