1. На початку ХХ століття Австро-Угорська імперія поступово наближалася до свого занепаду. Саме у цей період сталася несподівана трагедія у династії Габсбургів – загибель імператриці Єлизавети, дружини цісаря Франца Йосифа І.Вона була улюбленицею простого люду, а в народі її кликали «чарівна Зізі». Щоб допомогти цісареві впоратися зі смутком, його запросили до Львова. Тут планували будівництво величного католицького костелу, який вирішили назвати на честь загиблої імператриці. Проте запрошення Франца Йосифа І до міста мало ще й іншу мету: заохотити його до фінансової допомоги проекту.
2. Місцем спорудження обрали тодішню площу Солярні (нині – пл. Кропивницького). Будівництво навмисно спланували так, щоб споруда костелу загороджувала вид на собор святого Юра, який був греко-католицьким і свідчив про те, що у Львові мешкають українці. Здебільшого роботи фінансувалися коштами місцевих залізничників. Його освячення відбулося восени 1911 році, однак лише у 1913 році було завершено внутрішнє оздоблення костьолу.
Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Будинок вчених
3. Проектував споруду та керував будівництвом львівський архітектор Теодор-Мар’ян Тальовський. Церква зведена у неоготичному стилі, що наслідує багато елементів готичної архітектури: високі гостроверхі шпилі, стрільчасті вікна, портал з великою трояндою в центрі, внутрішній вертикальний простір.
4. У 1926 році у храмі з’явився 73-голосний орган – один з найбільших органів тодішньої Європи. Його створила відома польська фірма братів Домініка та Вацлава Бернацьких. Орган теж було виконано у неготичному стилі. За словами місцевих жителів, його звуки лунали аж до Львівської політехніки. Однак під час Другої світової війни цей інструмент знищили. Шпилі, стіни та вітражі костелу були пошкоджені ще під час першого бомбардування Львова у 1939 році.
5. У повоєнний час собор закрили. Влада УРСР мало піклувалася про релігійні споруди та більше сприяла їхньому знищенню. До 1970-х років будівля використовувалася як склад: у ній панував безлад. Після здобуття незалежності храм передали греко-католицькій громаді Львова й освятили як церкву святих Ольги і Єлизавети.
Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Палац Потоцьких
6. Нині інтер'єр храму простий і скромний: білі стіни, деякі елементи декору темно-червоного кольору, м'яке світло крізь вітражі. Оглядовий майданчик на храмі ремонтували понад 5 років. Усі роботи оплачували приватні жертводавці та благодійні організації. У подальшому планують відновити дві вежі, на одній з яких хочуть встановити годинник, який тут був до війни.
7. На сьогодні 88-метрова церква святих Ольги та Єлизавети є найвищою будівлею в місті. Із оглядового майданчика відкривається унікальна панорама Львова, недоступна з інших висотних споруд міста. Зокрема, можна побачити район Привокзального ринку, а також площу перед пам’ятником Степану Бандері. Оглядовий майданчик розташований на висоті 80-ти метрів. Щоправда, поміститися на ньому може не більше, аніж півсотні людей. Для цього треба подолати 183 сходинки вгору.
Оглядовий майданчик відкрито щоденно з 14 до 18 год.
За матеріалами Вікіпедії, церковного сайту, блогу «Vorobus.com», нарису Івана Галімурка «Храм святих Ольги і Єлизавети у Львові».
Підготувала Юлія Сабадишина.
