Фото: Ольга Бовкун
У Львові відбувся 14-тий Екуменічний соціальний тиждень «Плекаючи Спільне Благо: Разом До Сталого Розвитку Суспільства». Пропонуємо огляд двох дискусій на тему збереження водних екосистем і адаптації міст до змін клімату.
«Збереження водних екосистем»
Олександра Сладкова, керівниця управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради наголосила, що Львів має кільце парків та чотири річки.Також Львову поталанило, що збереглася карта Фрідріха фон Міґа зі XVII ст., яка дає можливість простежити русла річок, заліснену територію довкола міста.
«Місто походить від слова «міст». Люди переходили якусь воду, і там було місто. Хоча Львів утворився нетипово. Якщо подивитися карту Фрідріха фон Міґа зі XVII ст., маємо можливість побачити ландшафт поза містом. Львову поталанило, що така карта взагалі є, на відміну від інших міст. Можемо на цій карті також простежити русла річок, заліснену територію довкола міста. Завдячуємо також географії Львова, що маємо кільце парків. Також, за результатами дослідження більшість потічків дають гірші результати, ніж Полтва після очисних споруд. Унікальність міста в тому, що маємо чотири річки, якщо враховувати територію Львівської ОТГ, то ще р. Млинівка», – розповіла Олександра Сладкова.
Зазначимо, що у Львові беруть початок п’ять річок – Зубра, Марунька, Полтва, Стара, Яричівка, які так само є каналізовані у межах міста, які не мають мати іншого стоку, окрім дощового, але мають незаконні підключення.
Вона також пригадала, що цього року у львівській каналізації зробили світове відкриття, яке пов’язано з річкою: «Під час німецької окупації група євреїв прожила в каналізації. Полтва врятувала цих людей. Люди понад рік не виходили на поверхню. Працівники водоканалу носили їм їжу та воду».
Тарас Микитчак, канд. біол. наук, заступник директора Інституту екології Карпат Національної академії наук України додав, що природний рельєф Львова істотно збережений.
«Маємо гори, пагорби, збереглися дощові річкові долини струмків, які є так само шляхами стоку. Але відкритих джерел дуже мало в центрі міста», – сказав він.
Натомість він запропонував створити дощову каналізацію, яка б текла хоча б по деяких ділянках міста, по зеленій зоні відкритим способом. Олександра Сладкова також наголосила, що нам потрібно збирати дощову воду всіма можливими способами, зокрема природними зборами дощової води є ставки.
Сталі міста в умовах змін клімату
Кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Анатолій Смалійчук заявив, щовпродовж останніх років у підходах до зелених насаджень у міському просторі відбулась зміна парадигми від підкорення та управління природою до збереження та використання її властивостей для адаптації до змін клімату. Багато значить і метеорологічне явище як тепловий острів, коли через діяльність людини температура у містах вища, ніж у навколишніх сільських місцевостях. Серед його наслідків – і паводки.
«Найкращі можливості для боротьби з повенями мають міста з лісовими масивами, міста з відкритими водоймами, ділянками з різнотрав’ям та лісовими зонами. У Львові вже є певні приклади адаптації простору з таким екосистемним підходом. Хоча перед науковцями та перед громадським сектором є ще багато роботи щодо пояснення основних принципів екосистемних підходів», – додав кандидат географічних наук.
Як зазначив модератор зустрічі, еколог, виконавчий директор громадської організації «Плато» Микола Рябика, зміни клімату впливають на наше самопочуття, наше здоров‘я. Відтак, важливо приймати природоорієнтовані рішення. Серед ідей, які запропонував Микола, зелені фасади, створення пергол для природного затінення, різнотрав’я замість викошених газонів, сховища вод, інтегровані у дизайни парків, облаштування водно-болотних об’єктів тощо.
За словами очільниці відділу метеопрогнозів Львівського регіонального центру з гідрометеорології Олени Смалюх, впродовж останніх двох десятиліть на Львівщині спостерігається стійкий ріст температури. За цей час середня температура стала вищою від кліматичної норми на 0,9 градуса Цельсія.
«Виховання екологічно свідомої людини має починатись з дитячого садочку. Зміни, які сьогодні відбуваються у кліматі, залежать і від кожного з нас», – зазначила вона.
Нагадаємо, ХІV Екуменічний соціальний тиждень «Плекаючи спільне благо: разом до сталого розвитку суспільства» проходив у Львові 5–9 жовтня. Ініціатором та організатором Всеукраїнського суспільного форуму є Інститут екуменічних студій Українського католицького університету.
Партнерська публікація
