ілюстративне фото: Unsplash
У 2018 році в Україні стартувала реформа Нової української школи. Планували, що навчальні заклади поділять на три ступені – початкова школа (з 1 вересня 2018 року), базова середня школа (гімназія, з 1 вересня 2022 року) і старша школа (ліцеї, з 1 вересня 2027 року).
Реформа старшої школи передбачала, що створять ліцеї, де вчитимуться лише учні 10-12 класів. Там вони зможуть отримати професію, а учні, які планують вступати до університету, – якісно підготуватися до ЗНО. Але до того, як перейти до реформи старшої школи, мали відбутися зміни. Пілотний проєкт у кількох школах планували запустити у 2024 році. Проте на початку 2021 року батькам дев’ятикласників почали надходити повідомлення про те, що набору до 10 класу цього року у їхніх школах вже не буде. Про це повідомляє LIGA.Life.
Що насправді відбувається
Подробиць немає ані адміністрації шкіл, ані департаменти освіти. Це посіяло паніку та непорозуміння, однак приводу для цього нині немає. Усі учні продовжать навчання у своїх школах, а розмови про припинення набору – непорозуміння та спекуляції. Так стверджують деякі освітні експерти.
Читайте також: Школи і дитсадки у Львові повертаються до звичної роботи
Ексміністерка освіти та науки Лілія Гриневич, яка й започаткувала реформу нової української школи, розповіла, що учні, які у 2018 році розпочали навчання за програмою НУШ, підуть до реформованої старшої школи у 2027 році. Саме тоді почнеться трирічна старша профільна школа.
«Для дітей початкової школи, гімназії та ліцеїв потрібне різне навчальне середовище. У зв'язку з цим до 2024 року мають бути визначені школи, які стануть ліцеями. Зараз в різних регіонах роблять свою мапу, які школи матимуть початкову школу і гімназію, а які переформатують у ліцеї», – пояснила Гриневич.
Ексміністерка додає, що для дітей, які нині мають перейти на навчання до 10-11 класів, нічого не змінюється, бо є ще щонайменше три роки для того, щоб визначили, як трансформуються навчальні заклади, а батьки, діти та вчительські колективи все усвідомили. Усі заяви про те, що якась школа нібито не прийматиме учнів на навчання у 10 класи з вересня 2021 року, Гриневич вважає спекуляціями, зокрема з боку директорів, які, можливо, не хочуть змін.
Читайте також: Рятувальники на Львівщині визволяли «Школярики» зі снігових заметів. Фото
Депутатка фракції Голос та секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа також вважає, що хвиля негативу у суспільстві піднялася через провалену комунікацію МОН і неправильне трактування реформи окремими освітянами. Реформа старшої школи стартує у 2027 році, а з 2024-го почнеться пілотний проєкт в окремих школах, які завчасно будуть визначені й всім відомі.
Законодавчий нюанс
Міністр освіти й науки Сергій Шкарлет стверджує, що інформація про те, що школи не набиратимуть десятикласників, неправдива.
«Це фейк. Старша профільна школа починає працювати з 2027 року. Якщо повідомили (про те, що діти не зможуть продовжити навчання у певній школі. – ред.), то це відповідальність керівника закладу, чому саме з цього вересня школа має бути закритою. Законодавчо ніде це не закріплено», – каже очільник МОН.
Каже, немає жодних ініціатив щодо заборони дитині прийти в старшу школу: «У цьому аспекті всю відповідальність за діяльність шкіл несуть засновники. Можна поскаржитись їм, написати в МОН, ми спрямуємо Державну службу якості на контроль», – запевняє Шкарлет.
– Всі, хто хоче навчатися в 10-11 класі, навчатимуться, – сказав міністр журналістці НВ. Вона уточнила:
– У своїх школах нинішніх?
– Я не готовий сказати, відповідно до профілю. В частині шкіл треба звертатися до директора, який профіль організується в школі, – зреагував міністр.
Читайте також: У Кабміні планують доплачувати найкращим школам України
За його словами, є експеримент стосовно профільності, класи можуть переформатовуватися, але це не означає, що в 10-11 класи не буде набору. Можуть бути набори за профілем – хімічний, мовний тощо. Він не бачить суперечності у тому, що діється у школах і про що розповідають у Міністерстві освіти: «Поспіху немає. Можливо, хтось взяв зустрічний план і почав трішки… Я більше бачу фейсбучних і пресових боїв, аніж звернень до міністерства. Фейкові новини є. Але жодного документа до нас не надходило».
Директор однієї зі столичних шкіл анонімно прокоментував LIGA.Life ситуацію з набором десятикласників і проблему, яку бачить в реформуванні старшої школи.
«Реформа, як вона запланована, має бути аж 2027 року. Але до 2024-го ми вже маємо стати ліцеями або гімназіями. Що відбувається? З одного боку, нам розповідають, що до 2024 року можемо набирати старші класи. З іншого – до 2022 року школи повинні затвердити в управлінні освіти свій новий статут, чи то гімназії, чи то ліцею. Якщо у 2021 році набрати десятикласників, а у 2022 році зміниться статут школи, де вкажуть, що це не ліцей, а гімназія, діти не зможуть закінчити цю школу – не буде повноважень видати їм документи про освіту. Тобто, якщо ми набираємо 10 клас, то з новим статутом не зможемо їх випустити. Тож нам треба думати заздалегідь, як бути. Це законодавча колізія і зрозуміло, чому батьки панікують», – стверджує директор.
За його словами, нещодавно було засідання керівників управлінь освіти, але там так і не дійшли згоди щодо остаточного рішення, як бути далі (вирішили повернутися до цього питання після того, як представники центральної влади внесуть законодавчі зміни). Таке по всій країні. Тож школи не можуть заспокоїти батьків і чітко їм все пояснити чи опублікувати офіційну інформацію на сайті школи.
«Нині у МОН намагаються перекласти відповідальність на школи. Мовляв, використовуйте свою автономність. Ось тільки потім спитають з нас по повній», – зітхає директор.
Що далі
Національний експерт з освіти програми U-LEAD з Європою Сергій Дятленко каже, що нині не місцева влада має займатися питанням трансформації шкіл, а Міністерство освіти. На його думку, зміни, запропоновані у реформі старшої школи, хороші, але для їх реалізації треба забезпечити можливості, прописати чітку нормативну базу.
«Нині вся проблема у неправильному розумінні документів. Хтось допустив помилку, вказавши, що норма закону про профільний ліцей набуває чинності раніше, ніж починає діяти сама реформа старшої школи. Депутати зараз вирішили активно рятувати ситуацію, вже навіть з'явилося кілька законопроєктів», – розповідає Дятленко.
У МОН відповіли, що «вдосконалення мережі навчальних закладів пов’язане з реалізацією адміністративно-територіальної реформи та відповідно до перспектив запровадження з 2027 року профільної освіти».
Читайте також: В Україні розроблять нову освітню програму для середньої школи
Кажуть також, що створили робочу групу для розгляду цих питань. Вона має підготувати рекомендації місцевим керівникам управлінь освіти та школам.
Зарахування до 10-х класів буде таким: випускників 9 класів переведуть до 10-го цієї ж школи, якщо вони самі захотіли тут залишитися, яких не відрахували і не перевели до іншого навчального закладу. Також МОН разом з нардепами планують змінити закони «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». Пропоновані зміни передбачають скасування обмежень повноважень сільських, селищних та місцевих рад незалежно від чисельності населення, що дозволить їм бути засновниками ліцеїв.
Кажуть: цього року планують розробити проєкт стандарту профільної освіти та поступово реорганізовувати мережу шкіл. До обговорення обіцяють залучити батьків та освітян, але остаточне рішення буде не за ними. А за засновником – тобто місцевою владою.
