фото: Facebook
Відповідають лише на петиції, які збирають 1000 голосів
У лютому 2016 року Львів долучився до Єдиної системи місцевих петицій. Відтоді мешканці можуть реєструвати в онлайн-режимі свої звернення, пропозиції та вимоги до посадовців і депутатів міської ради.
Передбачено, що чиновники розглядають і відповідають лише на ті петиції, які упродовж двох місяців назбирали 1000 голосів. Першими такими були пропозиції щодо:
- запровадження е-квитка у громадському транспорті (1364 голоси),
- організації руху автівок через сквер Святого Юра (1465 голосів),
- збільшення штрафів за викидання сміття у не призначених для цього місцях (1110 голосів),
- встановлення безкоштовного швидкісного Wi-Fi у центрі Львова (1071 голос),
- покарання господарів, які не прибирають на вулицях за своїми домашніми улюбленцями (1101 голос).
Останнім часом, популярність онлайн-сервісу падає. Петиції на сайті продовжують реєструвати, однак за них голосує все менше людей. Зокрема, за останні пропоновані петиції (на які ще триває збір підписів) проголосували від 1 до 44 осіб (із необхідних 1000).
Загалом, від початку роботи електронної системи (лютий – жовтень 2016 року) львів’яни зареєстрували 655 петицій. 21 з них набрала 1000 голосів (це лише 3,2% від загальної кількості). Про це під час дискусії розповів Орест Файфурка, керівник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» ЛМР. Імовірна причина «пасивного голосування» – складна система ідентифікації та небажання львів’ян проходити процедуру реєстрації.
Візуалізацію надали у відділі громадського партнерства
управління «Секретаріат ради» ЛМР
Реєстрація та ідентифікація: переваги й недоліки
Щоб зареєструвати електронну петицію або проголосувати за будь-яку з наявних, львів’яни мають зареєструватися на сайті. Варіантів є кілька: створення облікового запису (підтвердження через мобільний телефон), вхід через Bank-id (підтвердження через електронну скриньку), реєстрація за допомогою електронного цифрового підпису (користувачі ЦСК).
Ідентифікація є важливою, адже тоді людина несе відповідальність за подану петицію. Також це ускладнює можливість «накручування» голосів, – вважає Андрій Пундор, депутат ЛМР, голова комісії конкурентоспроможності, сталого розвитку та підприємництва.
Як додав Юрій Лукашевський, в.о. начальника управління Секретаріат ради ЛМР, Bank-id не виправдовує себе у Львові. До того ж – немає гарантії, що голосують саме львів’яни.
Читайте також: Що найбільше турбує львів’ян. Огляд онлайн-петицій. Інфографіка
«Петиція не є обов’язковою до виконання, але є обов’язковою для розгляду. То чому люди під час реєстрації не можуть вказувати лише свою електронну пошту?» – прокоментувала Євгенія Поремчук, керівниця проекту «Розумне місто». На її переконання, першочергове завдання системи електронних петицій – дати можливість висловити свою думку, тому ідентифікація є справою другорядною.
Яка кількість підписів є оптимальною
Відповідно до ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян», вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади.
Рекомендованими є такі показники:
o до 1 тисячі жителів – не менше ніж 50 підписів;
o від 1 тисячі до 5 тисяч жителів – не менше ніж 75 підписів;
o від 5 тисяч до 50 тисяч жителів – не менше ніж 100 підписів;
o від 100 тисяч до 500 тисяч жителів – не менше ніж 250 підписів;
o від 500 тисяч до 1 мільйона жителів – не менше ніж 500 підписів;
o понад 1 мільйон жителів – не менше ніж 1000 підписів.
Згідно з порталом даних «Панель міста», у 2015 році кількість населення Львова становила 758 400 осіб. У статуті Львова процедура подання та голосування за електронні петиції поки що не прописана.
За словами Ореста Файфурки, у Львові кількість необхідних підписів планують зменшити до 500. «П’ятсот голосів – це теж непосильно для львів’ян. Можливо, треба 200-300 голосів. Це мають вирішити експерти», – додав Андрій Пундор.
«Поріг» необхідних підписів треба зменшити: точно до 500, а можливо – навіть і до 250-300», – вважає Іванна Фединчук, голова громадської ради при управлінні «Секретаріат ради».
«Нехай це буде 200 голосів, але проголосують саме львів’яни, яких турбує конкретне питання», – додав Тарас Случик, представник Інституту Політичної освіти.
Львів’яни чи не тільки?
Необхідно продумати механізм залучення людей. Це мають бути не лише ті, хто має прописку у Львові, – зауважила Христина Тибінка, представниця ГО «Центр досліджень місцевого самоврядування». Наприклад, у місті мешкає чимало студентів із інших областей, які також мають право впливати на розвиток Львова. Так само є люди, які вже чимало років живуть і працюють тут, але мають прописку в іншому населеному пункті.
Тетяна Панасенко, ГО «Правозахисна організація «Верховенство закону», додала, що нещодавно на порталі електронних петицій Києва проголосувала за проект, який її зацікавив і видався важливим. Вона запропонувала, щоб Львів також не обмежувався лише мешканцями міста.
Доцільно запровадити дайджест електронних петицій
Тетяна Панасенко також висловила ідею запровадження у Львові дайджесту електронних петицій. За її словами, такий механізм вдало реалізували у Києві. Таким чином можна популяризувати електронні петиції серед львів’ян, а також інформувати й нагадувати їм про проекти чи ідеї, які їх зацікавили.
Зокрема, завдяки дайджесту усі, хто проголосував чи цікавиться конкретною петицією, міг би (наприклад, щотижня) отримувати на електронну пошту інформацію:
- на якому етапі розгляд петиції,
- які є новими;
- які найпопулярніші;
- витяги з протоколів засідань, під час яких розглядалися петиції, тощо.
Як покращити систему е-петицій у Львові? 5 пропозицій
Тарас Случик під час дискусії перерахував переваги системи електронних петицій, а також запропонував кілька нововведень, які могли би цю систему удосконалити.
1. Петиції мають передбачати спільну відповідальність: як авторів, так і виконавців. Довіра до механізму петицій буде тоді, коли буде реалізація ідей львів’ян, а не лише «відписки» чиновників на сайті.
2. Необхідно визначитися з кількістю голосів та географією тих, хто може голосувати (львів’яни – не львів’яни). Ідентифікація особи має бути обов’язковою.
3. Сила петиції – у тому, що її розглядають на засіданні колегіального органу, який може приймати рішення (інакше – це не петиція, а лише колективне звернення).
4. Петиції зазвичай пишуть звичайні мешканці. Тому службовці органу самоврядування повинні готувати текст проекту рішення та представляти пропозиції львів’ян на сесіях чи засіданнях профільних комітетів.
5. Варто заохочувати львів’ян самостійно представляти свої петиції на сесіях чи засіданнях комісій. Присутність автора – це найкраща ідентифікація і свідчення того, що це питання справді турбує львів’ян.
Довідка. Дискусійна платформа «Твоє місто Львів» створена Tvoemisto.tv за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії (European Endowment for Democracу).
Підготувала Юлія Сабадишина
