Що буде з Львівським обласним телебаченням і радіо? Запитання і відповіді

1994 0
Суспільну телерадіокорпорацію очолив Зураб Аласанія, який має намір реформувати державне телебачення. Зміни торкнуться і Львова, де колишня ОДТРК має чи не найбільше ресурсів в Україні.
фото: mediasat.info

фото: mediasat.info

10 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України отримала свого першого голову правління. Якби ми хотіли штучно привернути увагу до цієї новини, наголосили б на тому, що у фінал вийшли двоє (колишніх) львів’ян, Роман Вибрановський і Олег Наливайко. Проте перемогу в конкурсі врешті здобув харків’янин Зураб Аласанія, котрий очолював Національну телекомпанію України два роки, з 2014-го по 2016-й. Стратегія, яку він запропонував Наглядовій раді НСТУ, передбачає докорінне реформування та скорочення системи колишнього державного телебачення і радіомовлення. Tvoemisto.tvрозібралося, які наслідки обрання Зураба Аласанії може мати для львівського обласного телебачення і радіо, й чи готові на Високому Замку до змін.

 

Що таке суспільне мовлення?

Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» – це корпорація, 100% акцій якої належить Кабінету Міністрів України. Вона об’єднує всі телевізійні і радіомовні компанії, що належать державі (не плутаймо з комунальними, засновниками яких є органи місцевого самоврядування). Це колишні Перший національний (УТ-1), Українське радіо, обласні та регіональні державні телерадіокомпанії, а також студія «Укртелефільм». Після реорганізації колишні області теле- і радіокомпанії стали філіями НСТУ. У Львові така філія об’єднує обласне телебачення (ТРК «Львів» або «12 канал», будинок на Високому Замку) та радіо (будинок на вулиці Князя Романа, 6).

фото: photos.wikimapia.org

Чим це краще за державне?

Головна відмінність суспільного від державного – робота в інтересах суспільства та незалежність від влади. Державне телебачення і радіо було зобов’язане висвітлювати діяльність виконавчої і законодавчої влади, а здебільшого, скажімо прямо, обслуговувало її потреби. Влада ж мала універсальний важіль тиску на державне телебачення і радіо – бюджетне фінансування. НСТУ також житиме бюджетним коштом, проте це фінансування гарантоване, а закон «Про суспільне телерадіомовлення» окремою статтею звільняє мовників від висвітлення діяльності органів влади. Гарантом редакційної незалежності є Наглядова рада, яка складається з представників громадських організацій та всіх парламентських фракцій. Крім того, НСТУ має впорядкувати, оптимізувати і оновити величезний і, переважно, застарілий ресурс державного мовлення.

 

А його взагалі ще хтось дивиться/слухає?

UA:Перший – приблизно 0,4% аудиторії, яка дивиться телевізор протягом дня. Обласне телебачення – по-різному, але точно оцінити аудиторію неможливо: вимірювань ніхто не проводить. Обласне радіо позаторік не входило навіть у топ-10 радіостанцій Львова. Традиційно державні мовники мали певну перевагу через порівняно велике покриття поза обласними центрами, проте вона втрачається через поширення нових типів приймання сигналу – супутникового, цифрового та інтернет-телебачення. Втім, один із принципів суспільного мовлення, який пропонує Зураб Аласанія – «довіра важливіша за рейтинги».

 

Що ж буде з львівською філією НСТУ?

Жорстке підпорядкування Києву. Свобода дій керівників філій буде обмежена – вони підпорядковуватимуться членові правління НСТУ, відповідальному за регіони.  Директор філії більше не зможе втручатись у творчий процес і займатиметься тільки господарчими справами.

 

Новий конкурс на посаду керівника. «Паралельно розробляються конкурсні методики і запускаються конкурси на посади виконавчих директорів головного офісу / філій, які в подальшому будуть виконувати функції менеджерів, відповідальних за господарське забезпечення організацій без права втручання в творчу частину виробництва», – йдеться в стратегії.  Втім, є й хороша новина для майбутнього керівника: «Після становлення оновлених філій та завершення перших етапів реформи,  масив організаційних та управлінських рішень з кожним роком перетікатиме у бік філій». Дотепер керівників ОДТРК обирала конкурсна комісія Держкомтелерадіо з обов’язковим погодженням в обласній державній адміністрації. 2015 року Львівську регіональну дирекцію очолив Михайло Хвойницький.

«Конкурси – це нормально, я не бачу в цьому нічого страшного. Давайте доживемо, тоді будемо бачити. Якщо робота буде цікава, ми будемо працювати далі», – відповів він на запитання Tvoemisto.tv, чи має намір брати участь у конкурсі на посаду керівника регіональної дирекції.

 

Перетворення на регіональну філію або бюро. Зураб Аласанія планує вже цього року запустити пілотний проект кількісного скорочення філій та об’єднання їх у великих регіональних мовників. «Укрупнена філія може розташовуватися в обласному центрі однієї з суміжних трьох (в деяких випадках двох або чотирьох) областей, в двох інших заснувавши повноцінні Бюро СМ з чинним власним виробництвом і невеликими студіями», – пояснює новий керівник НСТУ. Точніше цю структуру обіцяють розробити до кінця 2017 року.

Втім, із подальших пояснень можна спрогнозувати долю колишньої Львівської ОДТРК досить упевнено: «Місцезнаходження укрупнених філій залежить від безлічі факторів: від історично-традиційних до матеріальних. Приблизно третина філій зараз мають у своєму розпорядженні будівлі та приміщення, що знаходяться у власності СМ. Інші працюють в орендованих у місцевих рад приміщеннях з невизначеним правовим статусом… Таким чином, незалежність регіональних мовників напряму залежіть від їх прямої побутової незалежності – економічної, фінансової та локаційної». Телецентр та будинок Львівського радіо належать філії НСТУ, та й важко уявити Львів підпорядкованим Тернополю чи Івано-Франківську – обласне телебачення тут найпотужніше в регіоні. До речі, в майбутньому Зураб Аласанія планує заснувати корпункти суспільного телебачення і радіо ще й у районних центрах.

«Ми це обговорювали,  і я вважаю, що це добра ідея. Колись так було, – коментує Михайло Хвойницький. – Колись ми їздили висвітлювати події до Франківська, Тернополя, Рівного, Луцька. Власне телебачення там з’явилось пізніше. Такий досвід є в Польщі і Литві. Не йдеться про те, що там закриють телебачення – навпаки, ми маємо доповнювати одне одного». На його думку, Львівське телебачення має всі необхідні ресурси, щоб бути філією та відповідати за координацію мовлення в регіоні.

 

А зайве майно, техніку, нерухомість продадуть?

Поки що ні. Закон вимагає, аби рішення про відчуження майна НСТУ приймав Кабінет Міністрів. Для початку Зураб Аласанія планує провести повний аудит усіх підрозділів та філій компанії включно із оцінкою стану технічного обладнання. «Про такий аудит проведені численні перемовини, в тому числі Наглядовою Радою, та досягнуто попередньої домовленості із Шведським агентством міжнародного розвитку (SIDA), яке принципово погодилось оплатити таку роботу компанії PricewaterhouseCoopers», – пише він у стратегії. Аудит планують провести до кінця 2017 року.

На думку Михайла Хвойницького, техніка обласного телебачення – не лише львівського, всіх інших регіональних дирекцій також – потребує оновлення та, щонайменше, уніфікації стандартів. Фінансування, яке надходить із бюджету зараз, він називає недостатнім. «Ми говорили з Зурабом про придбання сучасної технічної бази. Я сподіваюся, що це можна вирішити», – сказав він.

фото: www.lodtrk.org.ua

А скорочення буде?

Буде. Загалом штат НСТУ до 2020 року скоротиться майже вдвічі. Насамперед скорочуватимуть технічний персонал. У філії працюватиме 140-150 осіб, у бюро – 30-35. Якщо у Львові буде філія, її штат у порівнянні з теперішнім однаково зменшиться більш ніж удвічі.

 

Скільки-скільки людей працює у львівській філії НСТУ?

Минулого року їх було 315: для України це рекорд. А ще 13 тисяч метрів квадратних нерухомості у 18 будівлях та два гектари землі. Співробітники, які захочуть далі працювати на суспільному радіо чи телебаченні, повинні пройти навчання, підвищення кваліфікації та незалежну атестацію.

На запитання, чи готовий колектив Львівського телебачення і радіо до скорочень, Михайло Хвойницький відповідає: «Це залежить від того, які завдання перед нами стоятимуть. Якщо буде укрупнення, більше ефірного часу та продукту, потрібно буде більше людей. У Польщі, наприклад, під кожен проект продюсер збирає окрему творчу групу. Звичайно, будь-яке скорочення болісне, це стрес для людей. Ми будемо старатись максимально переорієнтовувати людей на нові вимоги».

 

Чим займатиметься філія?

Вироблятиме теле- і радіопрограми для загальнонаціональних каналів НСТУ (UA:Перший, UA:Культура і три канали радіо) і підтримуватиме власне мовлення. Філії та підрозділи мають обмінюватись не тільки програмами, а й співробітниками – їх відправлятимуть у тривалі відрядження, аби вони могли «уживатися в культурні контексти та побутових традиціях різних регіонів України та вміти  працювати в різних командах».

Поки що на Львівському телебаченні чекають конкретніших планів щодо розвитку та співпраці системи суспільного телебачення, але вже мають певні плани. «Ми плануємо серйозно розвернути кіновиробництво. Колись львівське телебачення займалося цим, і зараз починаємо знову. Торік ми здали два фільми, створені разом із театром імені Заньковецької– Наталку Полтавкуі Неаполь – місто попелюшок. Це так званий малобюджетний фільм. Фільм тривалістю півтора-дві години в нас коштує в кілька разів менше, ніж у великої кіностудії», – поділився планами Михайло Хвойницький. Львівське телебачення також має намір і надалі виробляти телепродукт для всеукраїнського каналу «Культура», який також увійшов до системи суспільного мовлення.

 

То чи може Львівське телебачення бути повністю незалежним від влади?

«Що мається на увазі під незалежністю від влади? Ми живемо в суспільстві. Кого ви маєте на увазі? Обласну державну адміністрацію? За всі роки, що я тут є, я не чув жодного разу, щоб мені хтось давав указівки знімати чи не знімати якийсь сюжет. Інша справа, що в нас буває в ефірі керівник області. Але в нас одна принципова умова, на відміну від багатьох колег: у нас іде тільки прямий ефір і тільки відкриті запитання, на які не завжди зручно відповідати, повірте. Але керівник відповідає. Люди повинні мати можливість чути, як керівник звітує, і ставити йому запитання. Інших форм у нас немає. Депутати обласної ради? Аналогічно. Якщо йде обговорення, наприклад, теми сміття, звичайно, ми їх запросимо. Вони ж за це відповідають! Це прерогатива журналіста – вибирати, кого йому потрібно для ефіру. Якщо йому треба спитати керівника, міністра чи чиновника, він запитає. Інших ефірів ми не надаємо», – відповів на це запитання Михайло Хвойницький. 

Твоє місто

 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар