Фото: molbuk.ua
Лікар-психотерапевт Олег Романчук під час HR Friday у Львівській бізнес-школі УКУ розповів про явище професійного вигорання, звідки воно береться та що робити у випадку, коли у працівника зник ентузіазм до праці. Про це повідомляє Львівська бізнес-школа УКУ.
Що таке професійне вигорання?
- Емоційне виснаження.
- Зменшення ентузіазму та мотивації щодо праці, відсторонення.
- Розвиток негативного сприйняття та невдоволення щодо праці, своєї продуктивності, клієнтів, колег тощо.
Звідки береться вигорання? На це можуть впливати фактори, пов’язані з роботою, індивідуальні характеристики особи, наприклад, певні люди мають більшу схильність до цього чи занадто високі вимоги до себе. Крім того, причиною вигорання моуть бути наявність або відсутність ресурсів підтримки.
Факторами стресу на роботі можуть бути: перевантаження, неспівмірна кількість вимог до можливостей працівника, зв'язок з цінностями та їхні розбіжності, умови праці, стрес у стосунках на роботі, неякісна організація праці, невідповіднанесправедлива винагорода, графік роботи тощо.
Що робити? Вигорання – це стан, а не психічний розлад. Однак системні проблеми потребують системних рішень, які залежать від різних учасників процесу: від працедавця, колективу і самого працівника.
Як працедавець може допомогти своєму «вигорілому» працівнику? Лікар-психотерапевт виокремлює 8 сфер втручання на робочому місці:
- переглянути навантаження працівника;
- його залученість до роботи, чи не надто вона монотонна для нього тощо;
- баланс між роботою та іншими сферами життя;
- розвиток і навчання працівників;
- вдячність і винагорода;
- турбота про здоров’я і безпеку;
- стосунки;
- цінності.
Що є в наших силах, щоб запобігти, чи подолати вигорання?
Правило №1. Власна безпека перш за все. (Або вигорання «ні!»).
Правило №2. Основний внутрішній захист від вигорання – любов. (Або розроганню так!).
Дві ключові стратегії: збільшувати насолоду від роботи. Покращувати вміння регулювати витрати/поповнення енергії.
Робота є насолодою: коли ми її любимо, вона має сенс, вона цікава, творча, ми робимо її майстерно, вона приносить добрі плоди і винагороди, навантаження є достатнє, ми розвиваємося у ній, маємо добрі умови праці, ми працюємо в добрій команді.
Правило №3. Навантаження має відповідати рівню можливостей, компетентностей, підтримки і загалом вимог інших сфер життя.
Правило №4. Важливо моніторити, в якій ви зоні: зеленій, жовтій, червоній?
Правило №5. Регулярне поповнення енергії та відновлення. (Важливо відновлюватися в жовтій зоні, а в червоній вже починати діяти).
Секрети. Важливі не лише вихідні, чи відпустка, а кожен день. Життя тут і тепер. Зв'язок з природою. Живитись з невичерпних джерел. Зв'язок з власною системою цінностей та вірою.
Правило №6. Якщо ми знаємо усі попередні правила, але все одно маємо проблеми з вигоранням, можливо, проблеми у сфері психічного здоров’я.
Важливість доброї перспективи і «філософії» ставлення до праці та життя. Змінювати те, що можеш змінити; концентрувати зусилля на тому, що дає результат; приймати те, що змінити не можна; робити те, що можеш, з любов’ю, наскільки можеш добре; розуміти і приймати неминучість проблем, труднощів; співпрацювати і підтримувати інших.
Правило №7. Велике щастя бути в мережі добрих стосунків – сім’ї, дружби, команди, спільноти, де є взаємна відповідальність, підтримка і допомога.
