Різдвяне привітання Блаженнішого Святослава
Різдво Христове – радісне і світле свято, здійснення людських очікувань і надії. Слово стало тілом, і оселилося між нами.. Бог став людиною. Прийнявши людську тілесність, Він увійшов у нашу історію, увібрав у себе радощі і тривоги, страждання і сподівання всього людства.
Коли ми сьогодні говоримо про мир, то говоримо про Христа. Коли шукаємо істину, яка визволяє, – шукаємо Христа. Коли тужимо за справедливістю у світі – тужимо, шукаємо за Христом-Спасителем. І ось Він між нами! Тому сьогодні радіють небо і земля. Він із нами цього нового року, сповненого різними страхами, сумнівами і запитаннями. Він із нами в той момент, коли ми так тривожимося і молимося за мир. Він приходить. Христос, наш мир, є між нами.
Тому вітаю вас із Різдвом Христовим! І тих, що вдома, і тих, хто далеко від рідної домівки, і тих, що в Україні, і тих, що проживають на різних континентах земної кулі, – всюди, де б’ється українське серце, вітаю з цим великим святом.
Нехай наш новонароджений Спаситель поблагословить усіх нас миром, радістю, усілякими гараздами. Бажаю вам відчуття небесного світла, яке сьогодні сяє нам з цієї вифлеємської стаєнки. Бажаю вам радісної прадідівської коляди, якою ми можемо розігнати будь-який смуток і наповнити надією кожне загублене, розчароване людське серце. Усім вам зичу Божого благословення! Разом заспіваймо: Христос народився! Славімо Його!
Різдвяне привітання Митрополита Київського і всієї України Епіфанія
Христос народився у давнину, в далекій країні, але водночас звістка про Його Різдво щороку прославляється нами як «нова радість», що настає тут і зараз.
Побожні звичаї нашого народу, присвячені вшануванню Різдва Христового, спонукають нас думкою і почуттями переноситися у момент народження Сина Божого. Ми справді відчуваємо себе ніби присутніми у Віфлеємському вертепі, споглядаючи на Немовля, яке лежить сповитим у яслах, на Пречисту Діву Марію та Її обручника – праведного Йосифа. Ми ніби разом з пастухами чуємо ангельські хори, долучаємося до подорожі східних волхвів-мудреців, які прямують за чудесною зіркою.
Щороку для нас Різдво Христове стає «новою радістю» для того, щоби ми відчули його сучасність, щоби подолали час і простір, які відділяють нас від євангельських подій, та усвідомили, що сенс і значення Різдва Христового не губляться у сивій давнині, а залишаються вічно сьогоденними.
Дитя у яслах – Христос, Який прийшов із небес – закликає нас оновитися, змінитися. Почувши звістку про Різдво Христове, ми не повинні вже залишатися такими, які ніби й далі нічого не знають про це. Такими, хто посвяткував і забув, такими, для кого сенс відзначення обмежується святковим столом, подарунками та розвагами.
Святкуючи, ми не можемо забути про тих, завдяки кому ми маємо мирне небо над головою і можливість зібратися за різдвяним столом, – про воїнів, які захищають Україну від ворога видимого, від нашестя чужинців, та про лікарів і медичних працівників, які борються за наше тілесне здоров’я.
Згадаймо також і наших братів та сестер, які вимушені на окупованих українських землях відзначати свята в неволі. Згадаймо про полонених і несправедливо ув’язнених та попросімо в Господа для них захисту і швидшого звільнення. Ми віримо, що з Божою допомогою й об’єднаними зусиллями ми досягнемо визволення Донбасу і Криму, досягнемо перемоги в боротьбі за правду і справедливого миру.
