Фото: christian-money-growth
Про те, що зміниться в українськи вишах, і чого чекати студентам та викладачам розповів експерт Центру дослідження суспільства Євген Стадний.
Громадський контроль за якістю вищої освіти. Законопроект передбачає створення незалежної агенції із забезпечення якості вищої освіти, до складу якої ввійдуть представники вишів, студенти та роботодавці. Агенція здійснюватиме контроль за діяльністю університетів і щорічно публікуватиме результати контролю на сайтах вишів. Окрім того, саме агенція даватиме дозвіл на відкриття нових спеціальностей. Представники органу переобиратимуться кожних три роки.
Новий закон гарантує фінансову автономію університетам. Це дасть можливість вишам розпоряджатися коштами, які надходять до спецфондів — гроші за контрактне навчання, за наукові проекти, гранти. Зараз ці кошти йдуть в казначейство, натомітсть закон дозволяє університетам мати власні рахункиу державних банках.
З іншої сторони діяльність навчальних закладів має стати повністю прозорою. Всі звіти про фінансову діяльність університети публікуватимуть на своїх сайтах. Розподіли зарплат, доходи, витрати, всі нормативні акти, які регулюють життя вишу, мають стати публічними.
Ректори і декани усіх університетів зможуть перебувати на посаді 5 років та не більше двох термінів. До того, ж ректора вибиратимуть усі викладачі навчального закладу. По-друге, спрощено процедуру відкликання ректора з посади – тепер вона стане цілком можливою. А поєднувати посаду ректора і завідувача кафедри відтепер не можна буде.
Для викладачів на третину знизять річний обсяг навчального навантаження. Зараз він становить 900 годин, а стане — 600. Тобто, як пояснив Єгор Стадник, на ту саму зарплату треба буде працювати на третину менше. Таким чином викладачів планують спонукати до наукової діяльності.
Навчальне навантаження зменшиться і для студентів. Кількість годин в одному кредиті буде становити 30 годин, а не 36, як зараз. Це дасть змогу не дублюють навчальні дисципліни. Окрім того, надається право студентам вибирати не менш 25 % дисциплін від навчального плану. Зараз таких гарантій немає.
Ліквідуються такі заклади освіти як технікум, училища та консерваторія. Замість них будуть коледж, інститут, академія та університет. Скасовуються державні рівні акредитації навчальних закладів, натомість залишаються університети, академії, інститути. Але, за словами Єгора Стадного, фактично це нічого не змінює.
Законопроект гарантує додаткове фінансування для університетів, котрі мають статус національних — плюс 10% з державного бюджету та додаткових 25% для університетів зі статусом дослідницьких, розповів Єгор Стадний.
З 2016 року при здачі ЗНО абітурієнти вказуватимуть спеціальність і університет, куди захочуть вступати. Який вуз обере абітурієнт, туди й автоматично скеровуватимуться гроші для державного навчання. “Таким чином ми відходимо від системи, коли залежимо від Міністерства. Раніше було так: хороший мініст - відкритий розподіл, поганий міністр закритий розподіл. Відтепер розподіл буде автоматичним”.
Тож після зміни законодавства українські університети отримають право на остаточне визнання закордонних дипломів та наукових ступенів. Як повідомляє Українська правда.Життя, вперше закордонні професори будуть прирівняні у правах до українських, що однозначно сприятиме їх залученню до навчального процесу.
В цілому новий закон експрет оцінює позитивно. "Сам по собі закон хороший, але треба забезпечити його реалізацію. Треба прийняти багато підзаконнних актів, які регулюватимуть всі принципи, які прописані в новому законі, моніторити його впровадження. Щоби колектив, який працював над законом, не покладав рук. Одна справа - написати закон, інша справа — його впровадження. Для цього треба ще багато зробити. Але це гігантський крок за останні роки у розвитку нашої вищої освіти. Цим сами ми винирнули з прірви, над якою стояли”, - підсумував Єгор Стадний.
