Фото: Марія Стахів
Домініканський собор – найбільший бароковий храм Львова. Ця монументальна пам’ятка християнської архітектури стала базовим компонентом архітектурного комплексу, датованого ХV-ХІХ ст., до складу якого входять будівлі монастирських келій та дзвіниця.
Карл Ауер, 1837 р. Правове регулювання: Олег Введенський. lvivcenter.org
Його будували з каменю та цегли упродовж 1749-1764 рр. на місці готичного храму XV ст. на ділянці, прилеглій до західної межі забудови середньовічного Львова. У 1792-1798 рр. костел реконструювали, а у 1905-1914 рр. реставрували інтер’єр. У радянський час у храмі та монастирі влаштували склади, а з 1973 року він став частиною Музею релігії та атеїзму. Зараз у частині келій монастиря розташовані Mузей релігії, галерея «Дзиґа», кав’ярня «Під клепсидрою» та «Квартира 36».
Юзеф Едер «Центр Європи, 1880-1890 рр. Правове регулювання: Львівська наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України. lvivcenter.org
Домініканський костел Божого Тіла збудували у бароковому стилі в 1745-1764 рр. за проектом генерала артилерії Яна де Вітте. Будівничим Домініканського костелу був Мартин. Основні будівельні роботи завершили у 1759 році, коли урочисто встановили хрест на куполі костелу.
Головна брила храму оточена каплицями і доповнена прямокутною вівтарною апсидою. Великий еліптичний купол підтримують вісім пар колон, на осях яких встановили 18 дерев’яних фігур домініканських святих, вирізьблених у 1764-1768 рр. Антоном Осінським.
Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Кам’яниця Шульців
У 1760-1768 рр. споруджували головний вівтар та вівтар каплиці Потоцьких, який запроектував Мартин Урбанік. Після його смерті у 1764 році оздоблювальними роботами керував архітектор Христофор Мурадови. У головному вівтарі Домініканського костьолу розташоване розп’яття 1397 року.
Інтер'єр церкви Пресвятої Євхаристії. Леон Чеховіч. 1930-1939 рр. Правове регулювання: Андрій Отко. lvivcenter.org
Чотири дерев’яні скульптури головного вівтаря (Святих Івана Хрестителя, апостолів Петра і Павла та євангеліста Луки) виконав у 1777 році Матвій Полейовський та скульптори його школи. У 1764-1767 встановили кам’яні фігури на головному фронтоні, які, ймовірно, виконали Антон Осінський та Себастьян Фесінґер. Дехто з дослідників приписував ці скульптури Йоганну Георгу Пінзелю.
Костел постраждав від пожеж у 1766 і 1778 роках. Його ремонт і добудову закінчував у 1792-1798 рр. Клеменс Фесінґер. На фронтоні костелу привертає увагу латинський напис: «Soli Deo honor et gloria» – «Лише Богові честь і слава». Зі старого готичного костелу залишились ренесансні алебастрові надгробки сплячих лицарів XVI – XVII ст., реставрацією яких займались у 1866-1868 рр. Парис Філіппі і Петро Козакевич.
Упродовж ХІХ ст. інтер’єр костелу прикрасили кілька плит і пам’ятників. У 1865 році за проектом Йозефа Браунзайса добудували дзвіницю, оздоблену в бароковому стилі. Авторами проекту дзвіниці вважаються також Юліан Захаревич та Вінцент Равський-старший.
Читайте також: Як у Домініканському соборі реставрують вітражі. Фото
У 1905-1914 рр. реставрували інтер’єр костелу, під час чого встановили: новий орган (у 1955 році його перенесли до будинку філармонії на Чайковського, 7) і балюстраду хорів за проектом архітектора Едґара Ковача. Кілька скульптур створив тоді для костелу Петро Війтович.
У 1956-1958 рр. велись реставраційні роботи, зокрема відремонтували пошкоджений під час війни купол костелу. За радянських часів у храмі та монастирі влаштували склади, а з 1973 року він став частиною Музею релігії та атеїзму (з 2009 року – Музей історії релігії). Наприкінці 1990-х Домініканський костел став греко-католицьким храмом Пресвятої Євхаристії.
У колишній трапезній монастиря відбуваються органні концерти в п’ятницю, суботу та неділю о 15:00 та згідно з колективними замовленнями. Вартість квитків для дорослих – 50 грн, для студентів та учнів – 30 грн.
За матеріалами lvivcenter.org
Фото Марії Стахів
Повна або часткова републікація матеріалу без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
