фото: сторінка Ірини Миронової в соцмережі Facebook
Розмір компостера – приблизно 3 кубометри. «Ми спеціально встановили таку велику конструкцію, бо хочемо переробляти в ньому не лише харчові відходи, а й частину листя з парку та траву з урбан-саду», – розповіла координаторка проекту, представниця «Пермакультури в Україні» Тетяна Чучко.
Читайте також: 30 корисних звичок, що збережуть екологію
Відходи можуть перероблятися більше року – у залежності від того, наскільки сухими вони є. Аби пришвидшити цей процес, у компост додаватимуть препарат ефективних мікроорганізмів та будуть запускати спеціальних хробаків-старателів. Таким чином час переробки скоротиться до двох місяців.
Конструкція складається з двох відділень. Це потрібно для хорошого функціонування хробаків. Поки старателі перероблятимуть на біодобриво відходи в одному відділенні, буде наповнюватися друге.
Читайте також: Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху
Для виготовлення компостера екологічні активісти використали вторсировину – дошки з палетів. Унизу є сітка, яка захищатиме хробаків від кротів. «На компостері також повісили банер з інфографікою, який пояснюватиме, що і як відбувається з відходами. Одночасно він служитиме і утепленням для хробаків на зиму», – пояснила Тетяна Чучко.
Перших хробаків у компостер запустять вже 20 червня. Біогумус активісти планують використовувати на потреби парку та урбан-саду.
Нагадаємо, 18 червня львів’ян запрошують відвідати перше Екосвято на Сихові. У програмі заплановані еколекторій, обговорення актуальних проблем міста, майстер-класи та екоярмарок.
Анна Журба
