Фото: Центр міської історії
У Центрі міської історії у Львові реалізують проєкт «Топографія полону» – хочуть створити цифрову мапу колишнього концтабору та базу даних з іменами загиблих полонених з України та інших країн, а також екскурсійний маршрут Цитаделлю за цими матеріалами. Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомив керівник напрямку цифрової історії в Центрі міської історії у Львові Тарас Назарук.
Читайте також: Фірма Дубневича переоблаштовує вежу Цитаделі без погодження містобудівної ради
Він каже, що при підготовці до проєкту орієнтувалися на те, що знайдуть орієнтовно 1200 записів про військовополонених на території Цитаделі. Це доволі багато, оскільки сьогодні у нас дуже мало інформації про те, хто був ув’язнений у шталагах.
«У нас з’явиться можливість говорити про якісь конкретні історії людей, їхні імена. І це будуть не лише цифри, бо вони дуже абстрактні, тому ми хочемо заглибити людей в історію конкретними іменами», – каже Тарас Назарук.
Тому, всі, хто захоче знайти якусь інформацію про своїх родичів, матимуть змогу зробити це онлайн. Шукатимуть також родичів тих загиблих, стверджує керівник, тому будуть подавати оголошення у місцеві видання.
«Скажімо, якщо матимемо якусь інформацію про військовополонених з Кропивницького, то подаватимемо оголошення у місцеву пресу, щоб нам допомогли з пошуком рідних. Якщо знайдемо, то будемо просити про якісь фото тих людей, додаткову інформацію», – коментує він.
Читайте також: Що буде з Цитаделлю у Львові, де колись утримували полонених
Тарас Назарук додає, що у Центрі міської історії також планують зробити мапу самого концтабору на території Цитаделі, бо в період нацистської окупації на ній були різні будівлі, корпуси, казарми і вежі мали певні функції, тобто вони діяли як місця для утримування ув’язнених, їдальні тощо.
Всі будівлі хочуть детально промаркувати на карті об’єктів. Багато з них досі на місці. Це не лише казарми і вежі, а й менш помітні приміщення, які частково перебудували і їх погано видно з-за хащів та огорож.
Тарас Назарук каже, що є навіть фотографії, як військовополонених ведуть через теперішню площу Соборну на Цитадель. Для них важливо показати, що це не просто історія Другої світової війни і полонених, а частина Львова, яку дуже мало досліджували. Майже всі матеріали, над якими зараз працюють, люди побачать вперше.
Основну частину дослідження проводив історик і дослідник Голокосту Андрій Усач, він знайшов у архівах СБУ кримінальну справу щодо охоронця в таборі у «Шталазі-328». У 1970-х роках його заарештували і засудили через те, що він був там охоронцем. Власне, у цій кримінальній справі є детальна мапа та інформація про територію, що свідчить про те, що там тоді відбувалося.
«Імена та інформацію про людей шукаємо в картках, які укладала німецька адміністрація цього табору, фіксуючи смерть. Тобто це база даних загиблих», – каже він.
Це один з небагатьох наборів документів, які не втратили, бо насправді нацистська влада намагалася знищити всі документи, які могли б свідчити про те, що відбувалося на цих територіях. Тому ми маємо мало інформації і про Янівський концтабір на вулиці Шевченка.
Військовополонені, про яких йдеться у проєкті, не лише зі Львова, а з різних куточків всієї України. Відомо, під час Другої світової війни понад 5 мільйонів радянських військових потрапили до німецького полону. Майже 60% з них не дожили до її завершення.
Тисячі полонених загинули у концтаборі «Шталаг-328» унаслідок голоду, інфекційних хвороб або були розстріляні. Нині мало що нагадує про ті події. Вигляд Цитаделі змінюється дуже швидко.
Нагадаємо, що Цитадель розташована в межах вулиць Грабовського, Коперника і Вітовського на Калічій горі. Це комплекс оборонних будівель австрійського періоду середини XIX століття, які за часів німецької окупації були концабором. Зараз будівлі у невизначеному стані, і невідомо, у що їх переоблаштують.
Одну з будівель у 2007 році переоблаштували у 5-зірковий готель «Цитадель Інн», у якому навіть не вказують на події, які відбувалися в тому місці за часів німецької окупації. На сайті готелю вказано, що «тут був німецький табір для німецьких штрафників».
Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин: фортифікація Цитадель
На території фортифікаційних споруд збереглося приміщення, де була хліборізка, в якому жив комендант табірної поліції. Серед військовополонених вибрали близько 60 людей, яких залучили до поліції, їм надавали краще харчування та форму. Ці люди керували полоненими, а поліцію очолював Андрій Якушев, колишній командир Червоної армії, каже історик.
Немає точних даних, скільки людей перейшло через цей табір. Згідно з радянськими даними, йдеться про 284 тис. осіб, половина з яких загинули.
Софія Шавранська, Анна Чистякова
