«Ще такого Великодня не було!» Спогади отця про торжество у «Шевченківському гаю»

2046 0
Весна 1990 року. Це було надзвичайно велике свято, почуття свободи народу, Церкви, що ми можемо вільно і відкрито молитися.
Фото: MoeMisto

Фото: MoeMisto

«Шевченківський гай» у Львові завжди збирав на Великдень тисячі людей. Сьогодні він закритий на карантин. І хоча гаївки там цього року під час великодніх свят не лунатимуть Tvoemisto.tv пропонує нагадати, з чого, власне, почалася ця великодня традиція гуляння у гаю.

Отець Севастіян Дмитрух, голова Комісії сакрального мистецтва Львівської архиєпархії та директор Музею Митрополита Шептицького розповідає про те, як Церква УГКЦ вийшла із підпілля на Великодень 1990 року.

У 1990-му році УГКЦ вперше відкрито молилася на Великдень у «Шевченківському гаю». Поділіться спогадами, як це було.

На початку 1990 року 25 березня монахи-студити вийшли із підпілля. Після Святої літургії у Преображенській Церкві почався процесійний хресний хід до Шевченківського гаю. То були тисячі народу. І монахи-студити вперше торжественно ввійшли у Свято-Іванівську лавру Студійського уставу, яку заклав Митрополит Андрей Шептицький.

Властиво у цей рік ми почали богослужіння у монастирській Церкві Премудрості Божої 25 березня і за два тижні був Великдень. Це, як Іван Франко у своїх творах писав «Ще як світ світом, не було. Для нас великодня такого!» Тисячі людей зі своїми родинами, в гарних українських строях, приходили у «Шевченківський гай» у великодню суботу. До освячення пасок була величезна чергу людей – у Лавру Івана Хрестителя.

Весь Львів вийшов у «Шевченківський гай»

А на сам Великдень виглядало, що весь Львів вийшов до того місця духовності, культури, архітектури, мистецтва, щоби відсвяткувати Великдень. Вперше були такі чудові гаївки, які виводила і співала українська молодь. Був такий хор «Вірли» під керівництвом  Марії Процевят. То було щось надзвичайне. Вперше можна було так торжественнно і гарно почути наш великодній спів під звук церковних дзвонів і переможну пісню на честь і славу Христа «Христос Воскрес!»

Я навіть ніколи не чув тих гаївок, які виконував хор – і вони відтворювали ту красу українського великоднього фольклору.

Читайте також: Медіа-хаб «Твоє місто» запрошує провести Великдень разом онлайн

Також після обіду до Лаври прибув преосвященний Митрополит Володимир Стернюк у єпископській мантії, щоби там відслужити великодню вечірню. Його вітали люди, як у лозову квітну неділю Єрусалим вітав в’їзд Христа. Церква вийшла з підпілля і стала вільною.

Тоді молитовний спів під звуки дзвонів, вечірня проводилася на сцені, на дворі. Було приємно, що вся молодь прийшла на ту вечірню. Було стільки радості в той день, справді з воскреслим Христом, зі Львовом раділа вся Земля.

Від того часу завжди та традиція у «Шевченківському гаю» кожного Великодня львів’яни сходяться вже після своїх святкових свячених сніданків. Беруть з собою паску, частуються, виводять гаївки. Такий торжественний святковий Великдень із духовною молитвою є воістину незабутнім.

Це було надзвичайно велике свято, почуття свободи народу, Церкви, що ми можемо вільно і явно молитися.

Який ще був для Вас особливий Великдень в історії незалежної України?

Другий такий Великдень був у 1992-му році. Перед Великоднем до Львова повернувся блаженної пам’яті патріарх УГКЦ кардинал Мирослав Іван Любачівський. Тоді владики, митрополити і кардинал приїхали у «Шевченківський гай», щоб споглянути нашу красу Великодня, народну традицію і літургійний спів. На полянах, біля кожного храму,  народ виводив гаївки.

Я кожного року стараюся після обіду піти в Лавру Івана Хрестителя, щоб насолодитися красою наших традицій і звичаїв, а потім і в обливаний понеділок, адже там знову розкошує молодь – жартами, сміхом, радощами.

Читайте також: Особливий Великдень-2020. Усе, що стосується святкування цьогоріч і трохи спогадів

У гаївках народжуються нові родини і нове життя

Кожного року така радість на Великдень. Перешкодою може бути тільки погода. Ми йдемо у гай продовжувати молитву, бо каже святий апостол «Що робите, то робіть на славу Бога»!

Цього року це не відбудеться, на жаль, але потрібно берегти своє здоров’я, сидіти у своїх домівках, але можна переглядати відеозаписи, вдома співати гаївки і радіти тому празнику світлового Христового Воскресіння, тою надією на життя вічне, бо Христос своєю смертю смерть переміг. І смерти не має. Бо життя з Богом завжди радісне, веселе, святкове і надійне.

Отче, то яка ваша улюблена гаївка?

Вони всі – одна гарніша іншої. Там оспівується світло і радість весни. Коли ми виходимо за місто, то бачимо, що все приходить до життя, природа воскресає. І в наших гаївках поєднується радість Бога і радість людини. Оспівується залицяння один до одного, кохання. Хлопці і дівчата шукають собі пари. В цих гаївках, мабуть, народжуються нові родини, нове життя.

Традиційні Великодні гаївки в музеї Шевченківський гай у Львові, квітень 1991-го року, Живе телебачення

Христина Гоголь

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


...

Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!