Фото: Катерина Москалюк
У музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького колекція сорочок налічує біля двох тисяч строїв. Про це повідомила наукова співробітниця науково-фондового відділу Музею Люба Сварник.
«Кожна – унікальна, й обрати серед них три чи п’ять найкращих дуже складно. Сорочки майже усі із Західної України: з Покуття, Бойківщини, Гуцульщини, Полісся, Закарпаття, Львівщини. Найбільше – з Буковини. В основному, найдавніші сорочки у нас кінця ХІХ – початку ХХ століття», – розповідає вона.
За словами науковиці, оскільки сорочка – це натільний одяг, то традиції передавати її «з плеча на плече» майже не існувало. У спадок передавали коштовні речі, чоботи, кожухи, а сорочки зношувалися, рвалися, з підтичок шили дітям перші сорочечки, робили пеленки – щоб мамин дух оберігав. Часто весільну сорочку відкладали на смерть, казали «щоб чоловік на тому світі міг упізнати.
Любов Сварник вважає, що буковинські сорочки мають найскладніший візерунок, тому їх цікаво розглядати, адже вони сповнені давніми мотивами, де був закодований увесь життєвий цикл.
Читайте також: Не буває однакових. Як львів’янка дає нове життя старим вишиванкам
«Тут проглядаються архаїчні символи, що зустрічаються на фресках, s-подібні, мотиви ромбу, «ромба в ромбі», дерева життя. Вони сягають глибокої давнини, і до нас дійшли лише знаками, зміст яких втратився. І можна лише припускати, що вони означали», – говорить вона.
Нагадаємо, сьогодні у Львові до Дня вишиванки вдягнули у вишиті строї античні статуї на площі Ринок та заспівали Гімн України на площі біля пам'ятника В'ячеславу Чорноволу.
Фото Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького
