«Дивосвіт» – кисневі коктейлі та поїздки чудо-трамваєм
Ззовні дитячий садочок «Дивосвіт» на вул. Сміливих не надто відрізняється – не нова біло-червона цегла будівлі, розфарбовані потріскані бетонні бордюри, різнокольорова цегла та закопані в землю пофарбовані шини – все те, що, як на мене, підкреслює, що зайвих грошей тут немає, однак, є бажання зробити дитячі будні «різнокольоровими». Хоча, разом із тим, в подвір’ї дитячого закладу є також новенькі дерев’яні альтанки та каруселі.
На фото: садочок "Дивосвіт"
Чиновники із управління освіти стверджують, що через неспокій в державі дитячі виховні заклади посилено охороняють, відтак, двері до дитячих садочків вдень замикають. Смикаю двері – вони відчинені. Відразу біля входу – кімната охоронця. Зазираю туди - приміщення порожнє. Відтак, не чекаючи запрошення, заходжу до приміщення садку. Утім, вже за кілька кроків наштовхуюсь таки на охоронця. Він скеровує мене в кабінет заступника директора дитячого дошкільного закладу «Дивосвіт».
Усередині будівлі – красивий ремонт та гарні декорації. Заступник директора п. Марія – поважна жінка із чотирма вищими освітами і пишним чорним волоссям розповідає – система навчання у садочку унікальна не лише для Львова, але і для України. У переліку дисциплін, яким тут навчають дітлахів вже від 3-х років окрім традиційної для таких закладів англійської для початківців та творчих занять, тут також комп’ютерна грамота, історія мистецтв, основи бізнесу і менеджменту та «дизайн-освіта».
У «Дивосвіті» у групах по 15 дітей. Навчання тут обходиться батькам у півтори тисячі гривень. У цю суму, зокрема, входить 4-разове харчування. П. Марія вихваляє раціон дітей – каже, тут харчування «ресторанне» у порівнянні із державними дитячими садочками: тут діти їдять значно більше м’яса, сиру та риби. Те саме із напоями – для дітей готують фіточаї, які малеча може пити впродовж дня ( шипшина, липа, м’ята, тощо), та узвари. До того ж, тут дітлахам дають кисневі коктейлі.
Додатково оплачують, за словами заступника директора лише театри, що приїздять до садочка (за бажанням батьків), поїздки у цирк та на прогулянки в місто, як от – подорож міським чудо-трамваєм.
Щоправда, потратити сюди не просто. Адже, групи уже сформовані та вільних місць немає. Якщо пощастить – місця з’являться з вересня. Для того, щоб мати шанс – потрібно записатися у електронну чергу, яку створила міська рада. Щоправда – це далеко не гарантія успіху. Окрім того, за словами жінки, у черзі, яку пропонує влада є деякі категорії, чиї діти мають право потрапити у бажаний садочок першочергово. До таких категорій, зокрема належать діти міліціонерів та прокурорів… Відтак, спробувати стати у чергу можна. Однак, гарантій, що дитина у вересні таки піде у дошкільний заклад – жодних. Це як лотерея.
«А чи можна щось зробити, щоби моя дитина потрапила сюди без черги, або бодай як можна збільшити свої шанси?», - стишивши голос, натякаю на хабар, чи якусь «послугу», яку, можливо, можу зробити.
«Ми такого не практикуємо», - спокійно відповідає п.Марія.
Я прошу, щоби мені показали приміщення садочку – аби скласти враження про місце, де можливо навчатиметься моя дитина. Екскурсії батькам, які не потрапили у списки щасливчиків, не практикують, каже жінка. Вона пояснює: кожен додатковий відвідувач – потенційна загроза бактерій та вірусів. Однак, вона таки погоджується зробити для мене виняток, і проводить до порожнього приміщення однієї з груп, звідки дітлахи саме пішли на прогулянку.
На фото: ігрова кімната в садочку "Дивосвіт"
Тут усе зразково – чиста підлога, жінка, очевидно працівниця їдальні в білому фартушку та шапочці, нові меблі, великий монітор, дитячі малюнки, красиво оформлені як декорації. «Все це без жодної копійки державного фінансування», - наголошує п. Марія.
Садочок по-домашньому: у підвалі та з живим куточком
Догляд за дитиною від 3 років упродовж дня пропонує також родинний центр «Ляля До Ляля По». Одне із приміщень цього центру («домашній дитячий садочок») знаходиться неподалік трамвайного депо на вул. Сахарова.
Двері до закладу замкнено. Мені відчиняє вихователька. Щоб зайти до приміщення та роздивитися умови для дітей мені пропонують зняти чоботи та взути капці, що чекають відвідувачів коло входу.
«А давай ти не будеш забирати іграшки, а попросиш в хлопців машинку, і вони дадуть тобі нею побавитися. Дадуть же, правда? Он скільки машинок вони мають…», - чую голос однієї з вихователів, доки перевзуваюсь.
Домашній дитячий садочок розміщений в орендованій квартирі. Тут чисто, ремонт, сучасні меблі, кварцова лампа для дезінфекції. У приміщенні три кімнати для дітлахів - ігрова, кімната, де діти сплять та навчаються та кімната із «живим куточком», де живуть дві екзотичні білки та рибки (годувати їх діти можуть під наглядом вихователя), а також кухня. У приміщенні я відчуваю брак денного світла - заклад розміщений у напівпідвальному приміщенні, вікна тут невеличкі.
На фото: домашній дитячий садок. Тут діти навчаються та сплять
Загалом тут виховують одну групу - 10 дітей, здебільшого від 3 до 4 років. Лише 4 з них залишаються на повний день – з 9 до 18.30, розповідає вихователь п. Катерина. За її словами, доглядають за дітьми вихователі із педагогічною освітою. Є також дипломовані психологи. Серед предметів, які вивчають діти – музика, англійська, логіка і мислення, а також творчість.
На фото: домашній дитчий садочок. Ігрова кімната
Харчування: перекуси – себто печиво або канапки, які приносять з собою діти, а також обід. «Обід ми замовляємо у кафе, що знаходиться у сусідній будівлі. Але м’ясні та молочні страви стараємося не замовляти, бо не можемо гарантувати, що вони свіжі». Уподобання дітей тут знають, і враховують їх, купуючи їжу. Часто замовляють бульйон та борщ, а також діти люблять картоплю та макарони. Салатів, до яких можуть додавати майонез, оцет чи олію не купують – як альтернатива, вихователі купують свіжі овочі, нарізають їх, та подають не приправляючи. «Останнім часом часто даємо квашену капусту – діти її дуже люблять», - каже пані Катерина.
Території, де діти могли б виходити на прогулянку безпосередньо коло будинку немає. Однак, за кілька метрів від будівлі – спортивний стадіон одного із львівських вишів. Саме туди ходять діти гуляти – там є вдосталь місця, щоб досхочу набігатися. Однак, жодних дитячих гірок та гойдалок тут немає – всі іграшки та «атракції», необхідні для відпочинку дітей, вихователі приносять з собою.
На фото: стадіон одного з львівських вишів, куди підопічні домашнього дитячого садочка приходять на прогулянки
Заклад працює офіційно запевняє мене п. Катерина. Вона каже, що він оформлений як приватне підприємство по догляду за дітьми.
Місце для ще однієї дитини у цьому домашньому дитячому садочку є. Однак, такий варіант обійдеться батькам не дешево - опіка за дитиною з 9 до 18:30 коштує 90 гривень щоденно плюс 400 грн абонплати, загалом – 2 тис 200 грн.
Недорого, але хаотично
Віддати на виховання дитину з 3-х років на цілий день можна також у приміщенні однієї із церков УГКЦ. Охорони тут немає, двері не замкнені. В коридорі зустрічаю жінку, яка саме прийшла забрати свого сина. «Усім задоволена», - каже молода мама.
У просторому та доволі холодному церковному коридорі стоїть радянський письмовий стіл, із дитячими малюнками, під столом в коробці – канцелярське приладдя, далі радянська шафа, на шафі та біля неї – іграшки. Дитяче взуття стоїть на підлозі, під стінами. Окремих шафок для одягу тут немає – лише вішаки. Це, разом із розкиданими іграшками, додатково створює відчуття хаосу. Килим під ногами – виглядає брудним, адже, сюди у взутті просто з вулиці приходять батьки. На коридорі в ряд стоять кілька дитячих горщиків. В кінці коридора – туалет для старших дітей. Там так само прохолодно.
На фото: стіл з дитячими малюнками в коридорі дитячого садочку при церкві св. Климентія
На фото: коридор дитячого садочка при церкві св. Климентія
Мене зустрічає вихователь - п. Галина. У закладі проблеми із опаленням, визнає вона. У кімнатах – ігровій та спальній додатково використовують обігрівачі.
Жінка дозволяє мені зазирнути в середину кімнати, де діти навчаються та граються. Тут чистий килим – адже, заходити можна лише у змінному взутті, відчутно, що тут суттєво тепліше.
У навчальній програмі, за словами п. Галини тут налягають на англійську. Зранку – тут звичайні заняття, а от увесь пообідній час – «англомовне середовище». Вихователька говорить із дітьми англійською ( за потреби – дублює і українською), заняття англійської – в ігровій формі, а також тут діти вивчають англійські пісні.
Про індивідуальний підхід до дитини тут говорити важко, адже, в одній групі 35 дітей. Вільних місць більше немає. Черга на вересень вже є. Відтак, влаштувати сюди свою дитину можна буде лише за умови, що тут вдасться створити ще одну групу – у садочку сподіваються, що цей задум вдасться втілити, однак, жодних гарантій не дають.
На фото: дитячий садочок при церкві св. Климентія. У цьому приміщенні діти навчаються та бавляться
Діти тут різного віку – від 3 до 6 років. Для дітлахів це добре, переконує п. Галина – адже, це більш натурально. Окрім того, старші діти вчаться піклуватися про молодших. А молодші – навчаються багато чому у доросліших. Така змішана група – клопіт для вихователів, які повинні готувати різні навчальні плани для дітей різних вікових груп, але, аж ніяк не проблема для самих дітей. Відтак, навіть якщо тут буде дві групи – все одно за віком розділяти їх не планують.
На сніданок батьки передають своїм чадам «перекуски» - зазвичай печиво та фрукти. Іноді, якщо якась з матусь проявить ініціативу, батьки передають дітям домашню випічку. Дітей тут вчать ділитися. Зокрема – їжею. Відтак, усе принесене діти їдять спільно. Обід замовляють у жінки, що готує вдома. Кажуть – раціон тут повністю відповідає тому, чим дітей годують у державних садках. До прикладу, як і в державних садочках, тричі в тиждень дітям пропонують м'ясо, двічі – рибу.
На прогулянки діти виходять на територію церкви. Тут невелика територія, немає гойдалок, чи пісочниць. Якщо ж погода дозволяє – ходять на дитячі майданчики, що розташовані неподалік.
За такий дитячий садочок батьки сплачують 450 гривень в місяцю плюс 11 гривень за обід щодня. Загалом – 670 гривень. Така ціна невелика, у порівнянні із витратами, відтак, садочок при церкві п. Галина називає «соціальним». Утім, попереджає – у зв’язку із ростом цін, найімовірніше, ця сума незабаром зросте.
Підготувала Наталія Горбань
