Сьогодні Львів прощається з Костем Присяжним. 7 фактів про реставратора

2885 0
Львівський архітектор та реставратор Кость Присяжний помер учора вранці, 2 вересня, дорогою до Рівного. Пропонуємо пригадати, яким був видатний львів'янин.
фото: www.dovidka.org, zik.ua

фото: www.dovidka.org, zik.ua

Прощатимуться з Костем Присяжним сьогодні, 3 вересня, у капличці на вулиці Пекарській, де о 13.00 годині відбудеться заупокійна Служба Божа.

1. Народився Кость Присяжний 15 січня 1936 року в Запорізькій області. Від 1972 року він працював в галузі реставрації пам’яток архітектури, що дало йому змогу написати 80 статей про пам’ятки до каталогу «Пам’ятки містобудівництва та архітектури УРСР». Від 1992 року Кость Присяжний працює на кафедрі РРАК НУ «ЛП», заохочуючи усе нові й нові покоління студентів вивчати та зберігати культурну спадщину.

2. Багатогранне обдарування Костя Присяжного виявилося у творчості: у 1974-1979 рр. Кость Присяжний створив графічний цикл ліноритів «Львівський скансен». Багатьом шанувальникам літератури він відомий як автор цікавих есеїв, опублікованих свого часу «Поступом» та незалежним культурологічним часописом «Ї» (хто не пригадує його «Чорнило для зими», «Сонячну пастку ґрат», «Сажу для президентів». «Полювання на Львів»!), а митцям-концептуалістам – такими проектами-провокаціями, як «Випростування пізанської вежі», участю в «Імпрезі-89» та «Всепоезії- 93».

3. Він виводив генезу українського авангарду із народного мистецтва, вишивку трактував як аналог програм двоїчного коду, вбачав джерело інспірації Константина Бринкуша (Brancusi) у магічних каменях Трансільванії, які досліджував у неасфальтованому селі Віскрі, що є в Світовому списку ЮНЕКО, намагався встановити зв’язок між Ворголівським та Шевченковим архетип ним образо творенням. А ще – щиро обдаровував друзів своєю красивою і філософською апоезією.

4. Довелося творити Костю Присяжному і в галузі монументалістики (пам’ятник Івану Манжурі в Дніпропетровську) 1967-1970 рр., знищений 1973-го, відновлений у 1989 р., та пам’ятник позастолітньому садівнику й осавулу війська Запорозького Лазарю Глобі у Дніпропетровську 1972 р, у співавторстві зі скульптором Курильовим). А1967 року він отримав заохочувальну премію за конкурсний проект монументу в Асуані (Єгипет). У 1969-72 роках Кость Присяжний проектував комплекс Дніпропетровського університету та санаторні комплекси Трускавця.

5. Як реставратор він брав участь у відновленні міського арсеналу у Львові (1973-78 рр.), дослідження житлових будинків у Львові XIV-XX ст. (1972-79 рр.), реставрації Львівської опери (1980-84 рр., премія Ради Міністрів СРСР). Подавав пропозиції щодо відновлення церкви Св. Духа у Львові. Його цікавили особливості проектування інтер’єрів у пам’ятках архітектури, питання про ціну пам’ятки, архітектурне поняття «правди матеріалу» і масова свідомість, створення словника архітектурно-реставраційних термінів тощо.

6. Переймався тривожними змінами образу дерев’яних церков та підміною образів, проблемами збереження і використання культурної спадщини, досліджував орнамент і вітражі каплиці Хотинського замку, Шляхетську вежу Старостинського замку в Галичі, Зимненський хрест, барокову скульптуру, двері, виникнення та розвиток кахльових печей, цеглу в пам’ятках архітектури Жовкви та Белза, саман, шиферні сланцеві дахи, фактури тиньку львівських фасадів, львівські виходки і ліхтарі, освітлення та опалення історичних міст, кольористику історичної забудови, живопис легендарного богеміста Михайла Штейнберга та вітражі Віталія Шаленка і навіть жіночий чинник у творенні образу «мальовничої України»!

7. Кость Присяжний очолював львівську групу міжнародної експедиції, яка досліджувала поле Полтавської битви. Експедиція мала у своєму розпорядженні найсучасніше обладнання для досліджень. Але детектори, цифрові камери, радарні установку, шахтні лабораторії, голчасті навідники, гедіометри, георадари та інші прилади тільки підтверджували те, що Кость Васильович встановлював за допомогою методу біолокації. Володіючи цим методом дослідник відкрив, що пам’ятні знаки на місці редутів встановлені з похибкою до 100 м від колишніх земляних укріплень петровської армії, щоб не тривожити прах полеглих. До думки Присяжного, який зазначив, що «обеліски є пам’ятками історії, культури і архітектури 1909 року, хоч не точно розташовані, їх ні в якому раз не можна переробляти, а залишити так, як є», прислухалися. «Взагалі, – наголошував Кость Присяжний, – дуже приємно, що Поле Полтавської битви не схильне до тієї тенденції, яка характерна для багатьох міст України, коли на історичних територіях зводяться будинки, розважальні комплекси тощо».

Нині цей мудрий чоловік, життєпис якого вже цілковито належить історії, залишив нас наодинці із своєю совістю вирішувати, як протистояти забудові історичних місць.

Джерело: IA ZIK

Опублікувала Юлія Сабадишина


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!