Фото: diggers-lviv.at.ua
Львівський діґґер Андрій Риштун закликав на своїй фейсбук-сторінці під час реконструкції площі перед Оперним театром облаштувати безпечний вхід до Полтви, що протікає під проспектом Свободи.
Читайте також: Як виглядав Львів з річкою. Фото
«Під одним з люків коло фонтану є широкі сходи в Полтву. Ними навіть можуть розминутися дві людини. Сходи ведуть до бетонного узбережжя річки. Давайте замість люка зробимо культурний портал із дверима, а на узбережжі Полтви встановимо поручні. Тоді кожен зможе безпечно попасти в Полтву та побачити львівську легенду на власні очі», – пише Андрій Риштун.
За словами Андрія Риштуна, вода у річці піднімається поступово, тож люди завжди встигнуть вийти. А небезпечних газів, додає він, там немає, втім, по течії можна поставити газоаналізатор.
«Портал в Полтву повинен закриватися на ключ, інакше там поселяться безхатьки. Людина, яка слідкуватиме за порталом, також чиститиме поручні та сходи від бруду після сильних злив», – говорить Андрій Риштун
Він додає, що металеві двері, поручні та освітлення не коштують дорого, а роботи можна виконати за 2-3 дні. Його ідею почали активно поширювати й інші львів’яни.
Читайте також: Історія львівської Полтви в 10-ти фото
Із цією думкою не погоджуються у ЛМКП «Львівводоканал». Речниця підприємства Уляна Горбата у коментарі Tvoemisto.tv пояснює, що з точки зору водоканалу, Полтва – каналізаційний колектор із побутовими та промисловими стічними водами, а не туристичний об’єкт.
«Але ми розуміємо, що є спільнота, яка цікавиться інженерними спорудами, самим фактом того, що під проспектом Свободи таке є, що досліджує цей колектор із точки зору історичного, архітектурного та інженерного надбання. Їхня ідея має право на життя. Питання лише в тому, як її реалізувати. Тут залежить від того, наскільки місто зацікавлене у підтримці цієї ідеї, вважає це доцільним», – говорить Уляна Горбата.
Вона додає, якщо це питання постане, потрібно залучити фахівців, підготувати проєктне рішення та кошторис.
«З точки зору спільноти діґґерів – це цікавинка. Чи це цікаво для громади міста? Це має сказати Львівська міськрада», – зазначає речниця «Львівводоканалу».
Уляна Горбата додає, що колектор містить загрози, особливо, якщо не дотримуватись правил техніки безпеки.
«Був випадок, коли люди спустились і потрапили у стрімку течію. Тоді рятувальники мали клопіт, щоб розшукати одну людину, яку віднесло», – пригадує вона.
В. о. директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександр Одинець ідею львівських діґґерів не відкидає, але також говорить про експертні дослідження.
«Сказати одразу, чи це доцільно і технічно можливо – важко. Потрібно, щоб експерти дослідили цю тему і зробили висновки. Ми не можемо категорично бути проти цього, адже суспільний запит є, але це потребує додаткового вивчення. Потрібні проєктні рішення, кошти, щоб максимально убезпечити цей вхід. Потрібно визначитись, хто це все буде обслуговувати тощо», – говорить Олександр Одинець.
Експертне вивчення можливе, додає чиновник, якщо буде чисельний запит, щоб знати, «скільки людей хочуть задовольнити свою цікавість і спуститись під землю».
Читайте також: Не лише Полтва. Львів міг би бути містом 400 озер
Нагадаємо, львівська річка Полтва з численними притоками вільно протікала нинішніми вулицями міста до середини XIX ст. Однак більшість стічних вод в межах міста випускалися до річки, яка з часом перетворилася на відкритий каналізаційний колектор. Через неприємний запах на початку ХХ ст. її назавжди «закували» під землею.
Олександра Бодняк
Фото Андрія Риштуна
