За його словами, це стало можливим завдяки створенню центру оперативного реагування.
«Коли ми робили соціологічне опитування, то побачили очевидні речі про те, що найбільш актуальним для людей є швидкість реагування, а також змогли оцінити нашу діяльність та побачили, що працюємо неефективно у цьому плані. Тому ми зробили центр оперативного реагування – в нас у місті є 6 районів і раніше кожен керував тим, що мав, тепер всі підпорядковані та координують свої дії з центром», – пояснив він.
Зв’язок з центром, за його словами, дає декілька речей і для рядових працівників: по-перше, це контроль за місцезнаходженням будь-якого співробітника, а також можливість доступу до усіх баз даних, що значно спрощує роботу.
Читайте також: Поліція в Україні: якою вона може бути
Щодо бажання органів місцевого самоврядування мати у своєму складі правоохоронні органи, то це питання має доволі давню історію, зазначила Гелена Пайонкевич, начальник юридичного управління ЛМР. За її словами, ще у 2004 році було внесено ряд змін до законодавчих актів і було надано можливість міським радам створювати власні міські управління міліції з повноваженнями патрульно-постової служби, дорожньої служби, служби охорони громадського порядку та безпеки, проте, враховуючи, напевно, фінансові та політичні чинники, ці зміни не були реалізовані і у 2008 році було скасовано усі ці нормативні документи.
Відчуваючи необхідність забезпечення громадської безпеки, міста створюють комунальні установи та підприємства, надаючи їм функції охорони правопорядку. У Львові є дві такі установи: управління муніципальної дружини, як виконавчий орган, та комунальне підприємство «Муніципальна дружина». Проте, зазначила Пайонкевич, зважаючи на те, що кожна міська рада по-різному бачить систему безпеки, та виділяє на це фінансування, говорити про ефективність існування таких установ складно.
Станом на сьогодні, маючи достатню кількість повноважень щодо профілактики злочинності, складання протоколів, евакуювання автомобілів, ми не можемо їх реалізувати, тому що вони лише на папері, констатувала вона.
«Чому місцеві ради хотіли б мати у своєму складі місцеву міліцію? Тому що це природно – дрібні адміністративні правопорушення, профілактика злочинності, забезпечення безпеки під час масових заходів - це питання місцевого значення. Люди є значно ближчими до місцевих рад, ніж до органів внутрішніх справ. З будь-якими дрібними питаннями люди йдуть до місцевого самоврядування. Зараз останні соціологічні дослідження показали, що рівень довіри до органів місцевого самоврядування є доволі високий», - сказала Пайонкевич.
Читайте також: Smart Lviv: як зміниться міліція найближчим часом
За її словами, у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти , при цьому два із них передбачають у тій чи іншій формі функціонування місцевої міліції. Вона висловила сподівання, що усі міста підтримають ці проекти, щоб уніфікувати ту діяльність, яка здійснюється по охороні громадського порядку.
Після прийняття відповідного закону буде вирішуватися питання співпраці із громадськими формуваннями, яких у Львові є достатньо. Серед них, зазначила Пайонкевич, є ті, які добросовісно допомагають забезпечувати порядок у місті, а є й такі, які прагнуть зареєструватися лише через бажання отримати дозвіл на носіння зброї. Тому це питання потребує глибшого вивчення.
