Топ 5 незвичайних експонатів Шевченківського Гаю. Фото

5183 0
Сьогодні у музеї можна побачити козацький човен, вирізьблені скульптури ангелів і апостолів та Миколая на ставнях.
Фото: Шевченківський гай

Фото: Шевченківський гай

Музей народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького цього року святкує свій 50-літній ювілей. На території 36 га відтворено понад 110 пам’яток народної архітектури, а у музейних фондах зберігають близько 22 000 різноманітних експонатів. Тvoemisto.tv розповідає про незвичайні експонати у «Шевченківському гаю».

Козацький човен «Дуб»

Окрім старовинних садиб та церков у «Шевченківському гаю» експонують давній велетенський козацький човен, який отримав ім'я «Дуб».

Човен навесні 1966 року вимила вода на березі річки Горинь, біля с. Оржів Рівненського району. Човен видовбаний із суцільної дубової колоди. Довжина цієї знахідки була 13 м, а товщина дна – 7 см. Човен «дуб» зроблений зі старезного дерева, якому на момент припинення росту було близько 720 років.

Дані наукового аналізу свідчать про те, що сама деревина походить із материкових лісів лісостепової Криворіжчини.Також є припущення, що човен належав козацьким загонам, які брали участь у визвольних змаганнях під проводом Богдана Хмельницького.

«Механічна праска» з Тухольки

Таємничий механізм «маґлі», або «механічну праску», «прес-маґлівницю», «качальню» чи «прасувальний каток» можна побачити в експозиції садиби з с. Тухолька.

Використовували цей пристрій для «викачування« білизни. Вологу білизну розміщували між валиками, які витискали воду і вирівнювали тканину. Робота вимагала значних зусиль. Машина «оживала» за допомогою ручки – її інколи крутили по черзі.

Щоб випрана білизна не торкалася підлоги, часто працювали у парі – хтось один крутив ручку, а помічник подавав під валики згорнене полотно. На поміч жінкам часто ставали діти. «Преси-маґлівниці» вийшли з побутового індивідуального вжитку майже так само стрімко, як з’явилися.

Святий Миколаях на ставнях

Старовинні оболоні (ставні на вікно) зі села Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області з образом св. Миколая. Ще одий унікальний експонат. Саме такі ставні раніше кріпились в інтер'єрі із середини хати до вікна з внутрішньої сторони.

У львівському скансені є дві церкви, посвячені в честь святого Миколая Чудотворця. Одна з них – церква Св. Миколая з с. Кривка Турківського р-ну, збудована у 1763 р., що стала першим об’єктом музею, та інша церква з с. Соколів Бучацького району Тернопільської області.

Унікальне намисто з монет

«Салби» – прикраси з незвичайною назвою, які зберігаються у музейній фондовій збірці. Етимологію їх назви можна знайти у румунському словнику, де «Salba» означає «намисто», «підгрудок».

Салба – продовгувате, зі заокругленими кутами, подвійне полотно з нашитими рядами (вздовж або впоперек) монет, яке закріплювали на шиї пришитим до полотнини пасочком. Носили її разом з іншими прикрасами – скляним чи кораловим намистом.

Буковинська легенда розповідає, що тамтешнє населення топило турків-татар, забираючи собі прикрасу, яка їм прийшла до вподоби. Цілком ймовірно, що саме тоді буковинці й додали «салби» у комплекс місцевого традиційного одягу, а ще зберегли цю оздобу до наших часів. Різні за часом виготовлення, обігом та номінальною вартістю монети на салбі – це прямі історичні факти, що засвідчують торгово-економічні зв’язки краю, панування різних імперій і народів на цій землі.

30 скульптур костелу

У музеї також рекомендують звернути увагу на постійну виставку «Дерев’яна скульптура Галичини». У костелі зі с. Язлівчик представлено 30 зразків скульптури, що сягають періоду 18-19 століть. Усі фігури вирізьблені з дерева, деякі були покриті левкасом і позолочені або поліхромні.

Майстри скульптур, на жаль, невідомі. Здебільшого фігури вирізьблені в примітивному народному стилі, хоча є роботи й професійних майстрів: скульптура Богородиці «Непорочне зачаття», Св. Магдалина, святі апостоли Петро і Павло, ангели – виконані у бароковому стилі.

Підготувала Іра Сайкевич

Фото музею 



Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!