Ідея експериментального проекту «Торкаючись – бачу» полягає в адаптації виставки живописних творів з галереї мистецтв для експонування і можливості тактильного сприйняття для людей з вадами зору. Портретні образи з ряду картин втілені в об’ємні скульптурні портрети, інформує прес-служба Львівської міськради.
«Музей – це закрита зона для незрячих, і нам хотілося зробити цю зону доступнішою. Для проекту обрали саме портрети, оскільки їх легше зобразити у тривимірному просторі. Перед студентами Львівської академії мистецтв постало завдання не лише зобразити портрет людини у скульптурі, але й передати також техніку, в якій написано цей портрет, щоб незрячі теж могли відчути різницю між стилями. Студентів ми вирішили залучити для того, щоб цей проект був живий, а молоді скульптори спробували себе в цьому нелегкому завданні – перенести двовимірне зображення у тривимірну скульптуру. Виставка триватиме щонайменше до Нового року», – розповіла мистецтвознавець, автор ідеї, куратор проекту від Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Анастасія Сімферовська.
Далі скульптури перейдуть у власність «Ротаракт клубу».
«Проект можна буде повторювати. Оскільки експозиція нашої галереї оновлюється, ми плануємо оновлювати і експозицію в рамках цього проекту. Портрети дуже різні, виконані у різних стилях. Для виставки ми намагалися підібрати якомога яскравіші образи. Звичне розміщення портретів ми не змінювали, таким чином намагаючись гармонізувати простір у галереї для зрячих і незрячих. Зрячі також можуть спробувати відчути портрет на дотик, і це якраз є основною відмінністю від традиційної експозиції, адже ми порушуємо основний музейний канон - «не можна торкатися експонатів», – сказала вона.
Це перший такий проект у Львові, він запланований як своєрідний експеримент, у межах якого 12 живописних портретів з експозиції галереї мистецтв ім. Б. Возницького будуть відтворені у іншому, несподіваному матеріальному вимірі – скульптурі.
«Цей проект унікальний не лише для Львова, але й для всієї України. Його вартість сягає 200 тис. грн., але нам вдалося його досить швидко організувати. До організації проекту долучилися: Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, Львівська національна академія мистецтв та «Ротаракт клуб Львів», який допоміг покрити практично усі витрати. Нам вдалося виготовити 12 скульптурних моделей. Для молодих скульпторів це не лише новий виклик, але й змога долучитися до соціального проекту. Сподіваємося, що проект розвиватиметься, і плануємо організовувати щорічні виставки картин для незрячих», – розповів викладач Львівської національної академії мистецтв, організатор проекту, куратор проекту від ЛНАМ Василь Одрехівський.
Скульптури будуть розміщені в залах постійної експозиції відділу Європейського мистецтва ХІХ-ХХ ст. серед інших музейних експонатів, у безпосередній близькості з оригіналами, для того, щоб інші відвідувачі могли порівняти технічний рівень виконання копій.
«Ще півроку тому ми не могли пов’язати такі поняття, як незрячий і театр, кіно, музей. Тепер же ця зона табу відкрита для таких людей. Важливим є те, що ця ініціатива пішла не від товариства незрячих, як це зазвичай буває, а від організаторів проекту. Було б добре, якби поруч з львівськими архітектурними пам’ятками були їх зменшені копії, щоб незрячі також мали змогу уявити, як ці споруди виглядають», – додає громадський діяч, автор проектів з адаптації життєвого простору для осіб з порушеннями зору Оксана Потимко.
Читайте також: У Львові адаптували перший в Україні художній фільм для незрячих
