Сьогодні, 15 жовтня, минає 62 роки від дня вбивства в Мюнхені лідера ОУН Степана Бандери.
Бандера очолив пропагандивний відділ ОУН у 22 роки, а у 23 роки – став заступником Крайового Провідника, а в 24 – очолив Провід. Важкими для Степана Бандери були повоєнні роки, адже радянські спецслужби полювали не лише за ним, а й за його дітьми.
Через необхідність дати доньці хорошу освіту, сім'я у 1954 році остаточно переїжджає до німецького міста Мюнхен (Баварія).
Бандера був похований 20 жовтня 1959 року на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі. Його труну засипали привезеною з України землею та покропили водою з Чорного моря, а у 2010 році йому було посмертно присвоєне звання Героя України.
Причиною смерті Степана Бандери стала отрута. 15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7, в Мюнхені Богдан Сташинський зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
Вислови Степана Бандери про Україну:
- Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою. – Комунізм цілком противний духові української нації;
- Хоч які великі жертви – боротьба конечна;
- Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом;
- Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. Тому за об’єкт своєї політичної праці беремо всю народню масу;
- Без власної держави, без визволення, отже і без визвольної боротьби, Україна не може мати ані свободи, ані добробуту, ані якої-небудь тіні демократії;
- Віра найбільше скріплює сили душі. Через правдиву й глибоку віру в Бога, Спасителя, кожна людина й цілий народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти;
- Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі й хліб. Якщо народ обирає Свободу — він матиме Хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний;
- В нас тепер є один основний принцип, одна головна мета — Суверенна Соборна Українська Держава. До неї йдемо неухильно. А шлях наш — це шлях революційної визвольної боротьби. Він у нас єдиний тому, що він єдино певний, і єдино можливий.
