фото: www.calendarium.com.ua
1. Празник Різдва Богородиці у Східній традиції належить до дванадесятих нерухомих свят. Це дуже старовинне Богородичне свято, хоча не можна точно означити часу, коли його почали святкувати. Про нього згадують св. Іван Золотоуст, св. Прокл, св. Єпіфан, св. Августин і св. 330), св. Роман Сладкопівець. Перша згадка дійшла з IV cт. Палестинське передання свідчить, що св. Олена, мати імператора Костянтина, збудувала в Єрусалимі храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У V ст. св. Прокл, патріарх Константинопольський (439-446) також згадує цей празник. На Заході перша згадка також датується V ст. і знаходиться у сакраментарії папи Геласія (492-496), проте відзначати його тут почали значно пізніше. У тому ж V cт. Анатолій, єпископ Константинопольський, створив на день Різдва Пресвятої Богородиці стихири, що співаються до сьогодні.
2. Про саму подію свята – народження Богородиці Євангеліє не розповідає. Заголом воно подає мало відомостей про Богородицю: нічого не сказано про Її народження, молоді літа чи Успіння, Євангеліє навіть не подає імен Її батьків. Усю цю інформацію черпають лише з традиції Церкви та апокрифів.
3. Головне джерело знань про життя Богородиці – це протоєвангеліє Якова, яке написано близько 170-180 років. Ця книга стала підґрунтям для таких свят, як Зачаття св. Анни, Різдва Пресвятої Богородиці, Введення в храм та свята на честь Якима й Анни. Саме з цієї протоєвангелії довідуємося про народження Пречистої Діви Марії від бездітних Якима та Анни, які були нащадками родів Давида та Аарона.
4. Офіційне затвердження свята Різдва Пресвятої Богородиці у Візантійській Церкві, як пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, приписують кесарю Маврикієві (582-602). Тільки згодом зі Сходу празник Різдва Пресвятої Богородиці перейшов на Захід, спочатку у VII ст. до Риму, а потім поширився на всю латинську Церкву. Дату 8-го вересня (Римо-Католицька, Вірменська та більшість Православних Церков світу дотримуються Григоріанського або Неоюліанського календаря і відзначають цю подію на 13 днів раніше, тобто 8 вересня) обрали тому, що саме в цей день виповнювалося 9 місяців від зачаття Пречистої Діви Марії в лоні св. Анни, а також тому, що саме цього дня мало бути посвячення храму в Її честь у Єрусалимі.
5. Загалом, церковна традиція, зазвичай, не згадує дня народження святих, говорить тільки про день їхньої смерті, як початку небесного життя. Проте є два винятки – це Марія та Іван Хреститель. Таке рішення обґрунтоване тим, що саме ці дві людини займають особливе значення у плані спасіння, у ділі приготування дороги для земного приходу Божого Сина. Тому їх народження є подією всесвітнього масштабу. Народження Марії стало знаком прощення первородного гріха, запорукою звільнення, що знову відкрило перед людиною двері до вічного життя.
У Львові на Сихові знаходиться церква Різдва Пресвятої Богородиці, історія якої починається з 90-х років ХХ ст. 17 квітня 1990 р. Б. у Світлий Вівторок Празника Христового Воскресіння близько десятитисячна громада людей зібралась на Сихові неподалік кінотеатру ім. Олександра Довженка і владикою Филимоном Курчабою (ЧНІ) був посвячений камінь під будівництво нової церкви.Першим настоятелем громади, з благословення митрополита Володимира Стернюка, було призначено єромонаха Студійського Уставу Василя Вороновського.
Від часу посвячення каменю аж до 21 вересня 1991 р. Б. богослужбові відправи для вірних проводилися настоятелем Церкви отцем Василем Вороновським та дяком (регентом) Мироном Левковичем біля посвяченого каменю, де було зведене легке покриття-дах над тимчасовим престолом та іконами.
Одночасно, на гроші, зібрані в громаді, розпочалася будова тимчасової каплички, перша відправа у якій відбулася 21 вересня 1991 р. Б. на храмовий празник Різдва Пресвятої Богородиці. На допомогу отцю Вороновському було призначено отця Євгена Бойка та отця Івана Чичерського.
Покликаний йти далі, для заснування нових храмів, невтомний отець Василь Вороновський залишив парохію, а настоятелем Церкви був призначений отець Євген Бойко. В цей час була засновано Вівтарну та Марійську Дружини.
З метою побудови величної святині в центрі Сихова було проведено виставку-конкурс проектів храму. Серед різноманітних варіантів переміг проект канадського українця архітектора Радослава Жука.
Від квітної неділі 1994 р. Б. адміністратором парохії призначено отця Ореста Фредину і вже з 1995 р. Б. розпочалася будова храму Різдва Пресвятої Богородиці.
8 жовтня 2000 р. Б. було посвячено новий храм єпископом-помічником Львівським – владикою Любомиром Гузаром.
26 червня 2001 р. Б. відбулася зустріч Святішого Отця Івана Павла ІІ Папи Римського з молоддю біля новозбудованого Храму Різдва Пресвятої Богородиці, де близько півмільйона людей зібралося, щоб привітати Вселенського Архиєрея. Від цього часу площа біля храму Різдва Пресвятої Богородиці стала носити ім’я Римського Архиєрея – площа ім. Івана Павла ІІ, на якій тепер часто організовуються різноманітні масові зустрічі.
Читайте також: Які зміниться парк ім. Папи Римського Івана Павла ІІ на Сихові? Деталі
За даними РІСУ та офіційного сайту храму Різдва Пресвятої Богородиці.
Опублікував Ігор Саджениця
