Письменниця, заступниця головного редактора «Видавництва Старого Лева» Катерина Михаліцина з дітьми – Антоном (майже 11 років) та Яриною (6,5 років)
«Улюблені Антонові книжки – «Три оповідки» Умберто Еко, «Дракони, вперед!» Каті Штанко та «Детектми Артеку» Андрія Бачинського. А Яська дуже любить історії про кота Сплета і «La carota gigante» від Satoe Tone. А ще ми спільно з ними написали історію про драконів і щастя, яку просто мегакласно проілюструвала Наталка Гайда, і яка зовсім недавно вийшла книжкою».
Письменник та видавець Василь Карп’юк з сином Данилом
«Мої улюблені книги з дитинства - казки народів світу. Була така серія у шкільній бібліотеці і я її читав тоннами. Натомість нічого іншого практично не читав.
Нашому Данилкові переважно читає мама, але тато не з таким вже й критичним відставанням. Полюбляємо народні й авторські казки, де є багато ілюстрацій. Одні з найулюбленіших – «Будиночок, у якому ніхто не спить» і «Абетка». Нині ми маємо справді класні видавництва, які своєю продукцією можуть захопити навіть таких малюків, як наш – які ще навіть читати й говорити не вміють, але роздивлятися можуть годинами».
Письменниця та перекладачка Гася Шиян з донькою Теодорою
«Мої улюблені книги з дитинства – «Пітер Пен і Венді» Дж. М. Баррі , «Роня, дочка розбійника» Астрід Ліндґрен, «Кароліна і дорослі» Сюзанна Пру, «Торт у небі» Джанні Родарі, «Земля Світлячків» Віктор Близнець, «Незвичайні пригоди у Лісовій Школі» Всеволод Нестайко.
Улюблені книги доньки – «Мишачий дім Сема і Джулії» Каріна Схапман, «Улюблені Вірші» та інші збірки віршів, книжечки про кота Сплета, Баранчика Рассела і Свинку Пепу, «Незвичайні пригоди у Лісовій Школі» Всеволода Нестайка».
Письменник Сергій Жадан і донька Маруся
Сергій Жадан розповідає, що в дитинстві читав все, що траплялось, оскільки тоді був книжковий дефіцит, важко було знайти добру книжку у книгарнях чи бібліотеках. Найбільше любив пригодницькі романи. Маруся любить книжечки видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
А ще письменник робить власноруч для доньки книги ручної роботи.
Культурний аналітик, керівник медіаційно-проектного офісу «Львів - місто літератури ЮНЕСКО» Ольга Муха та донька Ева
«Я навчилася читати дуже рано, у 2,5 роки і читала усе, що могла дістати з полиць. Відтак, моїми «першими» стали – «Канон врачебной науки» Авіценни та Чеські легенди із кольоровими картинками. Трохи згодом я дійшла і до Музичної енциклопедії та якоїсь грубезної книги про греко-римську міфологію. Коли батьки врешті збагнули, що я таки умію читати, було трохи пізно. Тому до восьми років я уже добралася і до Майн Ріда і навіть до Гі де Мопасана.
Для фото я взяла Рея Бредбері, бо це книжка, із якою я спала біля 5 років – десь від 11 до 16. Вона навіть пахне як ті роки.
Натомість із донькою Евкою трохи інша історія. Їй 1 рік і 8 місяців. Вона дитина трьох культур – української, польської та британської. Ми навіть намагаємось збалансовувати проведений час більш-менш симетрично. І з нею я врешті-решт відкриваю для себе дитячу літературу. Її улюблені герої нині – це, звісно, Мумі-Тролі та особливо їхнє «ку-ку!», Humpty Dumpty, уся польська серія Biblioteczka Niedzwiadka і неймовірний Ян Бжехва, «Падав сніг на поріг» Платона Воронька – бо ж там котики! А з британських – серії Baby touch and Feel та Lift-a-Flap Sound Bool – усе, що можна читати, торкатися, гладити і притуляти, а коли ще й шукати й натискати – це просто фаворит! Хоча, вона має багато книжок німецькою, російською, чеською і ще якимись мовами, яких уже я не знаю».
Перекладачка літератури та кіно з англійської, французької та польської мов Софія Рябчук та доньки Устина (7 років) та Уляна (4 роки)
«Устинка (7 років) уже читає сама, вона в захопленні від серії Вайбрау про пригоди малого Вовчика, а також «Матильди» Роальда Дала. Маленька Матильда їй подобається тим, що багато читає.
Іноді, коли Устя просить ввімкнути мультик, я кажу, що його можна подивитися стільки ж часу, скільки вона перед тим почитає. І Устя ніколи не проти.
Улянка (4 роки) полюбляє слухати історії про кроликів Женев'єви Юр'є, оглядати «Місто добрих справ» Річарда Скаррі, переживати про зайчика з «Меду для мами», любить казки і вірші.
А я смакую дитячі книжки з доброю мовою: «Скоромовку не для вовка» Грицька Чубая, «Улюблені вірші» А-БА-БИ, «Чи є в бабуїна бабуся» Мар'яни Савки, англомовні чудо-віршики Доктора Сьюза, чи «Ґруффало» Джулії Дональдсон, який недавно вийшов у перекладі Віктора Морозова.
А ще дуже люблю, коли старша донька читає молодшій. Книжок, які їм обом цікаві, є досить багато. Наприклад, «Як зрозуміти козу» Прохаськів, «Таке цікаве життя» Іри Цілик, а з недавно придбаних – «Хто росте у парку» Каті Міхаліциної.
Музикант, вокаліст гурту «Джалапіта» та продюсер літературно-музичних проектів Соломія Чубай та син Олекса
«У дитинстві я полюбляла казки про принців, принцес та романтичне кохання. Найбільше пригадую книгу «Снігова королева», її обкладинку і навіть запах. Потім, коли мені було 12 років, почала читати Гі де Мопассана. Перечитала всі його томи, які зберігалися у татовій бібліотеці. Читала переважно вночі, у нашому підвалі, або влітку на даху. В сина Олекси улюблена книжка була «Мед для мами» та «Літачок рятівничок».
Художниця та дизайнера Оксана Васьків-Кукул з донькою Марічкою
«Найпершим «програмним твором» мого дитинства був «Лис Микита» Івана Франка. Тато читав мені його так часто, що я вивчила напам'ять цілі уривки іще до того, як навчилася читати сама. Також любила книжки з ілюстраціями Вікторії Ковальчук. Можливо, це і вплинуло на мій вибір стати художником-графіком.
Улюблені автори шкільних років – Всеволод Нестайко, Джеральд Дарелл, якого перечитала повністю, Астрід Ліндґрен. Пам'ятаю, були книги, яких я боялася і більше не відкривала. Наприклад, «Казки Покуття», написані гуцульською говіркою з відверто страшними сюжетами. Цікаво буде зараз знайти і перечитати.
З донькою ми читаємо кожен вечір. Поки що їй подобаються книги з детальними ілюстраціями, які можна довго розглядати, а також вірші. Полюбляє слухати на ніч історію про кротенят «Хто зробить сніг» Тараса і Мар'яни Прохаськів.
З кожної мандрівки за кордон ми намагаємося привезти цікаві дитячі книжки, відкривати для себе нових ілюстраторів і авторів.
Є дві книжки, які я читала доньці практично з двох років і роблю це досі. Це «Абетка» і «Улюблені вірші» видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Ці книжки об'їздили з нами уже пів світу і повернулися додому, на свою полицю. Періодично і ми до них повертаємося».
Поет та перекладач Андрій Бондар з донькою Варварою
«Мої улюблені книжки у дитинстві були такі: «Чудеса Землі» Ернста Бауера, «Пригоди Барона Мюнхгаузена» і збірник міфів і казок різних народів про море «Вузли вітрів». Це три речі, які були моїми абсолютними лідерами, а іноді здається, що й досі залишаються.
Варвара любить цикл про Мумі-тролів Туве Янсон, усі доступні переклади Роальда Дала, видані Малковичем і, звісно ж, «Пеппі Довгопанчоху». Окремо виділю цикл про кротів Тараса і Мар'яни Прохаськів – це найближча їй річ, бо донька її читала ще на стадії чернеток».
Мар'яна Савка, письменниця, головний редактор «Видавництва Старого Лева»
«У дитинстві моєю улюбленою книжкою була «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Ліндгрен. Я дістала цю книжку у спадок від старшого брата і мені подобалося в ній ну практично все - і сам твір, і формат, і малюнки, і чудовий переклад Ольги Сенюк. Я полюбила незалежну і трохи самотню дівчинку Пеппі, яка може підняти на руки коня і така добра, що рятує з пожежі хлопчика чи годує нічного волоцюгу і крадія холодним м'ясом. І дуже смачно було читати про лимонад і тістечка, залишені в дуплі. Відтак, все з-під пера Астрід Ліндгрен мені подобалося читати. А ще любила читати казки Оксани Іваненко, твори Джека Лондона, Марка Твена, Чарльза Діккенса. Зараз мій синочок ще дуже малий – він любить книжки розглядати, і це саме той час, щоб розважити його поп-ап-книжками. І ще він уже любить слухати віршики і розглядати малюнки в абетках - зокрема в «Абетці» Оксани Кротюк з ілюстраціями Наталки Гайди і в «Абетці» з ілюстраціями Костя Лавра від Аба-би-га-ла-ма-ги». А ще нова Северинкова книжкова любов – «Кучеряві повертаються у місто» Мар'яни Прохасько».