Уроки архітектури Твого міста: пам’ятки княжого Львова

15498 0
Львів здавана приваблює туристів старими вуличками та своєрідною архітектурою різних часів. Хочете дізнатися, чому пам’ятки княжого міста є особливими? Або чи є у Львові бодай одна споруда, яку можна назвати готичною? Tvoemisto.tv розпочинає спецпроект «Уроки архітектури Твого Міста», у якому покаже на прикладі різних споруд Львова, які з них найкраще відображають чи поєднують той чи інший архітектурний стиль. Сьогодні ми розповімо про споруди, які пам’ятають часи, коли Львів був величним княжим містом.
фото: Андрій Поліковський

фото: Андрій Поліковський

Княжа доба у Львові

Давнє місто розбудовували на торгівельному шляху, який пролягав від Чорного моря через Галич-Львів-Холм й аж до моря Балтійського. Шлях проходив через Старий Ринок та повз численні церкви й монастирі. Деякі з них залишились і донині, побудовані наново на старих місцях чи фундаментах. 

Подібно до інших давньоруських міст, Львів також складався із двох частин: укріплений дитинець (замок) і підгороддя (посад), які оточували вал і частокіл. Дитинець знаходився на сучасній Замковій горі, а довкола простягалося підгороддя із головною торговою площею міста. За княжих часів помешкання будували винятково з деревини. Як свідчать археологічні знахідки, давньоруські будинки мали невеликі розміри, стояли щільно один біля одного. На жаль, дерев'яна забудова давнього Львова не збереглася: ми можемо побачити хіба що деякі її фрагменти.

Локації:

1. Церква святого Миколая на вулиці Богдана Хмельницького, 28, яку вважають найдавнішою в місті.

2. Костел святого Івана Хрестителя на площі Ринок, 1, яку побудував князь Лев Данилович для своєї дружини Констанції.

3. Монастирська церква святого Онуфрія на вулиці Богдана Хмельницького, 36, поблизу якої поховали першодрукаря Івана Федорова.

Найстаріша пам'ятка монументальної архітектури міста, яка дає певне уявлення про характер давньоруського будівництва, – це Миколаївська церква. Припускають, що саме вона була родинною усипальницею князів. Збудували її під горою Будельницею на колишньому Волинському тракті. Після пожеж, частих грабунків та інших негараздів від споруди княжої доби лишилися лише деякі фрагменти стін.

«Від будівлі княжого періоду залишилися лише нижні частини кам'яних стін, які реставратори розкрили для огляду. Кам'яні блоки обтесано з надзвичайною старанністю та вмінням, із точним припасуванням швів, – розповідає архітектор Ольга Супрун. – Церква є хрещатою в плані спорудою із півкруглою апсидою, із прямокутним притвором та бічними каплицями. Нава та вівтарна частина завершуються банями з ліхтарями. Пам'ятка не зберегла первісних форм: пожежі знищили криті ґонтом дахи та купол».

До давньоруського періоду належить і костел святого Івана Хрестителя. Цей храм у 1260-му році побудував князь Лев Данилович для своєї дружини Констанції – доньки угорського короля Бели IV. Домінікани, яких до Львова запросила сама Констанція, зводили цей костел на місці колишньої дерев'яної церкви монахів-василіян.

Нині ми бачимо святиню зовсім не такою, якою її бачили мешканці княжого Львова. Упродовж 1886-1888 років за проектом архітектора Юліана Захаревича костел кардинально перебудували. Храм втратив будь-які давні риси, адже перебудову здійснили в неороманському стилі, що аж ніяк не дотичний до автентичного руського будівництва. 

«Споруда повністю втратила ознаки старовини й отримала вигляд псевдороманської каплиці. Пізніше реставратори розібрали неороманське облицювання бокових стін. Нині ми тут можемо побачити лише збережений неороманський головний фасад», – каже Ольга Супрун.

У 1993 році в будівлі та на подвір'ї організували Музей найдавніших пам'яток Львова. Нині всередині храму кожен охочий може оглянути експозицію-макет, який відтворює вигляд костелу та княжого міста.

Є ще один храм, який нагадує про давньоруський Львів – Монастирська церква святого Онуфрія. Нинішній вигляд будівлі наочно демонструє те, що святиню чимало разів перебудовували. Першопочатково церква була дерев’яною. Її звели у XVІ столітті на території, подарованій монастирю в 1518 році (звідси і напис «1518» над головним вхідним порталом). Пожежа знищила святиню: від первісної споруди залишилося лише приблизне місце розташування.

Пізніше князь Костянтин-Василь Острозький збудував (за іншими даними – відновив) тут муровану церкву, яка стала ядром сучасного храму. «Святиня складалася з двох частин: із головної «великої церкви» і прибудованої до неї каплиці святої Трійці, яку називали «малою церквою». Після всіх перебудов храм виглядає ніби складений із трьох нав, які вкриті трьома банями. Сучасний її вигляд – це зібрання різночасових нашарувань та добудов», – каже Ольга Супрун. Небагато львів’ян знає, що саме тут похований славетний першодрукар Іван Федоров. 

За матеріалами: книга Володимира Вуйцика, Романа Липки «Зустрічі зі Львовом», книга Володимира Вуйцика «Державний історико-архітектурний заповідник у Львові», Вікіпедія, lviv.at.ua, сайт Монастиря святого ОнуфріяRISU, Словопедія

 

 

Підготували: Ольга Супрун, Юлія Сабадишина,
дизайнер – Олександра Дем’яненко,
фото Андрія Поліковського


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!