Що варто знати львів’янам про кримських татар? 20 традицій

4028 2
З березня на Львівщині живуть сотні переселенців з Криму – їх значна частина це – кримські татари. Минуло понад півроку, однак ми все ще дуже мало знаємо про їх культуру, звичаї та традиції. Відтак, кримськотатарський етнолог Ульвіє Аблаєва розповіла слухачам Першої львівської Медіатеки про особливості життя кримських татар. Поговорили про найважливіші етапи життя – народження, весілля та похорон.
Фото: ukr-online.com

Фото: ukr-online.com

Хронологію було дещо порушено, адже народження дитини наступало після одруження. Отож і лекція почалась з цієї урочистої події, якій передував довгий процес знайомства і сватання.

- Хлопець не міг підійти до дівчини просто так. Познайомитися з дівчиною можна було на двох великих святах: На святі «Першої борозди», коли святкували настання весни та на осінньому святі «Дервіза». Крім того, перекинутись з дівчиною парою слів можна було біля фонтану, коли та набирала там воду.

- Всі дівчата до свого повноліття повинні були володіти всіма видами вишивок. У найбіднішої дівчини мало бути 120 вишивок.

СВАТАННЯ.

- Коли наречену вибрали, до неї посилали сватів – зазвичай, це були шановані чоловіки. Якщо вони точно знали, що буде згода, то хлопцю і свату нашивали 25 дрібних золотих монет. Отримавши згоду дівчини та її батьків, парубок офіційно отримував статус «нареченого» і мав право приходити до вікна своєї нареченої. Іноді хлопці були настільки нетерплячі, що розпилювали прути віконної решітки і потрапляли до кімнати нареченої. Зазвичай, в цей момент батьки знали про це, але робили вигляд, що вони сплять і вони нічого не чують.

- Аби одружитись, всі мали пересвідчитись, що хлопець і дівчина не є родичами у сьомому поколінні з боку батька або до 5 коліна зі сторони матері.

ВЕСІЛЛЯ.

- Урочисту подію зазвичай проводили восени і взимку. Тривала вона 3 дні. Починалась або в понеділок, або в четвер. Наречений і наречена святкували окремо.

- Дівчина з двома свічками мала обходити всіх гостей. Свічки при цьому мали бути обмотані золотим папером. Дівчата святкують весілля без чоловіків, зазвичай – вдома у нареченої.

- На другий день весільних урочистостей для нареченої висилали «тітоньок» з чоловічої сторони, вони приходили фарбувати нареченій кінчики пальців хною. Нічого спільного з індійським Mehendi ця традиція не має – кримсько-татарський візерунок на руці нареченої був абсолютно сакральним. Крім того, дівчині фарбували волосся і підрізали локони над вухами та завивали їх.

- Нареченого ж на другий день голили. Збирались всі друзі і родичі, навіть зі сторони нареченої – чоловічої статі. На вулиці. Збирались музиканти, особливо скрипаль.Голяр намилює щоки, а музиканту в цей час замовляють музику. Голять нареченого тільки тоді, коли лунає музика. Тривати це могло тривати більше п’яти годин.

- Якщо родичі зі сторони нареченого були доволі багатими – то вони влаштовували у селі різні видовища, наприклад, боротьбу на поясах або кінні перегони

- На 3 день наречений в кав’ярні приймав вітання від друзів, родичів та односельчан. Звичні подарунки: гроші, баран, кінь, вулики з бджолами. Ухилитися від привітання було абсолютно неможливо. Якщо хтось «привітав» недостатньо – це вважалось ганебним і такого чоловіка піднімали на сміх. Подарунки дарували лише чоловіки.

- Доки нареченому дарували подарунки, наречена сиділа в куточку і чекала на свого чоловіка. Стіни мали бути увішані тим, що наречена вишила.

- У посагу нареченої мали бути 9 обов’язкових предметів для майбутнього чоловіка (сорочка, штани, кісет для грошей/тютюну та ін.). Аналогічний подарунок мав зробити і наречений. Все, що чоловік дарував своїй жінці було інвестицією в їхнє спільне життя.

НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ.

- Якщо у молодят народжувався хлопчик – одразу йшли до батька дитини та до батьків жінки. Той, хто приносив таку добру звістку – отримував цінні подарунки.

- За традиціями перші 40 днів матір і дитину ізолюють від усіх сторонніх, крім найближчих людей, тим самим захищаючи їх від небажаних наслідків. За межі будинку мати вперше виходила на сороковий день, щоб набрати воду з джерела. 

- Коли проходило 10 днів після пологів, відбувався  обряд наречення імені дитини. Найчастіше ім'я вибирають мати і батько, але не можна давати дитині імена своїх батьків.

- Важливим був обряд обрізання, який робили хлопчикам  віці 3,5 або 7 років (це мав бути непарний рік життя). Це вважалось великим святом і відбувались урочистості не гірше, ніж весілля

СМЕРТЬ. 

- Якщо людина помирала в першій половині дня – її ховали в той же день, якщо у другій – то вранці наступного дня.

- Тіло омивали і закутували в саван. Кожен з присутніх мав пронести ноші з тілом мінімум 40 кроків.

- Борг кожного мусульманина – бути присутнім на похоронах, але жінкам заборонялось приходити на кладовище.

- Борги покійного обов’язково треба було віддати до того, як його понесуть на цвинтар.

 

P.S.

Організаторами лекцій виступили громадська ініціатива «Крим SOS» та Офіс Ради Європи в Україні за підтримки управління культури Львівської міської ради, Першої львівської медіатеки, МО «Дзиґа», ініціативи «Е-97» та Вуличного університету.

Підготувала Аліна Швидко

Всі фото - з сайту Інформаційний центр кримських татар

...

Читайте також:
11 Грудня, 2014 06:26
Віктор НЕХАЙ ВЖЕ ЇДУТЬ ДО СЕБЕ ДО КРИМУ.бО ТО РІЗНА МЕНТАЛЬНІСТЬ,А ВОНИ ВЖЕ ТУТ ПОЧИНАЮТЬ НАТЯКИ РОБИТИ ,ЩО НІБИ БИ МАЄМО ЇМ ЗЕМЛЮ ДАТИ ДЛЯ БУДУВАННЯ МЕЧЕТІ,А ВОНО НАМ НАВІЩО,ТАКІ МУСУЛЬМАНСЬКІ ПРОБЛЕМИ,З ЧАСОМ ВОНИ ПОЧНУТЬ ЩЕ ВИМАГАТИ РІЗНИХ ПІЛЬГ ДЛЯ СЕБЕ,І ТО НЕ Є ДОБРЕ.
24 Листопада, 2014 15:58
666 ... та в народі й так конкретно знають -- ".. непроханий гість гірший за татарина.." ... а хто їх сюди кликав-запрошував ? ... ото ж то ...
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!