Фото: Центр міської історії
«Я не знаю, в чому причина, але раніше всюди, де був ставок чи водойма – були взимку ковзанки. Може, морози були сильнішими. Одна із найближчих мені – «Трофейна», що була біля Порохової вежі. От в тому місці, у 70-80-х роках минулого століття штучно завжди заливали ковзанку. Там не лише каталися, а й грали у хокей. Також заливали ковзанки в парках, скверах, зокрема у Парку Культури. Навіть на дворі на вулиці Лисенка, 7 теж робили ковзанку. У довоєнний період було подібно, адже не було Інтернету і діти гуляли та розважалися на вулиці», – розповідає львовознавець Петро Радковець.
У центрі міста на площі Ринок сучасна ковзанка з’явилась не так давно, а саме у 2006 році. Петро Радковець каже, що у довоєнний період її там просто не могло бути, адже там була до 1952 року торговиця (ред. – ринок), а за радянських часів її там не встановлювали.
Tvoemisto.tv зробило підбірку найвідоміших ковзанок, які існували у Львові у позаминулому та минулому столітті.
Ковзанка Лижвярського Товариства
Найстаріша ковзанка міста існувала на ставі Шума, який працював для львів’ян ще від 1846 року на місці буд. № 67-91 по вул. К. Левицького, на місці сучасної Личаківської районної адміністрації та кількох наступних за нею будівель. Зимою став перетворювався на ковзанку Лижвярського товариства (тобто ковзанярського). Так тривало до 1870 p., доки каток товариства не перенесли на Панєнський став.
Ковзанка на Панєнському ставі
Панєнський став існував на місці будинків № 9а-23 по вул. Вітовського. Згодом каток на ньому став одним з найпопулярніших місць зимового відпочинку львів’ян. Він був обладнаний теплою роздягальнею з буфетом та електричним освітленням, а музичний супровід ту забезпечував військовий оркестр.
У 1910 р. Лижвярське товариство переносить свій каток на Пелчинський став.
Ковзанка на Пелчинському ставі
До слова, став отримав свою назву від імені тодішньої власниці Єфросинії Пелки. Він простягався від вулиці Болгарської, де донині збереглися залишки його греблі, майже до початку Гвардійської. Цей став існував ще у XVI ст. (як, зрештою, і Панєнський). Ковзанка проіснувала тут разом з самим ставом до 1921 року.
Центром розвитку ковзанярства у 1930-40-х роках була ковзанка Львівського товариства лижвярського на Цитаделі. Тут були групи фігурного катання для чоловіків і жінок.
Ковзанка в Парку культури
Після того, як у 1950 році у Львові побудували Парк культури, там теж почали заливати кілька ковзанок, у тому числі і для гри в хокей.
Ковзанка на ставку Свитязь (теперішній «Медик»)
Це єдина ковзанка, яка виникла на початку ХХ ст. у Львові та існує у місті дотепер. Раніше на місті сучасних басейнів тут існував став або купальні «Світязь», який утворювали води потоку Боднарівка (Вулецький), що стікав з Вулецьких пагорбів (верхняя частина сучасної вулиці Сахарова), продовжував свою течію далі до вулиці Пелчинської (Вітовського) і доходив до Стрийської дороги.
Саме на «Світязі» давали дерев’яну конструкцію для тих, хто тільки вчився їздити на ковзанах.
Оскільки в ті часи активно почали виникати ковзнярські гуртки, тож спеціальний одяг та ковзани теж почали видозмінюватися. До того часу, ковзани мали дещо інший вигляд: леза ковзанів прив'язували до звичайних черевиків. Згодом, вони стали вже більш схожі до сучасних. У ті часи ковзанки мали назву «совганки», або «слизґавки», а ковзани називалися «лижвами», або «совгами». У Львові на початку ХХ ст. черевики для фігурного катання продавали на площі Мар’яцькій (зараз це площа Адама Міцкевича), вулиці Коперника та площі Ринок, 30.
У сучасному Львові можна покататися на ковзанах на площі Ринок, на ковзанці спортивно-розважального комплексу «Медик», у ТРЦ «King Cross Leopolis», що на вул. Стрийській та на катку у ТВК «Південний».
Анна Чистякова
Джерело: Ґранкін П. Статті (1996–2007). – Львів: Центр Європи, 2010
Книга Олеся Ноги “Світ львівського спорту 1900-1939”
Фото: Центр міської історії
