Сьогодні 103 роки з дня народження Василя Кука. 8 фактів з життя «останнього бандерівця»

2542 0
11 січня виповнюється 103 роки з дня народження генерела-хорунжого, головнокомандувача УПА з 1950 року (після загибелі Романа Шухевича) Василя Кука. Його ще називали «останній бандерівець». Пропонуємо 8 фактів з життя головнокомандувача УПА.
фото: історична правда

фото: історична правда

  1. Народився майбутній командир 11 січня 1913 року в селищі Красне нині Буського району Львівської області. 1928 року вступив у молодіжний резерв націоналістів «Юнацтво», де йому довірили керівництво юнаками Золо­чівсь­кої гімназії і всього повіту. 
  2. Став юристом у Люблінському університеті, де й познайомився з майбутнім главою ОУН Степаном Бандерою, який в цей час проходив курс лікування ревматизму. Коли Степана Бандеру арештували німці, Василь Кук продовжив його справу, став після смерті Романа Шухевича навесні 1950 р. головним командиром УПА, головою проводу ОУН та головою Генерального секретаріату.
  3. Він вступив в ОУН у 17-річному віці 1930-го, з того часу кілька разів сидів у в'язницях. Як згадував Василь Кук пізніше, на тюрми вони в той час не звертали жодної уваги, адже були ще молодими.
  4. 1954 року Кука арештували кадебісти. Щоб упіймати головного командира УПА, спецслужби радянської влади провели титанічну роботу. Ще в середині 1940-х років було розроблено спецплан «Барліг» із захоплення Романа Шухевича, Василя Кука, Миколи Арсенича, Романа Кравчука, Олекси Гасина. Розшук цих лідерів вели спецгрупа та окремі чотири опергрупи на чолі з досвідченими керівниками, а до складу кожної групи входив рухомий загін (50 – 70 вояків).
  5. Василь Кук перебував у підпіллі, добре маскувався, взяв собі ім’я Юрко Ведмідь, тому що довго жив у лісах, а ведмеді в ньому – найкультурніші звірі. Його арештували разом із дружиною Уляною, коли вони переходили з однієї конспіративної точки на іншу. Цей день, 23 травня 1954 року, ознаменував собою закінчення організованого збройного опору комуністичному режимові в Україні.
     
  6. Василь Кук відомий також як підпільний публіцист та історик, серед найвідоміших його праць: «Пашні Буряки», 1938 р. (підручник із конспірації ОУН); «Колгоспне рабство», 1952 р. (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя та творчість Артема Веделя — відомого українського композитора, 1970—1980-ті рр.; біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, 1990-ті рр.; фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року», 2001 р.
  7. Упродовж життя він не запобігав перед сильними світу цього й не дозволив собі прийняти звання Героя України доти, доки держава не визначиться зі статусом воїнів УПА. Не бажав бути «балакучою головою» для передвиборних роликів та мітингів. Свої переконання відстоював твердо.
  8. Пішов із життя 9 вересня 2007 року. Поховали легендарного Василя Кука на батьківщині – в селищі Красне Буського району Львівської області, як і заповідав покійний.

За матеріалом: Вголос


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!