фото: ua-ekonomist.com
Якими були причини послаблення гривні на міжбанківському валютному ринку, що почалося наприкінці 2014 року? Якою є ситуація тепер?
Понад рік тому були панічні настрої населення, катастрофічні дисбаланси між попитом та пропозицією на гривню. Витікав панічно капітал з України, всі, хто міг, купував валюту. Відповідно, Національний банк України відреагував на це введенням низку антикризових заходів і обмеженням багатьох речей. Це щоденний ліміт у розмірі 0,1% від регулятивного капіталу на купівлю валюти банками у власну позицію. Це й заборона компаніям, що мають валюти на рахунку більше за певну суму, купувати валюту. Вони були змушені її витрачати, а потім вже знову купувати валюту. Скоротився період експортно-імпортного контролю до 90 днів зі 180. (йдеться про обов'язковий термін для проведення розрахунків в іноземній валюті для експортерів та імпортерів — “Твоє Місто”) Такі різні речі збили ажіотаж на ринку, дозволили стабілізувати ситуацію. І зараз відновлено певну довіру до гривні. І ця девальвація, яка пройшла минулого року, вона відкоригувала дисбаланси. Не продається імпортний товар в таких обсягах і за такими цінами, його невигідно завозити, тому що немає попиту. Відповідно, попит і пропозиція на іноземну валюту врівноважились, і зараз ми на тій стадії, що розглядаєм можливість послабити обмеження, що були введені.
Якою буде майбутня лібералізація валютного регулювання?
Я думаю, що не буде революційних змін. Ще багато чинників, які можуть негативно вплинути – це ситуація на сході України, золотовалютні резерви. Ми значно відновили їх з тих мінімумів, які були більше року тому, коли вони скоротилися до 5 млрд доларів США. Зараз же вони в районі 13 млрд доларів США, покривають майже 3,5 місяці імпорту, але це ще не дуже велика величина, і тому ми повинні бути обережними. Тому, я думаю, що це будуть поступові кроки, але вони будуть доволі динамічні. Зараз я оптимістичний, тому що сформований Уряд, є очікування, що найближчим часом відновиться активна співпраця з МВФ, є заяви, що вже досягнуто домовленості про кредитні гарантії від США на 1 млрд доларів. Це дозволить нам більш активно проводити лібералізацію. Але я не очікую, що це буде в одну ніч.
Коли будуть зняті обмеження для бізнесу щодо купівлі та продажу валюти?
Мені особисто важко сказати як це буде реалізовано. Але я вважаю що для бізнесу необхідно знімати обмеження. І першими кроками можуть бути скорочення строку, скільки гривня має бути в банку перед тим, як перевіриться [імпортний] контракт компанії. На сьогодні це три дні, на які заморожуються гроші бізнесом.
Обов’язковий продаж валютної виручки юридичних осіб – не думаю, що він буде відразу скасований, скоріш поступово буде зменшуватися, частка, що конвертується у гривню. Та стабільність, яка зараз є, дасть можливість нам це зробити. Цей продаж дає глибину ринку. В нас він на сьогодні незначний – 200-300 млн доларів обсягів торгів на ринку протягом дня - порівняно з тим, що до кризи це був 1 млрд доларів! Відповідно цей продаж стимулює пропозицію, і не створює ситуацію, коли невеликий попит може здійснити тиск на курс, тому що немає де купити. Він дає ліквідність ринку. Однак, приймати це рішення буде правління НБУ.
За яких обставин будуть скасовані запроваджені у 2014-2015 рр. обмеження для купівлі населенням готівкової валюти?
З точки зору обмежень для населення, то за останній рік банківська система постійно викуповує валюту. Причому за останні місяці ці обсяги значно збільшились, досягали в певні дні 15-20 млн доларів. Зараз населення здає валюту навіть більше. Але моя особиста думка – з цими обмеженнями треба бути обережними, тому що нагальної потреби для пересічного громадянина купити валюту для повсякденного життя немає. Якщо є валютний кредит, то можна купити на міжбанківському ринку безготівковим шляхом. Якщо їдете закордон, то можете взяти гривневу картку і розраховуватися закордоном. Якщо треба оплатити закордоном лікування, валюту також можна купити на міжбанківському ринку та відправити. Сама по собі купівля валюти пов’язана тільки з одним – можливість конвертувати свої гривневі заощадження в іноземну валюту. В принципі це не в інтересах держави, і наше завдання – розвивати довіру до національної валюти. І в розвитку гривні як засобу заощадження бачимо свою місію – що більше людей буде зберігати в гривні, тонижчими будуть відсоткові ставки, то доступнішими стануть кредити, і менше нам буде потрібна допомога західних донорів.
НБУ і далі є прибічником гнучкого валютного курсу?
В нас оголошена стратегія інфляційного таргетування. Наші пріоритети – тримати інфляцію під контролем. На кінець року в нас первісна ціль – це 12% знизити інфляцію. А в подальшому довести інфляцію до рівня 5%. Звичайно без стабільного курсу такі інфляційні цілі досягти важко. Але це не означає що він буде фіксований. Ми будемо втручатися і не давати йому сильно коливатися, але він повинен плавати і нівелювати ті тимчасові дисбаланси, які є між попитом та пропозицією.
Підготував Ігор Саджениця
