У християн східного обряду розпочався різдвяний піст

2320 0
Різдво Христове, як і свято Воскресіння Господнього, належить до найбільших празників у році, тому піст перед Різдвом творився на зразок Пасхального посту і навіть має назву Чотиридесятниці.
фото: tomat.rv.ua

фото: tomat.rv.ua

Великі християнські свята завжди супроводжуються передсвятковим постом. В кінці року є довгий піст перед празником  Різдва Христового. В українських православних і греко-католиків він розпочинається 28 листопада (за новим стилем) і триває до 6 січня включно.

«Колискою» цього посту, як зазначає у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, є давня Галлія (сьогоднішня Франція). Згадки про підготовчий піст до Різдва Христового на цих територіях сягають V ст. Єпископ Григорій з Тур (+ 594 р.) говорив, що св. Перпетуус, єпископ Турський (+ 491 р.), починаючи від дня св. Мартина (11 листопада) аж до Різдва Христового постив у понеділок, середу й суботу. Собор Турський II (567 р.) приписував монахам постити кожного дня в грудні аж до Різдва Христового. Дещо пізніше цей піст переходить до Риму й Італії, а відтак — до Англії.

Читайте також: А чому б не перенести? Львів’яни, які двічі відзначать Різдво

Різдвяний піст на Заході з часом дістав назву «адвенту», що у перекладі з латини означає «прихід», тобто прихід у світ Христа. Спершу слово «адвент» означало сам празник Різдва Христового, а пізніше —  час перед святом. У IX ст. перша неділя адвенту стає на Заході початком церковного року.

Якщо на Заході Різдвяний піст у VI ст. став вже загальним, то на Сході під впливом Заходу у цей час його лише починають впроваджувати. Першу згадку про Різдвяний піст — від 14 листопада (за ст. стилем) подавав Коптійський календар у VIII ст. Іванові Постникові (582-595), Патріархові Царгороду, приписують таке правило: «Годиться, щоб миряни здержувалися від м'яса в дві Чотиридесятниці — це є піст св. Пилипа (Різдвяний піст — ред.) і піст св. Апостолів Петра й Павла». У ІХ ст. Різдвяний піст став загальним на усьому Сході.

В Русі в домонгольської доби впродовж року були, окрім пасхального, ще три інші пости. Як розповідав Київський митрополит Георгій у «Білеческім Уставі», ці пости починалися тоді ж, що й сьогодні, лише Успенський піст не був поширеним усюди й був коротший. Митрополит Георгій називав Різдвяний піст Пилипівкою, що означає, що він починався від св. Пилипа, 27 (14) листопада. Під час Пилипівки він приписував такий самий піст і поклони, як у Петрівку:  вживання їжі раз на день без молока і без м'яса, а в суботу й неділю дозволяється вживати рибу. Київський митрополит Максим (1283-1305) називав Різдвяний піст Чотиридесятницею.

У наш час Церква з різних причин досить злагіднила колись дуже строгі пости й залишила їх радше добрій волі вірних. Та це не означає, як наголошує о. Юліан Катрій, що ми не зобов'язані до практики духа жертви, покути й посту. Час посту — це насамперед час очищення душі та приготування особи до відзначення світлого християнського свята, зокрема події приходу у світ Ісуса Христа.

Читайте також: В Україні хочуть запровадити вихідний на католицьке Різдво

Піст для християн супроводжується частою молитвою та прийняттям Святих Тайн, які повинні бути постійною практикою для християн не тільки в час посту.

Головна мета посту, встановленого ще у ранні століття християнства,  духовне очищення людини. Тому піст  це відмова не тільки від скоромної їжі, але й від гріховних думок, згубних пристрастей і звичок для того, щоб можна було з чистим серцем зустріти свято Різдва. Без молитви і покаяння піст може стати лише дієтою.

За матеріалами: risu.org.ua.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!