фото: прес-служба ЛМР
Цього року у Львові планували розпочати другий етап реалізації проєкту «Простір Синагог», що на вул. Староєврейська, 37. Він мав стосуватися території Великої міської синагоги, на якій тепер розташований літній майданчик ресторану «Пструг, хліб та вино». Громадський простір на місці Великої синагоги мав стати продовження і доповненням «Простору синагог», проте роботи так і не почали.
Читайте також: У центрі Львова археологи розкопали каналізацію XV століття
Велику синагогуу Львові звели ще у 1801 році. Вона стояла на цьому місці майже півтора століття, аж поки її у 1943 році її не підірвали. Впродовж багатьох років на цьому місці була пустка, а у 2000-х – стихійна парковка.
У 2010 році тому у Львові розпочали проєкт з облаштування єврейського кварталу, зокрема площі Трьох Синагог – Золотої Рози, будинку навчання Бейт Гамідраш та Великої міської синаноги.
У 2016 році «Простір Синагог» відкрили як інтегроване у міський простір місце пам’яті. Територію синагоги «Золота Роза» розчистили та законсервували. Поруч білими мармуровими плитами ознакували межі фундаменту Будинку навчання Бейт Гамідраш, а між ними встановили інсталяцію «Увіковічнення», чорні плити з цитатами людей, що стали свідками чи навіть жертвами Голокосту.
Відповідно до проєкту, територію Великої синагоги б мали ознакувати та облаштувати у цьому місці громадський простір для культурних та соціальних зустрічей. Влітку науково-дослідний інститут «Рятівна археологічна служба» мав би почати археологічні дослідження цієї ділянки. На основі результатів цього дослідження вже б розробляли проєкт впорядкування території. Однак самих розкопок так і не розпочали, оскільки археологічна служба ще не отримала погодження від Міністерства культури.
Читайте також: У центрі Львова археологи знайшли кераміку ХІІІ століття. Відео
На місці потенційних розкопок довгий час була стихійна парковка для машин. Згодом тут облаштували літній майданчик одного з ресторанів холдингу «!FEST». Керівник PR-відділу мережі ресторанів Тарас Маселко у коментарі Tvoemisto.tv каже, що будь-який проєкт треба законодавчо погодити.
«Ми не бачили проекту, але знаємо, що є рішення суду, яке забороняє на тій території щось будувати. Там зараз працює літній майданчик нашої кнайпи «Пструг, хліб та вино». Це місце для людей, для кавування та спілкування, для читання книг чи посиденьок із рідними. Вважаємо, що сучасне місто потребує просторів, які дають для містян можливості поспілкуватись», – каже він.
У травні 2016 року міські депутати визнали руїни «Золотої Рози» власністю територіальної громади Львова. Через рік Господарський суд скасував цю ухвалу за позовом Об’єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу (США), Представництва Американського Об’єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу (Львів) та Єврейської релігійної громади «Турей Загав» («Золота Роза») Львова. Основна мотивація скасування ухвали – відсутність у ній обґрунтування, чому ця пам’ятка належить територіальній громаді. Міська рада подала касаційну скаргу, проте Верховний суд її не задовольнив.
Другий варіант перетворення цього простору – відбудова Великої синагоги. Про цю ідею у коментарі Tvoemisto.tv розповів голова Єврейської релігійної громади «Турей Загав» Мейлах Шейкет, яка була одним із позивачів у справі «Простору Синагог». За його словами, громада готова до співпраці з міською радою за умови, що Велику міську синагогу відбудують відповідно до її автентичного вигляду.
Читайте також: Хто у Львові руйнує архітектурну спадщину: два приклади
Третій варіант – все залишитися, як є, оскільки у Львові не затвердили історико-архітектурний опорний план, який має визначити режими використання ансамблю історичного центру, межі та режими буферної зони пам’ятки, погоджені та затверджені центральним органом влади, який відповідає за охорону культурної спадщини. Без нього будь-яке будівництво в історичній частині Львова вести не можна.
Марта Кобринович
