Фото: УКУ
Команда істориків у Львові створила масштабне інтерактивне онлайн-розслідування «Депортації» про те, як українські етнічні території у Польщі позбавили автохтонного населення з 1944-го до 1946-х років. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Читайте також: Фільм «1944. Депортація» отримав головну премію на фестивалі в Туреччині
Дослідження підготували дослідники проєкту «Локальна історія» та Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ. Йдеться про чотири розлогі історії, написані у репортажному стилі з перших уст про обставини та людей, яких депортували, вигнавши на схід, за неповних два роки – з 1944-го до 1946-го.
«Загалом це стосується майже пів мільйона українців, яких примусово позбавили рідних осель. Ми хотіли розповісти все, що відомо про ці депортації. У нашому проєкті на тлі двох людських мікроісторій намагалися показати ширші масштаби та зріз цієї катастрофи: від конкретного сільського будинку жінки, в якої на очах польські жандарми вбили батька, до лондонського парламенту, де добре знали про те, що відбувається», – каже автор текстів Володимир Молодій.
Онлайн-проєкт «Депортації» також має на меті показати пов’язаність поколінь і розповісти, чи вдалося переселенцям зберегти пам’ять про свою малу батьківщину.
Читайте також: Повоєнний Львів у людських долях. Що писали жінки у листах до радянської влади
«Одна з історій, про яку розповідає проєкт – історія Ганни Підгорецької-Клосовської зі Старого Брусна, що на Любачівщині. Ганну маленькою дівчинкою разом з мамою та родичами примусово виселили з рідного села. А зараз її внук Станіслав займається популяризацією спадщини українців Закерзоння, об’єднує нащадків депортованих з рідного села у фейсбуку на сторінці «Brusno Stare i Nowe», а також волонтерить в «ГО Вирій», що займається популяризацією та збереженням української спадщини на теренах Закерзоння», – зазначає головний редактор журналу «Локальна історія» Віталій Ляска.
Історики, зокрема, й висвітлили міжнародний аспект цієї проблеми.
«Депортації 1944-1946 років дуже часто плутають з операцією «Вісла». Ба більше, самі переселенці іноді не знають, згідно з якими домовленостями влади їх переселили. Проблема цих переселень досі не звучить на належному рівні. Як держава, ми досі не розуміємо, як до неї ставитися: історична справедливість досі не відновлена. І це на тлі доволі важких українсько-польських стосунків в царині історичної пам’яті», – додає науковий консультант проєкту Юрій Пуківський.
Онлайн-розслідування «Депортації» можна оглянути тут.